Ухвала суду № 17308799, 07.07.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2011 р. < Текст >Справа № 28521/10/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополоова О.М., Гуляка В.В.,

при секретарі судового засідання Коломойцевій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Горохівхліб” на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства ,,Горохівхліб” до Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) ,,Горохівхліб” звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції (ДПІ) у Горохівському районі Волинської області № 0000232302/0 від 25.09.2009 року.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду 11 червня 2010 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ПрАТ ,,Горохівхліб” оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що по господарських договорах, які укладені між ВАТ ,,Горохівхліб” та його контрагентами роботи фактично виконані, а послуги надані в повному обсязі; всі документи, які підтверджують право позивача на податковий кредит з ПДВ також оформлені належним чином та в повному обсязі. Єдиною підставою для відмови в задоволенні позову судом вказано те, що позивачем не віднесено до складу валових витрат суми, які сплачені за надані контрагентами послуги та виконані роботи. Такий висновок суду, на думку апелянта, не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на реальних даних бухгалтерського обліку на підприємстві. Крім того, суд не взяв до уваги, що норми Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств” не ставлять в залежність дату збільшення валових витрат від факту того, яким чином ці витрати відображені у податковій звітності платника податку.

З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник відповідача вимоги апелянта заперечив, просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у вересні 2010 року посадовими особами ДПІ у Горохівському районі проведено планову виїзну перевірку ВАТ ,,Горохівхліб” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.69.2009 року, за наслідками якої складено акт № 15/23-00377294 від 25.09.2010 року. В даному акті зазначено, що підприємством порушено вимоги п. п. 7.4.4 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість”, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 131667 грн..

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Горохівському районі винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000232302/0 від 25.09.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 192500,50 грн., з яких 131667 грн. - основний платіж та 60833,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Висновки податкового органу базуються на тому, що позивачем всупереч вимог ст. 7 Закону України ,,Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості робіт та послуг, які не підтверджені належними документами, зокрема, у актах здачі-прийняття робіт відсутнє детальне визначення переліку наданих послуг та їх конкретний звязок із специфікою діяльності товариства, не надані документи, які підтверджують детальне визначення переліку наданих послуг, виконавців робіт (послуг), тобто кількість майстрів, обсяги виконаних робіт (наданих послуг), перелік деталей, які встановлені чи замінені при технічному обслуговуванні та ремонті, яке саме обладнання підлягало наладці та технічному обслуговуванню, що свідчить про те, що дані роботи (послуги) не відносяться до операцій, які повязані з веденням господарської діяльності товариства.

Так, за договорами № 39 від 14.12.2007 року, № 17 від 03.04.2008 року ТОВ ,,Торговий дім ,,Техтрансмаш” виконано для ВАТ ,,Горохівхліб” роботи відповідно: - по відновленню комплексу по прийому, просіванню, дозуванню й подачі борошна в хлібопекарський цех на загальну суму 300 000 грн., в тому числі ПДВ - 50 000 грн.; - по наданню інформаційно-консультаційних послуг на тему ,,Виробництво макаронних виробів” на загальну суму 60 000 грн., в тому числі ПДВ - 10 000 грн..

Прийомку-передачу результатів робіт оформлено актами прийому-передачі від 29.12.2007 року, від 25.04.2008 року та виписано податкові накладні № 39 від 31.12.2007 року, № 2 від 25.04.2008 року.

За договором № 48 від 03.09.2008 року ТОВ ,,Золота скоринка” надано ВАТ ,,Горохівхліб” юридичні послуги на загальну суму 100 000 грн., в тому числі ПДВ - 16667,67 грн., що оформлено актом від 30.09.2008 року та виписано податкову накладну № 19 від 30.09.2008 року.

За договорами № 27 від 04.02.2009 року, № 36 від 05.03.2009 року, № 47 від 29.04.2009 року, № 53 від 02.06.2009 року ВАТ ,,Укргіпробум” виконало для ВАТ ,,Горохівхліб” роботи відповідно: - по організації розвантаження, встановлення, підключення, перевірки та наладки газового котла та системи водоочищення на загальну суму 60 000 грн., в тому числі ПДВ - 10 000 грн.; - по ремонту, підключенню та програмуванню МІНІ-АТС Panasonic, загальною вартістю робіт 60000 грн., в тому числі ПДВ - 10 000 грн.; - по ремонту фасувальної дільниці, ремонту та встановленню фасувального обладнання на загальну суму120 000 грн., в тому числі ПДВ - 20 000 грн.; - по ремонту покрівлі виробничого приміщення та ремонту хлібопекарської печі на загальну суму 90 000 грн., в тому числі ПДВ - 15 000 грн..

Прийомку-передачу результатів робіт оформлено актами прийому виконаних робіт відповідно від 26.02.2009 року, від 31.03.2009 року, від 28.05.2009 року від 30.06.2009 року

та виписано податкові накладні № 103 від 26.02.2009 року, №184 від 31.03.2009 року, № 319 від 28.05.2009 року, № 387 від 30.06.2009 року.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача були відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості робіт та послуг, які не були включені до валових витрат, оскільки чинне законодавство ставить у залежність можливість включення до податкового кредиту лише тих сум, які відносяться до валових витрат.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України ” Про податок на додану вартість” (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8' цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 цієї ж статті Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Приписами ст.1 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 25.05.1995 року, визначено, що первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, колегія суддів приходить до висновку, що основною підставою для віднесення витрат з придбанням товарів (послуг) до складу валових витрат та сум ПДВ до податкового кредиту є факт реального придбанням товарів (послуг) та безпосередній звязок витрат на оплату цих товарів (послуг) з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

В свою чергу факт безпосереднього звязку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення придбаних послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

В силу ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду апеляційної скарги представником позивача надано копії податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, травень та червень 2009 року, поданих ВАТ ,,Укргіпробум” до ДПІ у Дністровському районі м. Києва, в яких до податкових зобовязань по ПДВ віднесено суми ПДВ по господарських операціях з ВАТ ,,Горохівхліб” відповідно 10000 грн., 10000 грн., 20000 грн. та 15000 грн.. На запит суду ДПІ у Дністровському районі м. Києва підтвердила достовірність вказаних декларацій.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами позивача про правомірність віднесення сум ПДВ в розмірі 55000 грн. до складу податкового кредиту по господарських операціях з ВАТ ,,Укргіпробум” , оскільки вказані господарські операції мали реальний характер та безпосередній звязок з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Горохівському районі Волинської області № 0000232302/0 від 25.09.2009 року в частині визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 55000 грн. основного платежу та 27500 грн. штрафних (фінансових санкцій) підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог слід відмовити, оскільки позивачем не спростовано доводи податкового органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ ,,Торговий дім ,,Техтрансмаш” та ТОВ ,,Золота скоринка” та відсутність звязку з господарською діяльністю товариства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, що не підтверджені належними документами, які містили б детальне визначення переліку наданих послуг, виконавців робіт (послуг), обсяги виконаних робіт (наданих послуг), а також свідчили б про безпосередній звязок з господарською діяльністю товариства.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності дій податкового органу в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ по господарських операціях позивача з ТОВ ,,Торговий дім ,,Техтрансмаш” та ТОВ ,,Золота скоринка” на загальну суму 76667 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33333,50 грн..

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Оскільки суд першої інстанції при винесенні постанови допустився помилки щодо застосування норм матеріального права до частини позовних вимог, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст.198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ,,Горохівхліб”задовольнити частково.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду 11 червня 2010 року у справі № 2а-959/10/0370 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області за № 0000232302/0 від 25.09.2009 року в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 55000 грн. основного платежу та 27500 грн. штрафних (фінансових) санкцій - скасувати.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

В.В. Гуляк

Постанова в повному обсязі складена 12 липня 2011 року.