Постанова № 17299573, 14.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 липня 2011 р. № 2-а- 8241/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням від 26.05.11

представника відповідача ОСОБА_2 діє за дорученням № 15/01-9936 від 30.12.10

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Приватного підприємства "Андриса"

до Харківської митниці, Харківської обласної митниці

проскасування податкового повідомлення рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми «Р» від 19 травня 2010 800000000/31800005 від 09.04.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам та вимогам діючого законодавства.

Представник відповідача - Харківської обласної митниці в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на наступне. За результатами проведеної камеральної перевірки, Харківською митницею було визначено суму податкового зобовязання Акт камеральної перевірки від 09.04.2010 №К/0014/10/800000000/31800005. Акт камеральної перевірки від 09.04.2010 №К/0014/10/800000000/31800005 має законодавчо підтверджений висновок та відповідає дійсності, а також відповідає вимогам законодавства України у галузі митної справи. В звязку з чим, митницею на адресу платника податків ПП «Андриса», із супровідним листом від 19.05.2010 №16/01-5231, було надіслане податкове повідомлення форми «Р» від 19.05.2010 №25, за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності на суму 201421,80 грн., в тому числі за основним платежем 191830,29грн. та 9591,51 грн. за штрафними санкціями, належних до сплати названим платником податків.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов в частині позовних стосовно Харківської митниці підлягає закриттю, а в іншій частині позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що згідно положень наказу Державної митної служби України від 25.02.2010 № 161 “Про ліквідацію митного органу” Харківську митницю ліквідовано. 16.12.2010 Державну реєстрацію припинення Харківської митниці проведено в результаті її ліквідації (номер запису 14801110011012061).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Таким чином, провадження у справі за адміністративним позовом Приватне підприємство "Андриса" до Харківська митниця, Харківська обласна митниця про скасування податкового повідомлення рішення стосовно Харківська митниця підлягає закриттю.

Приватне підприємство "Андріса" є юридичною особою та субєктом зовнішньоекономічної діяльності.

Харківською митницею була проведена планова документальна виїзна перевірка ПП «Андріса», за результатами якої був складений Акт від 09.04.2010 № К/0014/10/800000000/31800005 (а.с. 10-12). Відповідно до висновків Акту перевірки від 09.04.2010 № К/0014/10/800000000/31800005, відповідачем були встановлені випадки порушення Приватним підприємством «Андриса» вимог Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зі змінами та доповненнями, що у свою чергу, спричинило несплату до бюджету обовязкових платежів і податків в сумі 191830,29 грн., з них податок на додану вартість -191830,29 грн. (а.с. 10-12)

На підставі висновків Акту перевірки від 09.04.2010 № К/0014/10/800000000/31800005 19.05.2010р. Харківською митницею було винесено податкове повідомлення № 25, яким визначено податкове зобов'язання ПП «Андриса» з податку на додану вартість в розмірі 201421,80 (основний платіж 191830,29 грн.; штрафні санкції 9591,51 грн.) (а.с. 13)

Фактичними підставами для винесення спірного податкового повідомлень-рішень слугував відображений в акті перевірки від 09.04.2010 № К/0014/10/800000000/31800005 висновок Харківської митниці про відсутність підстав для застосування преференції «002» при оформленні позивачем товару «Тест-смужки GLUCOCARD TEST SPRIT II» за ВМД №№ 800000004/8/449753 від 28.08.2008, 800000004/8/451272 від 30109.2008 та 800000004/9/418562 від 27.03.2009, а також про товару «Шприци інєкційні одноразового застосування «BD DISCARDIT TM II» з голками: обємом 5 мл з голками 0,7х40, 08х40, за ВМД № 800000017/0/471101 від 10.03.2010. (а.с 10-12)

Перевіряючи висновок відповідача і винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Згідно з ст. 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Відповідно до наказу Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005р. встановлено, що посадові особи підрозділу митного оформлення здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 16 розділу 3 "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів. Вказаним Порядком також передбачено, що посадові особи, які виконують митні процедури визначають завдання для митного огляду в разі, зокрема, відсутності у поданих декларантом документах інформації, необхідної для перевірки правильності класифікації та кодування задекларованих товарів, та якщо шляхом митного огляду можливо достовірно встановити характеристики товарів, визначальні для їх класифікації. Рішення про проведення митного огляду приймається посадовою особою, яка здійснює митну процедуру, визначену підпунктом 16 пункту 3 цього Порядку.

Згідно з ст. 313 МК України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Таким чином, митний орган зобов'язаний перевірити правильність класифікації товару, а відповідно і визначати суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.

