Постанова № 17299577, 25.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2011 р. № 2-а- 5778/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуянової Н.В.,

за участю: представника позивача Старжинська О.О.,

представника відповідача Калініна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській

області

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське приватне акціонерне товариство «Охоче» (далі по тексту позивач) з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000192310 від 10.05.2011 року про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 22176 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача щодо використання коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 22176 грн., обумовленого певними фактами господарської діяльності контрагента позивача ТОВ «Енергія 2010».

У письмових запереченнях на адміністративний позов представник відповідача зазначив, що виникнення спору у даній справі обумовлено неможливістю встановити реальність та товарність здійснених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) у відносинах між позивачем та третьою особою (ТОВ «Енергія 2010»), повязаного з відсутністю у ТОВ «Енергія 2010» власних офісних, складських, виробничих та інших приміщень, земельних ділянок та транспортних засобів, а також наявністю у названого субєкта господарювання мінімального розміру статутного фонду 0,1 тис. грн.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Актом відповідача від 15.04.2011 року № 723/23-0-33/00852973 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СЗАТ «Охоче» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Енергія 2010» встановлено використання позивачем коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 22176 грн. у січні 2011 року в порушення положень пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках».

При цьому висновки акту відповідача від 15.04.2011 року № 723/23-0-33/00852973 щодо нецільового використання позивачем коштів обумовлені встановленими ДПІ у Київському районі м. Харкова в акті від 09.03.2011 року № 712/23-3/37161535 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Енергія 2010» фактами ведення ТОВ «Енергія 2010» господарської діяльності, повязаної з відсутністю у даного субєкта господарювання власних офісних, складських, виробничих та інших приміщень, земельних ділянок та транспортних засобів, мінімальним розміром статутного фонду цього підприємства.

На підставі акту перевірки від 15.04.2011 року № 723/23-0-33/00852973 відповідачем було прийнято та надіслано на адресу позивача спірне податкове повідомлення рішення №0000192310 від 10.05.2011 року про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 22176 грн. з зазначенням у ньому порушень положень пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках».

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 року № 11, (далі Порядок № 11) сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Пунктом 123.2 статі 123 Податкового кодексу України встановлено, що використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначення та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обовязкового платежу) тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обовязкових платежів), що підлягають нарахуванню без застосування податкової пільги.

Матеріали справи містять докази реальності та товарності здійснених СПАТ «Охоче» та ТОВ «Енергія 2010» господарський операцій, підтвердженням чому є договір поставки нафтопродуктів № НР від 13.09.2011 року, виписка по рахунку позивача № 26000145037 у АТ «Райффайзен банк Аваль» з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року, видаткова накладна №РН-13-09/2 від 13.09.2010 року (податкова накладна № 11 від 13.09.2010 року), видаткова накладна № РН-16-09/4 від 16.09.2010 року (податкова накладна № 21 від 16.09.2010 року), видаткова накладна № РН-20-09/3 від 20.09.2010 року (податкова накладна № 37 від 20.09.2010 року), видаткова накладна № РН-24-09/2 від 24.09.2010 року (податкова накладна № 53 від 24.09.2010 року), видаткова накладна № РН-30-09/1 від 30.09.2010 року (податкова накладна № 70 від 30.09.2010 року), видаткова накладна № РН-08-10/2 від 08.10.2010 року (податкова накладна № 89 від 08.10.2010 року), видаткова накладна № РН-15-10/4 від 15.10.2010 року (податкова накладна № 120 від 15.10.2010 року), видаткова накладна №СФ18-10/2 від 18.10.2010 року (податкова накладна № 126 від 18.10.2010 року), видаткова накладна № РН-28-10/2 від 28.10.2010 року (податкова накладна № 156 від 28.10.2010 року), видаткова накладна № РН-04-11/1 від 04.11.2010 року (податкова накладна № 171 від 04.11.2010 року), видаткова накладна № РН-05-11/1 від 05.11.2010 року (податкова накладна № 176 від 05.11.2010 року), видаткова накладна № РН23-11/1 від 23.11.2010 року (податкова накладна № 219 від 23.11.2010 року), видаткова накладна № РН29-11/2 від 29.11.2010 року (податкова накладна № 229 від 29.11.2010 року), видаткова накладна № РН-13-12/1 від 13.12.2010 року (податкова накладна № 273 від 13.12.2010 року), видаткова накладна № РН-17-12/1 від 17.12.2010 року (податкова накладна № 285 від 17.12.2010 року), видаткова накладна № РН-24-12/1 від 24.12.2010 року (податкова накладна № 310 від 24.12.2010 року), видаткова накладна № РН-06-01/3 від 06.01.2011 року (податкова накладна № 17 від 06.01.2011 року), видаткова накладна № РН-11-01/1 від 11.01.2011 року (податкова накладна № 20 від 11.01.2011 року), видаткова накладна № РН-19-01/2 від 19.01.2011 року (податкова накладна № 26 від 19.01.2011 року), видаткова накладна № РН-8-01/1 від 28.01.2011 року (податкова накладна № 45 від 28.01.2011 року).

Крім цього, на підтвердження реальності та товарності господарських операцій згаданих субєктів підприємництва представником позивача у судовому засіданні надані копії договорів на здійснення транспортних послуг від 01.09.2010 року, від 11.09.2010 року та від 15.09.2010 року, договору перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом №09/10-1 від 15.09.2010 року, договору зберігання нафтопродуктів № 5 від 01.09.2010 року, копії відповідних довіреностей позивача на отримання цінностей від ТОВ «Енергія 2010» та товарно-транспортних накладних вантажовідправника ТОВ «Енергія 2010» та СЗАТ «Охоче».

У звязку з цим суд зазначає, що вказані докази реальності та товарності господарських операцій, здійснених названими субєктами господарювання, свідчать про помилковість висновків відповідача в акті перевірки від 15.04.2011 року № 723/23-0-33/00852973 щодо використання позивачем коштів не за цільовим призначенням на загальну суму 22176 грн. у січні 2011 року.

У свою чергу, суд бере до уваги, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2011 року у справі № 2а-3128/11/2070 скасований наказ ДПІ у Київському районі м. Харкова від 09.03.2011 року № 596 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Енергія 2010» та визнані неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергія 2010» за період з 16.08.2010 року по 31.01.2011 року, на підставі якої було складено акт перевірки від 09.03.2011 року № 712/23-3/37161535, в якому були встановлені факти відсутності у ТОВ «Енергія 2010» власних офісних, складських, виробничих та інших приміщень, земельних ділянок та транспортних засобів.

Одночасно суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Твердження відповідача, що відсутність у ТОВ «Енергія 2010» власних офісних, складських, виробничих та інших приміщень, земельних ділянок та транспортних засобів, мінімальний розмір статутного фонду даного товариства свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій перевіряємий підприємством та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, не ґрунтується на законодавстві України, яке не відносить ці обставини до факторів, що визначають не цільове використання коштів та порушення положень пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України та пункту 4 Порядку № 11.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відсутні порушення положень пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України та пункту 4 Порядку № 11 в діях позивача, які обумовили складання спірного податкового повідомлення рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» задовольнити повністю. Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000192310 від 10.05.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського приватного акціонерного товариства «Охоче» (ідентифікаційний код 00852973, адреса: 63262, Харківська область, Нововодолазький район, с. Охоче) 3 (три) гривні 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 25.07.2011 року.

Головуючий суддя Архіпова С.В.