Ухвала суду № 17304284, 25.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2011 року справа №2а-2616/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів <Суддя учасник колегії >

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенка М.М.

при секретарі Іллінові О.Є.

за участю

представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)

представника відповідачаОСОБА_4 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-2616/11/1270 (головуючий І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа» до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості по ПДВ.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-2616/11/1270 позовні вимоги задоволені, а саме: визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення форми «В1» Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську № 0000062360 від 21.03.2011 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1921276,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України з рахунку «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами» - р/р 31110030700003, в ГУДКУ у Луганській обл. МФО 804013 (код платежу 110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа» бюджетну заборгованість по ПДВ за наступні періоди: липень 2009 року на суму 7662 грн., серпень 2009 року на суму 6655 грн., вересень 2009 року на суму 3873 грн., жовтень 2009 року на суму 17199 грн., листопад 2009 року на суму 15348 грн., грудень 2009 року на суму 7506 грн., січень 2010 року на суму 23713 грн., лютий 2010 року на суму 36575 грн., квітень 2010 року на суму 1532 грн., липень 2010 року на суму 87199 грн., серпень 2010 року на суму 2 5193 грн., вересень 2010 року на суму 202695 грн., жовтень 2010 року на суму 154516 грн., листопад 2010 року на суму 133084 грн., грудень 2010 року на суму 1198526 грн. а всього суму 1 921 276 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Природа» судові витрати у розмірі 1703,40 грн.

Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Природа», ід. код 19077318, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.03.1992 за № 13821200000002298, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100011051 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 10.01.2007.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобовязань, що виникли у звязку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має відємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем на виконання п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», до відповідача Ленінської МДПІ у м. Луганську для вирішення питання про бюджетне відшкодування були подані податкові декларації з ПДВ за липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, квітень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року із зазначенням відємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача з Державного бюджету України.

Згідно довідки відповідача про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за липень, серпень, вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в червні, липні, серпні 2009 року від 16.11.2009 № 1002/23-616/19077318, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за вказані періоди, що повязано з направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отриманням відповідей. При цьому відповідачем підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

Згідно довідки відповідача про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за жовтень, листопад, грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні, жовтні, листопаді 2009 року від 13.03.2010 № 177/23-616/19077318, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за вказані періоди, що повязано з направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отриманням відповідей. При цьому відповідачем підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

Згідно довідки відповідача про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за січень, лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2009 року, січні 2010 від 02.06.2010 № 415/23-616/19077318, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за вказані періоди, що повязано з направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отриманням відповідей. При цьому відповідачем підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

Згідно довідки відповідача про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому-березні 2010 від 11.08.2010 № 594/23-616/19077318, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за вказані періоди, що повязано з направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отриманням відповідей. При цьому відповідачем підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

Згідно довідки відповідача про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за липень, серпень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні, липні 2010 від 03.11.2010 № 778/23-616/19077318, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за вказані періоди, що повязано з направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отриманням відповідей. При цьому відповідачем підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

Згідно довідки відповідача про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за вересень, жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні, вересні 2010 від 16.02.2011 № 46/23-616/19077318, за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за вказані періоди, що повязано з направленням запитів на проведення перевірок з питань правових відносин по основним постачальникам та не отриманням відповідей. При цьому відповідачем підтверджено, що первинні, бухгалтерські та інші документи, використані при проведенні перевірки, достовірні, надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність субєкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевіряється, відсутні.

Загальна сума податку на додану вартість, що згідно перевірених періодів часу підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку складає 1 921 276 грн.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Згідно статті 79 ПК України (особливості проведення документальної невиїзної перевірки) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Згідно п. 200.11 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Встановлено, що 21.03.2011 головним державним податковим ревізором-інспектором відповідача проведена невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з липня 2009 року по лютий 2010 року, квітень 2010 року та з серпня 2010 року по грудень 2010 року. Перевірка проводилася відповідно до наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.03.2011 №433 та на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 79, п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України. За результатами перевірки складений акт від 21.03.2011 за № 104/23-616/19077318.

Згідно акту перевірки від 21.03.2011 № 104/23-616/19077318 в ході її проведення встановлено порушення п.1.8., п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст 7, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами та доповненням), а саме: завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у загальній сумі 1 921276 грн. Згідно акту перевірки заявлену до відшкодування суму ПДВ в повному обсязі неможливо підтвердити у зв'язку з не підтвердженням даних по ланцюгам постачання.

На підставі акту невиїзної документальної перевірки від 21.03.2011 № 104/23-616/19077318 Ленінською МДПІ у м. Луганську за порушення п.1.8., п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст 7, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийнято податкове повідомлення рішення № 0000062360 від 21.03.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування за декларацією за липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, квітень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року всього на загальну суму 1921276,00 грн. (а.с. 19).

Позивачем в ході судового розгляду справи як в першій, так і в апеляційній інстанції надано всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалася господарська діяльність за період, протягом якого сформовано податковий кредит за вищевказані періоди 2009-2010 років.

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. При цьому в судовому засіданні було перевірено можливість позивача щодо здійснення операцій, відносно яких сплачувався ПДВ в розмірі ціни товару або послуги.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо того, що спір виник внаслідок вільного трактування відповідачем пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає в правовому перевантажені визначених ним слів «поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою», без врахування далі слів «у випадках, визначених цим Законом». За наведеним Законом сплата у складі ціни товарів (послуг) здійснюється покупцем (яким є позивач у справі) продавцю, а не до бюджету. Саме це є умовою бюджетного відшкодування покупцю відповідно до підпункту “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт здійснення позивачем господарських операцій та дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Посилання позивача на порушення відповідачем порядку складання акту перевірки як на підставу скасування податкового повідомлення-рішення є незмістовними, оскільки порушення такого порядку не є беззаперечною підставою для його скасування.

Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 21.12.2005 року «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №200/86 від 21.05.2001 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року №489/5680 «Порядок відшкодування податку на додану вартість», згідно п.4.1 якого відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Оскільки у даному випадку відповідач Ленінська МДПІ у м. Луганську не виконав покладений на нього законом обовязок та не надав у встановленому порядку відповідачеві ГУ ДКУ у Луганській області висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, квітень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, позивач не зміг отримати від відповідача ГУ ДКУ передбаченого законом бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 1921276,00 грн.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-2616/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а-2616/11/1270 - залишити без змін.

Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів 29 липня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М. М. Яковенко