Постанова № 17299608, 20.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"20" липня 2011 р. № 2а- 13550/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Беззубко А.О.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 11.08.2010р.),

за участі представника відповідача - ОСОБА_2 ( довіреність № 1325/10/10-013 від 03.02.11);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдан Білд" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000831540/0 від 01.06.2010р. ( № 0000831540/1 від 01.07.2010 р., № 0000831540/2 від 02.08.2010 р., № 0000831540/3 від 14.10.2010р.) про визначення податкового зобов"язання ТОВ "Рейдан Білд" з податку на додану вартість в сумі 28696,00 грн. за основним платежем та 14348,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та судові витрати покласти на відповідача

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.

Викладені в акті перевірки №2130/15-409/35475370 від 20.05.2010 судження суб'єкта владних повноважень є неправомірними. При обчисленні податку на додану вартість ТОВ не вчиняло порушень п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5. п.7.4 . п.п. 7.5.1. п 7.5. ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, відсутність первинних документів зумовлена вилученням таких документів органом податкової міліції, що унеможливило їх пред'явлення контролюючому органу на момент проведення перевірки. Посилаючись на перелічені вище обставини, позивач стверджував, що спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи. ДПІ у Комінтернівському районі проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на додану вартість підприємства ТОВ "РЕЙДАН БІЛД" код ЄДРПОУ 35475370 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Релан»(код ЄДРПОУ 34994894) за період з 01.08.2008 року по 30.10.2008 року, за результатами якої складено акт №2130/15-409/35475370 від 20.05.2010. Під час невиїзної документальної камеральної перевірки ТОВ „РЕЙДАН БІЛД" (код ЄДРПОУ 35475370) встановлено , що ТОВ „РЕЙДАН БІЛД" (код ЄДРПОУ 35475370 ) було включено до реєстру отриманих податкових накладних та до складу податкового кредиту додатку 5 до податкової декларації „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „Релан" за жовтень 2008 року по податковим накладним , виписаним у серпні 2008 року у розмірі: 2433,39 грн. у вересні 2008 року у розмірі: 26263,00 грн на загальну суму ПДВ 28696,39 грн.

Перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного підприємством ТОВ «РЕЙДАН БІЛД" (код ЄДРПОУ 30589087) у декларації з ПДВ за жовтень 2008 року , є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації до складу податкового кредиту включено суми ПДВ по контрагенту ТОВ „Релан" ( код ЄДРФОУ 34994894). які не підтверджено податковими накладними та іншими подібними документами на загальну суму 28696,39 грн. Відповідач стверджував, що оскільки платник податків не надав до перевірки первинні бухгалтерські (у т. ч. податкові накладні) та звітні документи, то ТОВ не мало правових підстав для включення до податкового кредиту сум по отриманим від ТОВ «Релан»податковим накладним і, як наслідок, ТОВ завищило податковий кредит на суму 28696,39 грн. Посилаючись на перелічені вище обставини, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Рейдан Білд" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи , набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав дня сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

За матеріалами справи з 20.05.2010р. по 20.05.2010р. ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на додану вартість підприємства ТОВ "РЕЙДАН БІЛД" код ЄДРПОУ 35475370 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Релан»(код ЄДРПОУ 34994894) за період з 01.08.2008 року по 30.10.2008 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №2130/15-409/35475370 від 20.05.2010.

Згідно з висновками даного акту в діяльності ТОВ податковим органом виявлені порушення п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5. п.7.4 . п.п. 7.5.1. п 7.5. ст 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: безпідставне включення де складу податкового кредиту з ПДВ сум податків, які непідтверджені податковими накладними та іншими подібними документами на загальну суму 28696,39 грн.

01.06.2010р. з посиланням на згаданий акт перевірки відповідачем було прийняте спірне податкове повідомлення -рішення № 0000831540/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 43044,00грн. (основний платіж - 28696,00грн.: штраф - 14348,00грн.).