Відповідно до п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість” звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. № 1949 “Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість” затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість. Вказаний перелік містить вироби за кодом УКТЗЕД 3822 00 00 00 - Реагенти діагностичні або лабораторні на підкладках і приготовлені, діагностичні або лабораторні реагенти на підкладці або без неї.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до митного оформлення товарів вантажні митні декларації №№ 800000004/8/449753 від 28.08.2008, 800000004/8/451272 від 30.09.2008 та 800000004/9/418562 від 27.03.2009 відповідно до яких було задекларовано та ввезено на митну територію України товар: «Тест-смужки GLUCOCARD TEST SPRIT II» за кодом 3822000000.

Під час митного оформлення ВМД №800000004/9/418562 від 27.03.2009 відповідачем було направлено запит № 173 від 27.03.09 для визначення класифікації товару, що ввозився позивачем. На вказаному запиті підрозділом митного органу здійснено відмітку про правильне визначення класифікації товару. (а.с. 14)

Таким чином, під час митного контролю та митного оформлення правильність зазначення позивачем коду 3822000000 товару «Тест-смужки GLUCOCARD TEST SPRIT II» у митних деклараціях №№ 800000004/8/449753 від 28.08.2008, 800000004/8/451272 від 30.09.2008 та 800000004/9/418562 від 27.03.2009 була перевірена повноважними особами відповідача.

Правильність визначення коду імпортованого товару була перевірена відповідачем, Харківською митницею і підтверджена під час первісної перевірки правильності оформлення ВМД, що визнано представниками відповідачів під час розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що висновок Харківської митниці про порушення ПП «Андриса» Закону України «Про податок на додану вартість», викладений в акті перевірки від 09.04.2010 № К/0014/10/800000000/31800005, ґрунтується на рішенні про визначення коду товару від 16.03.2010 № КТ-800-0361-10 згідно якого зазначений вище товар повинен класифікуватись за кодом УКТЗЕД 90279050000. Вказаний код в переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. № 1949 “Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість” відсутній.

Суд зазначає, що у період з серпня 2008 року по березень 2009 року, ПП «Андріса» виконувало чинні рішення митних органів і не могло керуватися ще не прийнятим на той час рішенням митних органів від 16 березня 2010 року про класифікацію зазначеного вище товару за кодом УКТЗЕД 90279050000.

З дослідженого судом Рішення про визначення коду товару № КТ-800-0361-10 від 16.03.10, встановлено, що вказане рішення було винесено щодо товару, який імпортувався субєктом ЗЕД - ТОВ «Андріса» за ВМД № 800000071/0/470931 від 03.03.10.

Тобто, оскільки вказане рішення є актом індивідуальної дії, то й обовязковим є щодо конкретної партії товару, який імпортувався конкретним субєктом ЗЕД.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що товар, який імпортувався позивачем за ВМД № 800000071/0/470931 від 03.03.10, щодо якого було винесено відповідачем рішення про визначення коду товару (9027905000), було розмитнено відповідачем та випущено у вільний обіг саме за кодом УКТЗЕД 3822000000 без врахування вказаного вище рішення.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем під час проведення перевірки позивача та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень запит щодо встановлення коду товару не подавався, товар, який імпортувався позивачем не досліджувався та рішення щодо визначення коду саме того товару, який імпортувався позивачем за ВМД №№ 800000004/8/449753 від 28.08.2008, 800000004/8/451272 від 30.09.2008 та 800000004/9/418562 від 27.03.2009 не виносилося.

Щодо послання в акті перевірки на порушення позивачем Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість” звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. № 1949 “Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість” затверджено Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість. Вказаний перелік містить вироби за кодом УКТЗЕД 9018 31 10 00 - Шприци з голками чи без голок з пластмасових матеріалів.

Позивачем було подано до митного оформлення товарів вантажну митну декларацію № 800000017/0/471101 від 10.03.2010, відповідно до якої було задекларовано та ввезено на митну територію України товар: «Шприци інєкційні одноразового застосування «BD DISCARDIT TM II» з голками: обємом 5мл. з голками 0,7х40, 0,8х40. Країна виробництва Іспанія» за кодом 9018311000. Вказаний товар прийшов митне оформлення та був випущений у вільний обіг.

Посилання відповідача на ч. 4 ст. 31 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до якої застосування режимів вільної торгівлі, преференцій, спеціальних пільгових режимів (прикордонної (прибережної) торгівлі, спеціальних (вільних) економічних зон та інших, передбачених законами України), а також податкових, митних та інших пільг, що діють при імпорті в Україну товарів, щодо яких застосовуються антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи, зупиняється на строк до закінчення застосування зазначених заходів, не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне.

Зі змісту ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість”, зокрема, п.п.5.1.7 п.5.1, вбачається, що вказаними нормами врегульовано питання звільнення від оподаткування податком на додану вартість окремих господарських операцій. Аналіз вказаної норми дозволяє дійти висновку, що законодавцем визначено перелік господарських операцій, які є звільненими від оподаткування податком на додану вартість, безвідносно до джерела походження товару, статусу постачальника або покупця. Відповідно до п.п.5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість” та постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. № 1949 “Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість” від оподаткування ПДВ звільнялися операції з поставки Шприци з голками чи без голок з пластмасових матеріалів (УКТЗЕД 9018311000).

Тобто звільнення позивача від сплати ПДВ при ввезенні на митну територію товару: «Шприци інєкційні одноразового застосування «BD DISCARDIT TM II» з голками: обємом 5мл. з голками 0,7х40, 0,8х40. Країна виробництва Іспанія» за кодом 9018311000 відповідно до ВМД № 800000017/0/471101 від 10.03.2010 безпосередньо передбачено спеціальним законом з оподаткування.

Згідно з частиною третьою статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Також, згідно з пунктом 11.4 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі, якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

Крім того, суд зазначає, що за визначенням п.12 ст.1 Митного кодексу України митною декларацією визнається письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

В свою чергу згідно з п.14 ст.1 згаданого кодексу митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

З аналізу норм Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію (затверджено постановою КМУ від 09.06.1997р. №574), Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації (затверджено наказом ДМС України від 09.07.1997р. №307) вбачається, що правильність оформлення вантажної митної декларації, тобто камеральна перевірка декларації в розумінні п.п. “в”п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, здійснюється митним органом при прийнятті вантажної митної декларації.

Суд зазначає, що при здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації. При цьому, працівниками Харківської митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД. Здійснений також митний контроль, який включає в себе згідно пп. 17 п. 3 наказу ДМС України № 314 від 20.04.2005р. перевірку правильності класифікації та кодування товарів відповідно з поданими документами та згідно пп. 23 п. 3 перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх платі у відповідності з законодавством.

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених спірних ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитку печатки у відповідній графі.

Згідно пп. «в» п. 4.2.2 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платникам податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податковою зобов'язання.

Судом встановлено, що при проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем були дотримані чинні нормативні акти, не були допущені арифметичні помилки, а також дотримана методологія нарахування та повнота сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно-митних декларацій шляхом проставлення відміток у відповідних графах ВМД.

Окрім того, суд зазанчає, що відповідно до п.п. “б” п.10.1 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість” особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону.

Згідно з п.2.4 ст.2 Закону України “Про податок на додану вартість” платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.

Таким чином, суд приходить висновку, до що законодавець поклав відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету при проведенні митних процедур з оформлення господарських операцій по імпорту товару на митну територію України саме на митний орган.

При цьому, відповідно до п.10.3 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість” платники податку, визначені у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у підпункті "б" пункту 10.1 цієї статті.

Будь-яких порушень з боку позивача правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування відповідачем у спірних правовідносинах не встановлювалось, в основу винесення спірного рішення такі висновки відповідачем не покладені, фізичного дослідження зазначеного у вищеназваних ВМД товару відповідач, Харківська митниця не здійснював, жодних обґрунтованих мотивів докорінної зміни правової позиції митного органу щодо справляння ПДВ з господарської операції по імпорту товару за вказаними ВМД при проведенні первісної камеральної перевірки відповідачами до суду не надано.

Суд зазначає, якщо митні органи, приймаючи вантажні-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ, чи кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону №168/97-ВР та підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181-111 митниця не мала правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону N 2181 -111, дія якого не поширюється на митні органи.

Окрім того, суд зазначає, що запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права, який за своєю суттю означає стабільність публічного правового порядку в Державі, унеможливлює здійснення відповідачем у спірних правовідносинах повторної процедури камеральної перевірки вищеназваних ВМД.

При цьому, суд звертає увагу на той факт, що жодних доказів неправильності проведення Харківською митницею первісної камеральної перевірки згаданих ВМД при її прийнятті відповідачами на вимогу суду не подано, доказів притягнення до відповідальності працівників митного органу за порушення в проведенні первісної камеральної перевірки ВМД матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, який в силу Митного кодексу України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення форми “Р”від 19 травня 2010 року № 25.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст. 10, 81, 86, 267, 313 Митного кодексу України, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, Законом України “Про податок на додану вартість», Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006, № 1766, Наказом Держмитслужби України № 314 "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" від 20.04.2005р., ст.ст. 2, 3, 11, 69, 71, 86, 94, 128, 136, 160, 161, 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Провадження у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Андриса" до Харківської митниці, Харківської обласної митниці про скасування податкового повідомлення рішення стосовно Харківської митниці закрити.

2. Адміністративний позов Приватного підприємства "Андриса" до Харківська обласна митниця про скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити в повному обсязі.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення форми “Р”від 19 травня 2010 року № 25, винесене Харківською митницею, на підставі акту камеральної перевірки № К/014/10/ 800000000/31800005 від 09.04.2010 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Андриса" витрати по сплаті державного мита в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.