Ухвала суду № 17303910, 20.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року справа №2а/0570/6389/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Арабей Т.Г.

суддів Геращенка І.В. , Губської Л.В.

при секретарі: Дровніковій К.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2, діючого за довіреностю

представника відповідача ОСОБА_3, діючого за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а/0570/6389/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000191542-104 від 11.04.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000191542-104 від 11.04.2011 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000191542-104 від 11.04.2011 року задоволено повністю, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000191542-104 від 11.04.2011 року на суму 199036,00 гривень.

Не погодившись з судовим рішенням Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.0/54.2011 року по справі №2а/0570/6389/2011 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивується тим, що Донецьким окружним адміністративним судом обставинам справи та наданим доказам дана невірна оцінка, що призвело до прийняття постанови з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції скасувати та у задоволені позову відмовити.

Представник позивача підтримав рішення суду першої інстанції та просив залишити його без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,вислухав доводи сторін, перевіривши матеріали справи і додаткові докази,обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс», зареєстроване Шахтарською районною державною адміністрацією Донецької області 17.09.2003 р. та є юридичною особою,включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 32357650 (а.с.42), перебуває на податковому обліку в Шахтарській обєднаній державній податковій інспекції.

В період з 14.03.2011 р. по 17.03.2011 р. Шахтарською ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Комбікормовий завод «Феоніс» з питань дотримання податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість за період 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р.,за результатами якої складено Акт №225/15/32357650 від 23.03.2011 р.

Шахтарською ОДПІ було встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Комбікормовий завод «Феоніс» мало взаємовідносини з ТОВ «Паритет Індустрія»,яке знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва з 12.08.2008 р. та зареєстровано як платник ПДВ з 16.09.2008 р., свідоцтво №100139651, юридична адреса: 01021, м. Київ , Печерський район, вул. М. Грушевського , буд. 28/2 .

Відповідно до деталізованої інформації автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України станом на 21.02.2011року за жовтень-листопад місяці 2010 року, було виявлено розбіжності показників податкового кредиту з контрагентом ТОВ «Паритет Індустрія» у сумі 159229,00 грн.,оскільки податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року по ТОВ «Паритет Індустрія» має статус «не визнано, як податкова звітність».

Податковий орган зазначає, що відповідно до розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 року кількість працюючих на підприємстві 1 особа, а тому враховуючи загальний обсяг поставки товарів (робіт, послуг) лише одному контрагенту покупцю ТОВ «КЗ «Феоніс» у жовтні 2010 року у розмірі 796145,83 гривень, ТОВ «Паритет Індустрія» фізично не могло здійснити такі обсяги поставок, приходить до висновку, що ТОВ «КЗ «Феоніс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з формуванням штучного податкового кредиту та наданням податкової вигоди третіх осіб, не мають реального товарного характеру (відсутність документів, які засвідчують факт поставки товарів, їх отримання), тобто здійснений правочин між TOB «КЗ «Феоніс» та TOB „Паритет індустрія", не відповідає вимогам закону, не спричинив реального настання правових наслідків та являється нікчемним, оскільки вчинений з мето ю завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

За наслідками проведеної перевірки та складеного акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000191542-104 від 11.04.2011 р. на суму 199036,00 грн., відповідно якому ТОВ«КЗ «Феоніс» визначено завищення бюджетного відшкодування, заявленого в декларації з ПДВ в сумі 159229 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціям на суму 39807 гривень.(а.с.43)

Правовою підставою визначені норми п. 198.3, 198.6 ст. 198, пп. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підлягає сплаті платником податку до бюджету на 159229,17 гривень, у тому числі за жовтень 2010 року на 136062,50 гривень, за листопад 2010 року на 23166,67 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правомірно керувався Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 p. №168/97-ВР (далі також Закон № 168, втратив чинність з 01.01.2011р), оскільки він діяв на час виникнення спірних правовідносин в 2010 році.

Як встановлено в суді, згідно договору постачання товару № 1/10-11 від 10 листопада 2009 року постачальник ТОВ «Паритет Індустрія» зобов'язується передати у власність покупцю ТОВ«КЗ «Феоніс» товар у кількості та асортименті згідно оформлених специфікацій, які є невід'ємними частинами договору (а.с.8-9). Дія договору до 31.12.2010 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій за даним договором TOB «КЗ «Феоніс» були надані документи: специфікації (а.с.11-12),податкові та видаткові накладні (а.с.13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27-33, 121, 127), товаро-транспортні накладні (а.с.14, 16, 18, 20, 22, 24, 26) акт звірки взаємних розрахунків за жовтень 2010 р., платіжні доручення (а.с.79-92), що знайшло підтвердження в акті перевірки та не заперечується відповідачем. На підтвердження реальності господарських операцій також надано:журнал реєстрації довіреностей за 4 квартал 2010 року (а.с.93-94), сертифікати аналізів та якості продукції(а.с.95-101),накладні на внутрішнє переміщення, отриманої позивачем продукції (а.с.102, 107, 109, 116, 118, 122, 128), картки рахунку місця зберігання сировини (а.с.103-106, 108, 110-115, 117, 119-120, 123-126, 129-134), протоколи випробувань сировини (а.с.134-140), журнал приходу сировини (а.с.141-148) та журнал реєстрації хімічних аналізів продукції та сировини (а.с.149-155).

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем сформований податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем.

Придбана у ТОВ «Паритет Індустрія» продукція була взята на внутрішній облік ТОВ «КЗ «Феоніс», про що свідчать накладні на внутрішнє переміщення, протоколами випробувань, журнали оприбуткування сировини, журнали реєстрації хімічних аналізів продукції та сировини, податковим органом не було доведено, що відомості у вказаних первинних документах не відповідають дійсності, позивач мав всі передбачені законом підстави для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ 159229,17 грн. по постачальнику ТОВ «Паритет Індустрія».

Колегія суддів погоджує рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів вважає, що позивачем договір постачання товару укладався саме з метою отримання доходу (прибутку), який на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнався.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону).

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна є документом, де розраховується податок на додану вартість, який справляється із зазначеної операції за встановленою ставкою. Тому саме із цим документом Закон №168 пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку. Підставою для такого розрахунку є реквізити (зокрема, одиниця виміру товару, його кількість, ціна продажу одиниці продукції, обсяг продажу за відповідними ставками), які мають зазначатися у податковій накладній відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Слід зауважити, що видані підприємством - контрагентом ТОВ «Паритет Індустрія» на адресу позивача податкові накладні повністю відповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем також не спростовується факт відповідності інших первинних документів нормам закону .

Всі вищезазначені документи суд приймає у якості належних та допустимих доказів, оскільки вони відповідають вимогам законодавчого визначення поняття «первинний документ» згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Так, згідно вказаногоЗаконупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Всі ці вимоги позивачем дотримані.

Контрагент позивача зазначив в податкових накладних реквізити, які стосуються покупця, а саме: індивідуальний податковий номер підприємства та його назву, зазначену у статутних документах, на підставі яких позивач ідентифікується як покупець.

Згідно з п.п.7.2.4 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.2 Порядку №165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

ТОВ «Паритет Індустрія» станом на час розгляду справи є діючими, про що свідчить реєстраційна інформація по платнику податків, відомості про реєстрацію ТОВ «Паритет Індустрія», як платника податку на додану вартість згідно свідоцтву № 100139651, що також відображено та не спростовується у акті перевірки та у відповідності до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” надає право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Апелянтом зазначається, товарно-транспортні накладні №1001/ 2010 від 01.10.2010 р, №1008/2010 від 08.10.2010 р., №1019/2010 від 19.10.2010 р. та №1022/ 2010 від 22.10.2010 р. не можливо приймати до уваги, оскільки в них зазначений пункт навантаження м.Харків. З наданих суду документів вбачається, що ТОВ «Стройпластполімер», зі склада якого в м. Харкові здійснювалось відвантаження товару, є продавцем продукції монокальційфосфату та клітин крові на території України, а ТОВ «Паритет Індустрія» на підставі договору поставки придбавала продукцію та реалізовувала, зокрема позивачу, а тому доводи апелянта до уваги , колегією суддів не приймаються.

Окрім того, відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1993 р. № 363 товаро - транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник і вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача передається перевізнику. Вимагання обовязкового зазначення інших реквізитів, на яких наполягає апелянт, а саме специфікацій у відповідності до яких здійснюється поставка,- не передбачено, а тому доводи апелянта з цих питань до уваги також не приймаються.

Матеріали справи не містять належних доказів відсутності контрагента ТОВ «Паритет Індустрія» за його місцезнаходженням. Той факт, що у контрагента позивача відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, необхідні для здійснення господарської діяльності, припущення щодо неможливості фізичного здійснення обсягів поставок, жодним чином не свідчать про фіктивність угоди, укладеної із позивачем.

На момент укладення та виконання договорів підряду та субпідряду, видачі податкових накладних ТОВ «Паритет Індустрія» було зареєстровано як платник податку на додану вартість. Видані позивачу належно оформлені податкові накладні, зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про неправомірність формування позивачем сум податкового кредиту. Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів колегія суддів вважає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій у судовому засіданні доведені повністю, у звязку з чим колегія не приймає до увагидоводи відповідача про нікчемність правочинів .

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ВІК” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень .

Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобовязання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2011 р. у справі № 2а/0570/6389/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Феоніс" до Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000191542-104 від 11.04.2011 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 липня 2011р. Ухвала у повному обсязі складена 25 липня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г.Арабей

Судді: І.В.Геращенко

Л.В.Губська