Стосовно зазначеного податкового повідомлення-рішення позивачем було розпочато позасудову процедуру оскарження рішень контролюючих органів. За наслідками такої процедури сума податкового зобов'язання, визначеного первісними податковими повідомленнями-рішеннями, залишилась незмінною, а тому з метою доведення нового граничного строку оплати означених податкових зобов'язань ДГІІ було складено та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення № 0000831540/1 від 01.07.2010 р., № 0000831540/2 від 02.08.2010 р., № 0000831540/3 від 14.10.2010р.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень- рішень слугувало відображене в акті №2130/15-409/35475370 від 20.05.2010 судження відповідача про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту з податку сум ПДВ по податкових накладних отриманих від ТОВ «Релан», яких не було надано позивачем під час проведення перевірки.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість викладених в акті від №2130/15-409/35475370 від 20.05.2010 висновків суб'єкта владних повноважень та винесених на їх підставі спірних податкових повідомлень - рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноваженнями є сукупність прав та обовязків державного органу, його посадових осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій.

Судовим розглядом встановлено, що в результаті автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2008 року встановлено розбіжності між відображенням позивачем та ТОВ «Релан».

Суд зауважує, що відповідно п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій.

В п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Таким чином, відповідно Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях, при цьому витребування інших документів для проведення камеральної перевірки чинним законодавством не передбачено.

Крім того, в п. 3 ч. 6 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено право податкового органу проводити позапланову перевірку якщо виявлена недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Із дослідженого в судовому засіданні акту перевірки №2130/15-409/35475370 від 20.05.2010 (а.с.7-12) встановлено, що позивачу було направлено запити від 12.04.2010 за №7001/10/15-414, від 15.01.2009 за № 512/10/15-441 про надання протягом 10 робочих днів з моменту отримання запиту пояснення по правовідносинам з ТОВ «Релан»та їх документальне підтвердження , при цьому позивача повідомили про те, що ненадання витребуваних документів є підставою для проведення позапланової документальної перевірки.

Згідно акту запит від 12.04.2010 за №7001/10/15-414 надіслано поштою та вручено 26.04.2010 року, але вищевказаний запит та докази його надіслання та отримання позивачем на пропозицію суду відповідачем надано не було.

Посилаючись на декларації позивача з ПДВ за жовтень 2008року , додатку № 5 до декларації з ПДВ за жовтень 2008 року; матеріали ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова стосовно ТОВ «Релан», який перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дніпровському районі м.Києва та є «податковою ямою», перевіряючий зробив висновок про те, що ТОВ «Рейдан Білд»порушено п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість»в частині завищення суми податкового кредиту на 18696.00 грн.

Суд зауважує, що в акті перевірки зазначено, що проведена перевірка є камеральною (а.с.9), а тому суд зауважує, що відповідно до п. 4.2.2 “в” ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. При цьому камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків. Проте в акті перевірки не вказано, які саме арифметичні та/або методологічні помилки в декларації з ПДВ та додатках № 5 за жовтень 2008 року, поданих позивачем були виявлені, та як ці помилки вплинули на формування податкових зобовязань по ПДВ.

Суд також звертає увагу на те, що в акті перевірки вказано про наявні відхилення у визначенні податкового кредиту підприємства позивача по операціям з ТОВ “Релан»встановлений за допомогою системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту, який відповідачем був застосовний виключно з використанням даних АРМів та Інформаційних систем АІС “Бест-Звіт”, системи автоматизованого співставлення податкових, не відповідає приписам законів України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про податок на додану вартість” та іншим законам з питань оподаткування, в яких встановлені порядок формування бази оподаткування, розрахунку податкових зобовязань та податкового кредиту, перелік документів, що мають підтверджувати показники податкової звітності.

Крім того, суд зазначає, що висновок про порушення позивачем законів про оподаткування був зроблений ДПІ за підставі відомостей Системи автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість, без дослідження відповідачем фактичного виконання сторонами договорів купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведений конституційний припис кореспондується з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України, де передбачено, що справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.7 Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 10 серпня 2005 року N 327 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі за текстом Порядок № 327), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Податковий орган протиправно не прийняв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, відповідно до яких платник податків здійснив розрахунки з ТОВ «Релан»та включив до складу податкового кредиту відповідні суми сплаченого податку, а статус податкової звітності контрагента платника податків у «Системі обробки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»як «звіт визнано не дійсним»не забороняє платнику податків включати до податкового кредиту суму сплаченого (нарахованого) податку при придбанні товарів (робіт, послуг).

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що в діях позивача під час віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за жовтень 2010 року 28696,00 грн., не встановлено порушення п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В акті перевірки зазначено, що допитаний у якості свідка директор ТОВ "Релан" гр. ОСОБА_3 показав, що фінансово-господарської діяльності від імені підприємства ТОВ "Релан" він не здійснював, жодних документів фінансово-господарської діяльності підприємства не підписував, податкову звітність не підписував та до ДПІ не подавав. Відповідно до висновків судово-почеркознавчої експертизи, підписи від імені директора ТОВ "Релан" гр. ОСОБА_3 в податковій звітності з ПДВ за період з березня 2008 р. по лютий 2009 р. та податку на прибуток за 1 квартал 2008 р., 1 квартал 2009 р. виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Щодо посилання представника відповідача на те, що договір, податкові накладні та інші первинні документи виписані особою яка не мала на те повноважень суд зазначає, що договір №01/08-08 від 01.08.2008, податкові накладні №0408081 від 04.08.2008р, №109089 від 01.09.2008р., № 1709085 від 17.09.2008р., видаткові накладні №РН-01/09 від 01.09.08, №РН-4/08-1 від 04.08.08 акт здачі-прийняття робіт №17/09 від 17.09.2008 р були підписані виконуючим обов'язки директора ОСОБА_4 та скріплені печаткою підприємства. Повноваження в.о.директора ОСОБА_4 підтверджуються нотаріально засвідченою фотокопією протоколу загальних зборів учасників ТОВ " Релан" від 12.01.2008 року.

В ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та згаданим вище контрагентом, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів, відсутності у сторін перелічених правочинів наміру безпідставно одержати податкову вигоду ДПІ ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не має.

Оглянувши в судовому засіданні вищезазначені договори, суд не вбачає порушень закону в їх укладенні, так як ці правочини було укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет (слід розуміти - правочинів). зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Текст договорів засвідчений печатками суб'єктів господарювання, які є його сторонами.

Відповідно до п.п.3.2.6 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999р. №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557) підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва можуть мати тільки по одному примірнику основної каучукової або металевої печатки.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Враховуючи відсутність у суб'єктів господарювання законодавчо наданих повноважень перевіряти обсяг діє та правоздатності представників своїх контрагентів за господарсько-правовими чи цивільно - правовими взаємовідносинами, суд доходить висновку про те, що наявність в розпорядженні фізичної особи, яка представляє інтереси суб'єкта господарювання, печатки цього суб'єкта є розумно достатньою підставою для висновку про те, що така фізична особа на законних підставах діє від імені суб'єкта господарювання.

Доказів, які б доводили явну нерозумність, нерозсудливість або необачність правової поведінки позивача при укладанні з ТОВ "Релан" вищезазначених договорів відповідачем до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Витребуваними судом і приєднаними до справи копіями актів виконаних робіт, рахунків-фактур, видаткових, а також податковими накладними, банківськими виписками про рух грошових коштів, підтверджується виконання зобов'язань за вказаними договорами.

Перелічені первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 і гі.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, відповідач не посилався ні на відсутність у ТОВ "Релан" статусу платника ПДВ, ні на завищення вартості робіт, ні на несумісність зазначених в перелічених документах робіт з власною господарською діяльністю позивача ТОВ Компанія «Рейдан Білд». В ході перевірки ДПІ не встановлено проведення ТОВ Компанія «Рейдан Білд»збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності результатів отриманих від ТОВ "Релан" робіт, виконання цих робіт власними силами позивача чи виконання цих робіт іншою особою, не встановлено фактів взаємоиов'язаності ТОВ "Релан" та позивача, не встановлено у позивача, ТОВ Компанія «Рейдан Білд»наміру отримати за договорами субпідряду інший результат, ніж виконання будівельних, обізнаності ТОВ "Релан" та ТОВ Компанія «Рейдан Білд»щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди ( в тому числі і податкової).

При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами підряду відповідач суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено. Окрім того представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідач при складанні акту перевірки та формуванні свого висновку не перевіряв фактичне виконання робіт, що є предметом договорів підряду.

При розгляді справи суд бере до уваги, що згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З положень наведеної норми закону слідує, що в разі, коли суми податку були сплачені платником податку на користь продавця (постачальника) товарів (робіт, послуг), котрий має статус платника ПДВ, то відсутність оригіналів податкових накладних є підставою виключно для застосування фінансових санкцій.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що не заперечуючи наявності у ТОВ "Релан" статусу платника ПДВ, а також не заперечуючи реальності господарських операцій між позивачем та згаданим суб'єктом господарювання, податковий орган всупереч приписам п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ" у спірних правовідносинах замість нарахування лише штрафних санкцій вдався до самостійного визначення основного платежу по податковому зобов'язанню з ПДВ.

Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (ч.1 ст.71): з адміністративних справах про гіротиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71).

Оцінивши надані по справі докази, суд доходить висновку, що довід позивача про передачу податкових накладних по взаємовідносинам з ТОВ 'Релан" та вилучення таких документів органом досудового слідства суб'єктом владних повноважень в ході судового розгляду справи не спростований.

За правилами ч.4 ст.11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. На виконання вказаної норми процесуального закону судом у позивача були витребувані копії податкових накладних, та інших первинних документів складених "ГОВ "Релан", податок за якими було віднесено позивачем на збільшення податкового кредиту з ПДВ.

Оглянувши надані позивачем та приєднані до справи копії податкових накладних, суд відзначає, що дефектів оформлення, змісту або походження оглянуті документи не мають, в судовому засіданні належність складання наявних у справі копій податкових накладних була визнана представником ДПІ. Наявними у матеріалах справи копіями податкових накладних підтверджено, що контрагент позивача виконав свій обовязок по складанню податкових накладних, належно оформивши ці накладні за формою та змістом. З урахуванням запровадженого ч. 2 ст. 61 Конституції України принципу індивідуальної юридичної відповідальності та визначених Законом України “Про податок на додану вартість” правил обчислення податку причини можливого не включення контрагентом платника ПДВ складеної ним податкової накладної до загального обсягу податкових зобовязань з ПДВ відповідної податкової накладної не мають для отримувача такої накладної юридичних наслідків.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне, станом на час декларування позивачем податкових зобовязань з ПДВ за жовтень 2008 року, законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця (отримувача послуг) сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця (замовника) у складі ціни товару (послуги). Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку на додану вартість, включена до ціни товару (послуги), є податковим зобов'язанням продавця (виконавця), і саме продавець (виконавець) (в нашому випадку - ТОВ «Релан») має сплачувати цей податок до бюджету.

За таких обставин, суд зазначає, що оскільки на момент включення цих податкових накладних до складу податкового кредиту з ПДВ оригінали податкових накладних були наявні в розпорядженні позивача, що не заперечувалось відповідачем ні в ході перевірки, в ході розгляду справи, а в подальшому згадані документи вибули з розпорядження ТОВ "Рейдан Білд" поза волею даного суб'єкта господарювання за рішенням органу досудового слідства, то в такому випадку відсутність податкових накладних не може бути визнана законною підставою для самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання платника податків.

Відповідно до ч.1ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були прийняті законно та обґрунтовано, із дотриманням вимог діючого законодавства у сфері оподаткування, а тому суд, з урахуванням викладених обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ч.1 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 8,19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейдан Білд" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень рішень задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення- рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000831540/0 від 01.06.2010р. про визначення податкового зобов"язання ТОВ "Рейдан Білд" з податку на додану вартість в сумі 28696,00 грн. за основним платежем та 14348,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення- рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000831540/1 від 01.07.2010 р. про визначення податкового зобов"язання ТОВ "Рейдан Білд" з податку на додану вартість в сумі 28696,00 грн. за основним платежем та 14348,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення- рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000831540/2 від 02.08.2010 р. про визначення податкового зобов"язання ТОВ "Рейдан Білд" з податку на додану вартість в сумі 28696,00 грн. за основним платежем та 14348,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення- рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000831540/3 від 14.10.2010р. про визначення податкового зобов"язання ТОВ "Рейдан Білд" з податку на додану вартість в сумі 28696,00 грн. за основним платежем та 14348,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейдан Білд" (м. Харків, пр.Гагаріна, буд. 43 кв. 2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена 25 липня 2011 року.

Суддя Шляхова О.М.