Постанова № 17299974, 20.07.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року Справа № 2а/2370/5462/2011

20.07.11

15 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду, Золотоніська обєднана державна податкова інспекція (далі - позивач) просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 5626 грн. 29 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 29.06.2011 року відповідач має податковий борг з орендної плати за землі державної і комунальної власності в сумі 5626 грн. 29 коп., із яких 5539 грн. 90 основний борг та 86 грн. 39 коп. пеня. Вказана сума податкової заборгованості виникла в результаті несплати відповідачем задекларованих сум податкових зобовязань за лютий - березень 2011 року.

Позивач надав суду письмову заяву про розгляд справи без участі свого представника та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав, свого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.

Оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Золотоніської міської ради Черкаської області 09.03.1998 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а також перебуває на обліку в Золотоніській обєднаній державній податковій інспекції, як платник податків та платежів до бюджету.

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про плату за землю» втратили чинність.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Нарахування особам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про оренду землі»використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

12.05.2008 року між відповідачем та Золотоніською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1835 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Обухова, 41.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

31.01.2011 року відповідачем подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вхідним № 1502, де відповідач самостійно визначив податкове зобовязання по орендній платі за землю державної і комунальної власності в сумі 2735 грн. 07 коп. за січень-грудень 2011 року.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобовязання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Таким чином, станом на час судового розгляду справи, на особовому рахунку відповідача обліковується податковий борг з орендної плати за землі державної і комунальної власності на загальну суму 5626 грн. 29 коп. (5539 грн. 90 основний борг з орендної плати за землю за лютий-березень 2011 року та 86 грн. 39 коп. пеня), враховуючи часткову сплату боргу в сумі 4000 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової карти відповідача, як платника податків, станом на 29.06.2011 року та довідкою позивача від 29.06.2011 року № 8527/24-031.

У звязку з тим, що деякі правовідносини щодо наслідків несплати відповідачем податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, необхідно застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У відповідності до пп. «а»та «б»п. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ відповідачу направлено першу податкову вимогу форми «Ф1» № 1/1 від 24.01.2009 року про сплату боргу в сумі 1923 грн. 02 коп. та другу податкову вимогу форми «»Ф2»№ 2/6 від 05.03.2009 року на суму 1766 грн. 22 коп. Дані вимоги були отримані відповідачем особисто 27.01.2009 року та 19.03.2009 року відповідно.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п. п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через Золотоніську обєднану державну податкову інспекцію: 19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153 (код ЄДРПОУ 21367396) податковий борг з орендної плати за землі державної і комунальної власності в сумі 5626 (пять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 29коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар