Ухвала суду № 17309356, 06.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11757/09/11/0170

06.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

за участю сторін:

представника відповідача - Мельника І.А.,

представник позивача - не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 07.10.2010 р. у справі № 2а-11757/09/11/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, 4, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98310)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М.Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення податкової інспекції в м. Керчі №0000302304/0 від 20.08.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року в розмірі 28634,00 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 р. та прийняти нову постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити по мотивам, викладеним у ній.

Позивач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 06.04.2011 р. не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку ст.ст. 195, 196 КАС України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2009 р. по 18.08.2009 р. службовими особами відповідача проводилась позапланова виїзна перевірка позивача в питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2009 р. та червень 2009 р., які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за травень 2009 р. та червень 2009 р.

За результатами перевірки складений акт № 1398/23-4/14307251 від 18.08.2009 р., у висновках якого зазначено, що причиною виникнення сум бюджетного відшкодування ПДВ є перевищення податкового кредиту над податковими зобовязаннями у результаті придбання значної кількості товарів та послуг, для здійснення господарської діяльності; перевіркою підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування у декларації за травень 2009 р. у сумі 4 287 896,00 грн., у декларації за червень 2009 р. у сумі 1 423 633,00 грн.; зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.5.1. п.7.5, п.п. 7.7.1. та абз. "а" п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2009 р. на суму 28634,00 грн., та завищено значення рядка 26 декларації з податку на додану вартість за червень 2009 р. на суму 63191,00 грн.; відповідно до абзацу "а" п.п. 7.7.7. п. 7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" значення рядка 26 декларації з податку на додану вартість за червень 2009 р. підлягає зменшенню на 9 770 142,00 грн. (а.с. 13-51).

На підставі акту перевірки №1398/23-4/14307251 від 18.08.2009 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000302304/0 від 20.08.2009 р., згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у травні 2009 р. у розмірі 28634,00 грн.(а.с.54).

Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Платники податку на додану вартість, обєкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України "Про податок на додану вартість".

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Так, право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Закону, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, якій є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до вимог Закону (за виключенням винятків, передбачених п.7.2. ст.7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Отже, сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи по справі № 23/10 від 22.07.2010 року:

1) отримання товару (робіт послу) та оплата їх вартості постачальникам товарів по податковим накладним, суми ПДВ по яким були включені ВАТ "Суднобудівний завод "Залів" у склад податкового кредиту у травні та червні 2009 р., і які були виключені ДПІ в м. Керчі зі складу податкового кредиту за актом перевірки від 18.08.2009 р. №1398/23-4/14307251 документами первинного бухгалтерського обліку підтверджується;

2) включення до податкового кредиту у травні 2009 р. ПДВ в сумі 28633,85 грн. та в червні 2009 р. в сумі 63191,53 грн. підтверджується первинними бухгалтерськими документами;

3) отримання товарів (робіт, послуг) ВАТ "Суднобудівний завод "Залів", ПДВ по яким включено до податкового кредиту у травні 2009 р. в сумі 28633,85 грн. та в червні 2009 р. в сумі 63191,53 грн., підтверджується в сумі 143169,39 грн. та 315957,51 грн., які використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування з ПДВ, які були не менш сум його зобовязань з ПДВ у зазначені звітні періоди, надання ним податкових накладних на товар, доказів перерахування ПДВ під час здійснення сплати за придбаний товар, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно включив суми ПДВ у розмірі 28634,00 грн. до податкового кредиту травня місяця 2009 р. та у розмірі 63 191грн. до податкового кредиту червня 2009р. по податкових накладних, які виписані в минулих періодах. Отже, врахування позивачем при розрахунку відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за травень місяць 2009р. вищезазначених сум ПДВ є обґрунтованим.

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем разом з деклараціями з ПДВ за травень, червень 2009 р. надані відповідачу заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до яких він просив перерахувати визначені у податкових деклараціях суми бюджетного відшкодування ПДВ, в тому числі сума ПДВ в розмірі 28634,00 грн. за травень 2009 року на його розрахунковий рахунок.

У звязку з тим, що відповідач неправомірно дійшов висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту за травень 2009р. у сумі 28634,00 грн., відсутні підстави для зменшення суми бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за травень 2009р., в силу чого податкове повідомлення - рішення №0000302304/0 від 20.08.2009 р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Судова колегія також вважає необґрунтованими висновки відповідача про те, що у разі невключення платником податку сум ПДВ до складу податкового кредиту в періоді сплати ПДВ у складі вартості товарів продавцю, такий платник вважається таким, що не використав своє право на формування податкового кредиту, оскільки такі висновки позбавлені правового обґрунтування.

Законом не встановлено правило, за яким платник податку втрачає право на податковий кредит у разі невключення сум ПДВ до податкового кредиту у період, в якому зазначені суми були сплачені постачальникам у складі вартості товарів.

Посилання заявника апеляційної скарги на ту обставину, що позивачем не було подано скарги до ДПІ, як це передбачено абз. 2 пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону, є необґрунтованим, оскільки зазначеною нормою передбачено право отримувача товарів подати відповідну скаргу, а не його обовязок. Крім того, законодавець не повязує виникнення у платника податку права на податковий кредит, у разі отримання належним чином оформленої податкової накладної в іншому податковому періоді, від подання такої скарги.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 року у справі № 2а-11757/09/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук