Ухвала суду № 17308178, 07.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4835/09/0270 Головуючий у першій інстанції: Курко О.П.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Файдюка В.В.,

суддів: Хрімлі О.Г., Літвіної Н.М.,

при секретарі: Демченко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2009 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідністю “Омко” до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідністю “Омко” звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці з урахуванням змінених позовних вимог просили визнати недійсними податкові повідомлення-повідомлення форми В2 № 0000582330/0 від 18.06.2009 р. та податкове повідомлення-рішення форми Р № 0000572330/0 від 18.06.2009 р.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2009 року адміністративний позов задоволений у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у м. Вінниці звернулись з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м. Вінниці проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ “Омко” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за період з 01.04.2008р. по 01.02.2009р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 та 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року, підприємством занижено суму бюджетного відшкодування на суму 360465,00 грн., а саме: за червень 2008 року на 2541 грн.; серпень 2008 року на 3178 грн.; вересень 2008 року на 31012 грн.; листопад 2008 року на 45928 грн.; січень 2009р. на 123620 грн.; березень 2009р. 154186 грн. В порушення п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, підприємством занижено суму податкових зобовязань з ПДВ в сумі 332540 грн., в т.ч. : за квітень 2008 року на 68531 грн.; за червень 2008 року на 30738 грн.; вересень 2008 року на 20225 грн.; листопад 2008 року на 69989 грн.; грудень 2008 року на 46920 грн.; січень 2009 року на 49823 грн.; лютий 2009 року на 4358 грн.; березень 2009 року на 41956 грн.

Дане порушення виникло внаслідок визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки побутового обладнання, на митній території України використану продажну вартість побутового обладнання, встановлену на основі усної домовленості з покупцем не врахувавши при цьому зміни до п.4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” (із змінами і доповненнями), внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування” від 30.11.2006р. № 398 а саме: п. 4.1 ст. 4 доповнено абзацом наступного змісту: «У разі якщо звичайна ціна на товари (роботи, послуги) перевищує договірну ціну на такі товари більше ніж 20%, база оподаткування операції з поставки таких товарів визначається за звичайними цінами».

За результатами перевірки складено Акт № № 36/2340/33209344 від 09.06.2009 року.

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, відповідачем було винесено податкові повідомлення рішення № 0000582330/0 від 18.06.2008 року, яким встановлено порушення п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.3, п.п 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у звязку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за експортно-імпортними операціями скаржника в сумі 360465,00 грн.; № 0000572330/0 18.06.2008 року, яким за порушення п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” ТОВ “Омко” за платежем - податок на додану вартість по вітчизняних товарах визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 24155,00 грн., за штрафними санкціями 12078,00 грн., на загальну суму 36230,00 грн.

Порушення виникли внаслідок того, що, платником при визначені бази оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки побутового обладнання, на митній території України використано продажну вартість побутового обладнання, встановлену на основі усної домовленості з покупцем, проте не враховано при цьому зміни внесені до п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Згідно п. 1.20.1 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, звичайною, якщо не встановлено цим пунктом інше, вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Судом першої інстанції вірно визнані безпідставними посилання відповідача на п.п.1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яким передбачено, що у разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання є безпідставним, оскільки у відповідності до ст. 7 Закону України “Про ціни та ціноутворення” вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Посилання відповідача на п. 4.3 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” є необґрунтованими, оскільки даною нормою визначено порядок нарахування податку на додану вартість для товарів, які імпортуються на митну територію України, тобто перебувають під митним контролем, а не для товарів, які вже імпортовані і розмитнені на території України та митний контроль щодо яких закінчився.

ТОВ “Омко”сплатило ПДВ при розмитнені імпортованих товарів.

Митна вартість застосовується для нарахування податків і зборів для товарів, які перебувають під митним контролем, оскільки у відповідності до ст. 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Побутове обладнання, у звязку з реалізацією якого виникло бюджетне відшкодування, не перебувало під митним контролем в момент продажу, оскільки митний контроль у відповідності до ст. 43 Митного кодексу закінчився до його продажу.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про те, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідністю “Омко” до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень обґрунтований.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.Г. Хрімлі

Н.М. Літвіна

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 10.06.2011р.