Ухвала суду № 17309355, 06.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12784/10/12/0170

06.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняПрохорова Е.В.

розглянувши апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 04.11.2010 року у справі № 2а-12784/10/12/0170

за позовом Комунального підприємства с. Геройське (вул. Мира, 48, с. Геройське, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96564)

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Курортна, 57, м. Саки, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96500)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2010 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту - Сакська ОДПІ в АР Крим) № 0000991502/0 від 26.05.2010 року про застосування до Комунального підприємства с. Геройське штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 1157,50 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Сакська ОДПІ в АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2010 року.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 06.04.2011 року не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, позивач до початку судового засідання надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Розглянувши справу в порядку ст.ст. 195, 196 КАС України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем 19.05.2009 року до Сакської ОДПІ в АР Крим подано декларацію № 12146 з податку на додану вартість за квітень 2009 року, в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, у розмірі 2315,00 грн. (а.с.11-12).

Посадовими особами Сакської ОДПІ в АР Крим 21.05.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати погоджених сум податку на додану вартість за квітень 2009 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 847/15-02/30688897 від 21.05.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що виявилось у несвоєчасній сплаті узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість за квітень 2009 року: по терміну сплати 01.06.2009 року по декларації № 12146 від 20.05.2009 року нараховані в картці особового рахунку узгоджені податкові зобовязання по податку на додану вартість в сумі 2315,00 грн., які фактично сплачені: платіжним дорученням № 38 від 23.03.2010 року в сумі 449,14 грн. з порушенням терміну сплати на 295 днів; платіжним дорученням № 45 від 30.03.2010 року в сумі 212,76 грн. з порушенням терміну сплати на 302 дні; платіжним дорученням № 54 від 23.04.2010 року в сумі 1653,10 грн. з порушенням терміну сплати на 326 днів.

Враховуючи виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачем 26.05.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000991502/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1157,50 грн. (а.с.9).

Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження своєчасної сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2009 року було представлено платіжне доручення № 61 від 27.05.2010 року на суму 2315,00 грн. за призначенням платежу: "податок на додану вартість за квітень 2009 року" з відміткою Відділення № 617 АКІБ "УкрСиббанку" від 27.05.2009 року про проведення операції.

У своєму запереченні відповідач зазначив про те, що кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжного доручення № 61 від 27.05.2010 року, були перераховані в рахунок погашення в порядку календарної черговості в рахунок погашення попередньої заборгованості позивача, що є правомірним відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Разом з тим, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 року № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Отже, жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідач, всупереч ст. 71 КАС України, не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд. Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Таким чином, враховуючи призначення платежу, визначеного у платіжному дорученні № 61 від 27.05.2010 року, узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2009 року у розмірі 2315,00 грн. погашені позивачем своєчасно та у повному обсязі.

Відтак, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно неправомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000991502/0 від 26.05.2010 року Сакської ОДПІ в АР Крим є таким, що прийнято протиправно, у звязку з чим підлягає скасуванню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2010 року у справі № 2а-12784/10/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук