Постанова № 17298692, 18.07.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1371/2011

18 липня 2011 року 18год. 45хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Приварський Ю.Ю.,

представник відповідача: Ситай М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове

підприємство "Володимирецький держспецлісгосп"

доКузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» звернулося з адміністративним позовом до Кузнецовської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2010р. №0000592340/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 216925,50гн. (у т.ч.: 144617,00грн. за основним платежем, 72308,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), від 20.09.2010р. №0018421740/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 6100,92гн. (у т.ч.: 2033,64грн. за основним платежем, 4067,28грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що акт перевірки, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не відображає фактичні обставини справи, зазначені в ньому порушення вимог податкового законодавства є надуманими, не підтверджені документами, а відтак податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті Кузнецовською ОДПІ на підставі акта планової виїзної перевірки від 06.09.2010р. №1034/23/32626235, в якому відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем вимог пп.7.3.1, п.7.3 ст.7, п.8-1.1 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. та п.1.15 ст.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV. Вказаних порушень підприємством допущено не було. Так, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як субєкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість від 06.03.2009р., виданим Кузнецовською ОДПІ, позивач користується пільгами в оподаткуванні як виробник сільськогосподарських товарів, передбаченими ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість». Одними з основних видів діяльності ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» за КВЕД є одержання продукції лісового господарства (02.01.1) і лісівництво та лісозаготівлі (02.01.1). Вказані види діяльності належать до Переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009р. N23. Видаючи підприємству вказане свідоцтво, податковий орган підтвердив статус позивача як субєкта спеціального режиму оподаткування за обумовленими видами діяльності, натомість, провівши перевірку, стверджує, що на вказані види діяльності не поширюється дія ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість". У періоді, що підлягав перевірці, позивачем реалізовувалася наступна лісопродукція: ділова деревина, техсировина (дрова паливні, пиловник тощо), що є продуктами обробки (переробки) живих лісових дерев та інших рослин, що належать до групи 06 УКТ ЗЕД. Відтак, висновок Кузнецовської ОДПІ про заниження позивачем податку на додану вартість при оподаткуванні зазначеної продукції та донарахування у звязку з цим 216925,50грн. податкового зобовязання, є неправомірним. Крім того, відповідачем неправомірно визначено підприємству податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 6100,92грн. Податковим органом під час проведення перевірки не доведено, що позивачем під час реалізації власним працівникам паливної норми було надано останнім знижку з ціни товарів, що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін. Обовязок доведення того, що ціна не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на податковий орган. Під час проведення перевірки ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» податковий орган мав право надати запит, а платник податку зобовязаний був обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, вказаним Законом передбачено, що донарахування податкових зобовязань платника податку податковим органом здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобовязань за непрямими методами. У порушення вимог пп.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» такого рішення відповідачем прийнято не було. Таким чином, у відповідача були відсутніми підстави для застосування непрямих методів і, крім того, ним не була дотримана процедура застосування останніх, визначена Законом. Просив позов задовольнити повністю, визнати протиправними дії Кузнецовської ОДПІ щодо прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а податкові повідомлення-рішення скасувати.

Кузнецовська обєднана державна податкова інспекція позовні вимоги не визнала повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що донарахування ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 216925,00грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 6100,92грн. є правомірним, оскільки проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.3.1, п.7.3 ст.7, п.8-1.1 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 144617,00грн. у тому числі: березень 2009 року 13503,00грн., квітень 2009 року 2859,00грн., травень 2009 року 11088,00грн., червень 2009 року 10218,00грн., липень 2009 року 6791,00грн., серпень 2009 року 5977,00грн., вересень 2009 року 8772,00грн., жовтень 2009 року 9192,00грн., листопад 2009 року 10113,00грн., грудень 2009 року 16004,00грн., січень 2010 року 4956,00грн., лютий 2010року 6405,00грн., березень 2010 року 11868,00грн., квітень 2010 року 4324,00грн., травень 2010 року 8238,00грн., червень 2010 року 14491,00грн. та п.1.15 ст.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV (із змінами та доповненнями), а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. на загальну суму 2033,64грн., у тому числі: IVкв. 2008 року 582,12грн., 2009рік 1020,60грн., Iкв. 2010 року 430,92грн. Зокрема, позивач з 06.03.2009р. користується пільгою в оподаткуванні податком на додану вартість як субєкт спеціального режиму оподаткування. За період з 06.03.2009р. по 30.06.2010р. сума пільги по коду 14010369 становить 144617,00грн. Так, у періоді, що підлягав перевірці, позивач отримував доходи від реалізації продукції, а саме: ділової деревини, техсировини (дрова паливні, баланси, пиловник, жердки, фансировина, рубанці та ін.). Згідно з вимогами ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» спеціальний режим оподаткування може обрати сільськогосподарське підприємство, яке провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства, рибальства. При цьому, сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх видів товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку спеціального режиму оподаткування (крім придбаних таких товарів у інший спосіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку їх виробником. Згідно з товарною номенклатурою лісові ресурси не є окремою позицією в УКТ ЗЕД і не можуть класифікуватися як сільськогосподарські товари. При цьому, окремі продукти, що отримуються внаслідок життєдіяльності лісових ресурсів, їх обробки та переробки класифікуються за окремими позиціями УКТ ЗЕД та належать як до груп 1-24 УКТ ЗЕД, так і до інших груп. Так, до групи 06 за кодом 0602904100 УКТ ЗЕД належать «дерева лісові» та «інші». Поряд з цим, у примітці до групи 06 визначено, що за умови дотримання винятків, зазначених у другій частині назви товарної позиції 0601, до цієї групи належать тільки живі дерева та рослини, включаючи розсаду овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи для декоративних цілей. Під час перевірки було встановлено, що ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» не проводив діяльності такої як реалізація живих дерев та рослин, включаючи розсаду овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи для декоративних цілей. Відповідно позивач безпідставно користувався пільговим режимом оподаткування податком на додану вартість з 06.03.2009р. по 30.06.2010р., що призвело до заниження податкових зобовязань на суму 144617,00грн. За наслідками перевірки до позивача правомірно відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовано штрафну санкцію у розмірі 72308,50грн. Крім того, в ході перевірки встановлено, що ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» в період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. для працівників підприємства (90 осіб) видавалася паливна норма дрова соснові в кількості 4,2м куб. за ціною 34,50грн. за 1 м куб. по 11.11.2008р. та за ціною 36,00грн. за 1м куб. з 12.11.2008р. по 30.06.2010р. При цьому, ціна за 1м куб. при видачі паливної норми працівникам була нижчою від ціни, за якою здійснювалася реалізація дров соснових населенню 69,00грн. до 11.11.2008р. та 72,00грн. з 12.11.2008р. Позивач, як податковий агент, відповідно до вимог п.1.15 ст.15, пп.3.1.3 п.1.3 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» пп.20.3.1 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» зобовязаний був оподатковувати додаткові блага працівників, які отримували паливну норму, застосувавши ставку податку, передбачену п.7.1 ст.7 цього ж Закону. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Кузнецовською обєднаною державною податковою інспекцією з 18.08.2010р. по 01.09.2010р. проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 06.09.2010р. №1034/23/32626235 (а.а.с.13-39), у якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- пп.7.3.1, п.7.3 ст.7, п.8-1.1 ст.8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 144617,00грн. у тому числі: березень 2009 року 13503,00грн., квітень 2009 року 2859,00грн., травень 2009 року 11088,00грн., червень 2009 року 10218,00грн., липень 2009 року 6791,00грн., серпень 2009 року 5977,00грн., вересень 2009 року 8772,00грн., жовтень 2009 року 9192,00грн., листопад 2009 року 10113,00грн., грудень 2009 року 16004,00грн., січень 2010 року 4956,00грн., лютий 2010року 6405,00грн., березень 2010 року 11868,00грн., квітень 2010 року 4324,00грн., травень 2010 року 8238,00грн., червень 2010 року 14491,00грн.;

- п.1.15 ст.1, пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.19, пп.«а» пп.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889-IV (із змінами та доповненнями), а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р. на загальну суму 2033,64грн., у тому числі: IVкв. 2008 року 582,12грн., 2009 рік 1020,60грн., Iкв. 2010 року 430,92грн.

На підставі акта перевірки від 06.09.2010р. №1034/23/32626235 Кузнецовською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010р. №0000592340/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 216925,50гн., у т.ч.: 144617,00грн. за основним платежем, 72308,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010р. №0018421740/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 6100,92гн., у т.ч.: 2033,64грн. за основним платежем, 4067,28грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.а.с.11-12).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку, однак податковими органами скарги залишені без задоволення.

Як встановлено в ході судового розгляду, Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» зареєстроване як юридична особа 04.11.2004р., видами діяльності за КВЕД позивача є: 02.01.1 лісівництво та лісозаготівлі, 20.5 виробництво інших виробів з деревини та корка, соломки і матеріалів для плетіння, 52.46.0 роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом, 20.1 лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, 20.4 виробництво деревяної тари, 60.24.1 діяльність автомобільного вантажного транспорту, 02.01.2 одержання продукції лісового господарства, 51.31 оптова торгівля фруктами та овочами; 02.02 надання послуг у лісовому господарстві, 20.3 виробництво деревяних будівельних конструкцій та столярних виробів. Вказані обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АА №184390 (т.1 - а.а.с.82-85).

З 01.01.2009р. ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» зареєстроване органом державної податкової служби як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість за видом діяльності надання послуг у лісовому господарстві, а з 06.03.2009р. за видами діяльності одержування продукції лісового господарства, надання послуг у лісовому господарстві, лісівництво та лісозаготівлі, що підтверджується заявами позивача про реєстрацію від 20.01.2009р., від 24.02.2009р. та свідоцтвом серії НБ №070021 (№100206049) (т.1 а.а.с.10, 74-77).

Відповідно до обраного режиму оподаткування позивачем сума податку на додану вартість залишалася у розпорядженні підприємства, при цьому за період з 06.03.2009р. по 30.06.2010р. ця сума становить 144617,00грн. Так, за спеціальним режимом оподаткування обсяг поставки за 10 місяців 2009 року з 06.03.2009р. по 31.12.2009р. складав 530514,00грн., сума податку на додану вартість - 94517,00грн., обсяг поставки за 6 місяців 2010 року з 01.01.2010р. по 30.06.2010р. складав 285232,00грн., сума податку на додану вартість 50100,00грн., що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість (скороченими) ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» та відповідними первинними документами (т.1 - а.а.с.88-250; т.2 а.с.1-250; т.3 а.а.с.1- 250; т.4 1-250; т.5 а.а.с.1- 6).

Відповідно до п.8-1.1 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, чинному на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Закон №168/97-ВР) резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 8-1.2 ст.8-1 Закону №168/97-ВР передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно з п.8-1.6 ст.8-1 Закону №168/97-ВР сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підпунктом 8-1.15.7 пункту 8-1.15 ст.8-1 Закону №168/97-ВР передбачено, що Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

На виконання вказаної норми Закону №168/97-ВР Кабінетом Міністрів України постановою від 21.01.2009р. N23 затверджено Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі Перелік №23).

Згідно з Переліком №23 лісівництво та лісозаготівлі, а саме: вирощування будівельного лісу - посадка, підсадка саджанців, охорона лісу та лісосік, вирощування молодого порослевого лісу та балансової деревини, вирощування лісосадивних матеріалів, вирощування різдвяних ялинок, лісозаготівлі, рубання лісу та виробництво ділової деревини такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини, вирубування (дерев) лісу з метою зробити землі придатними для сільськогосподарського виробництва, вирощування рослинних матеріалів для плетіння, - є тими видами діяльності, на які поширюється спеціальний режим оподаткування, передбачений ст.8-1 Закону №168/97-ВР.

Для підприємств, які провадили діяльність у сфері лісового господарства (як і для підприємств сільського господарства та рибальства), на момент виникнення спірних правовідносин спеціальний режим оподаткування поширювався лише на операції, що здійснювалися в межах діяльності, визначених Законом №168/97-ВР і Переліком №23, та в результаті яких відбувалася поставка сільськогосподарських товарів, що відповідають визначенню, наданому п.8-1.7 ст.8-1 Закону №168/97-ВР.

Всі інші види діяльності та продукція, що одержувалася субєктами спеціального режиму оподаткування, які здійснювали діяльність у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, оподатковувалися податком на додану вартість поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку.

Відповідно до п.8-1.7 ст.8-1 Закону №168/97-ВР сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Вказаній нормі не суперечить п.2.15 ст.2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004р. N1877-IV, згідно з яким сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).

Відповідно до пп.8-1.15.6 п.8-1.15 ст.8-1 Закону №168/97-ВР обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства і рибальства за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку (крім їх придбання в інших осіб).

Національний класифікатор України ДК 009:2005 «Класифікація видів економічної діяльності» затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.12005р. №375.

За визначенням КВЕД:

- перероблення це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції;

- оброблення це технологічний процес, який здійснюється з метою збереження певних видів продукції, надання їм деяких властивостей або для упередження шкідливого впливу, який може виявлятися у результаті їх використання. Наприклад, оброблення сільськогосподарських культур, деревини, металів або оброблення відходів.

Як зазначалося судом вище, одними з основних видів діяльності ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» за КВЕД є: 02.01.1 лісівництво та лісозаготівлі, 02.01.2 одержання продукції лісового господарства, 02.02.0 надання послуг у лісовому господарстві.

Товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД група 06, код 0602904100, назва дерева лісові, вирощуються або заготовлюються безпосередньо платником податку позивачем.

Як встановлено у ході судового розгляду та підтверджено актом перевірки від 06.09.2010р. №1034/23/32626235 у періоді,що підлягав перевірці підприємство отримувало доходи від реалізації продукції (проводило основну діяльність), а саме: ділової деревини, техсировини (дрова паливні, баланси, пиловник, жердки, фансировина, рубанці та ін. (а.21 акта перевірки).

Товари групи 44 «деревина і вироби з дерева» за УКТ ЗЕД є продуктом переробки товарів групи 06 за кодом 0602904100 «дерева лісові», а отже є сільськогосподарськими товарами відповідно до вимог п.8-1.7 ст.8-1 Закону №168/97-ВР, адже, як це передбачено згаданою нормою, товар «дерева лісові» вирощений безпосередньо платником податку субєктом спеціального режиму оподаткування та ним же перероблений, у результаті чого створено новий продукт групи 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева». Крім цього, продукт переробки товару групи 06 за кодом 0602904100 «дерева лісові» є товари, які не можливо віднести до інших товарних груп за УКТ ЗЕД, окрім групи 44.

У Законі №168/97-ВР прямо не вказано, що сільськогосподарськими є товари, зазначені у групі 44 УКТ ЗЕД «деревина і вироби з дерева», проте опосередковано ці товари зазначені у ст.8-1 Закону №168/97-ВР, як продукти обробки (переробки) товарів, що зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД.

Вказаним спростовується посилання податкового органу на Примітку до групи 06 за УКТ ЗЕД та той факт, що позивачем, у періоді, який підлягав перевірці, не здійснювалася реалізація живих дерев та рослин, включаючи розсаду овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи для декоративних цілей, адже реалізовані позивачем товари є наслідком заготівлі та предметом обробки (переробки) живих дерев.

У матеріалах справи міститься бухгалтерська довідка від 16.05.2011р. №92, згідно з якою виробництво та реалізація продукції ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» за період II-IVкв. 2009року складає 537428,00грн., з них сільськогосподарські товари (послуги) 530739,00грн., за 2010 рік 771061,00грн., з них сільськогосподарські товари (послуги) 763148,00грн. Тобто, питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) складає в обох вказаних періодах 99%. (т.1 - а.с.53), що відповідає вимогам ст.8-1 Закону №168/97-ВР. Вказані показники питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх товарів (послуг) зазначені позивачем і в додатку №3 до податкових декларацій з податку на додану вартість (скорочених) за обумовлені періоди.

Таким чином, ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» як сільськогосподарське підприємство, на законних підставах оподатковувало податком на додану вартість в межах спеціального режиму оподаткування зазначені в акті перевірки види діяльності та продукцію, як такі, що визначені Законом №168/97-ВР і Переліком №23.

Крім того, суд зазначає, що застосовувати спеціальний режим оподаткування мають право лише сільськогосподарські підприємства, які підтвердили вказаний статус шляхом отримання свідоцтва про реєстрацію субєкта спеціального режиму оподаткування.

З дотриманням вимог розд.VI Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. №79, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.04.2000р. за N208/4429 (далі Положення №79), позивачем було подано заяву про реєстрацію субєктом спеціального режиму оподаткування. За наслідками розгляду заяви Кузнецовською ОДПІ і було видано ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» свідоцтво серії НБ №070021 (№100206049).

Пунктом 4 розділу VI Положення №79 передбачено, що податковий орган відмовляє сільськогосподарському підприємству у реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування, якщо такий платник податків:

а) вказує у заяві про реєстрацію види діяльності, які не входять до визначеного та оприлюдненого Кабінетом Міністрів України повного переліку видів діяльності, що підпадають під дію статті 81 Закону;

б) перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за єдиним податком за ставкою 10 відсотків;

в) був виключений із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та від дати такого виключення до дати подання заяви про повторну реєстрацію суб'єктом спеціального режиму оподаткування не сплило дванадцяти послідовних звітних податкових періодів;

г) поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг) або не відповідає іншим критеріям, встановленим пунктом 81.6 статті 81 Закону (підпункт 1.1 пункту 1 цього розділу);

ґ) не підпадає під визначення сільськогосподарського підприємства, є особою, яка не може бути зареєстрована як суб'єкт спеціального режиму оподаткування чи на яку не поширюються норми статті 81 Закону;

д) не підпадає під визначення платника ПДВ згідно з пунктом 5 розділу I цього Положення або за наявності підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ, визначених пунктом 1 розділу V цього Положення, або при яких підлягає анулюванню Спеціальне свідоцтво згідно з пунктами 81.11, 81.12 статті 81 Закону (пункти 5, 9 цього розділу);

е) подав заяву з порушенням строків, визначених підпунктом "в" пункту 9.6 статті 9 Закону та підпунктом 3.1 пункту 3 цього розділу.

Отже, відповідач, здійснив перевірку отриманої заяви та, зясувавши відсутність підстав для відмови, видав позивачу вказане свідоцтво, чим підтвердив право останнього на застосування спеціального режиму оподаткування за обраними видами діяльності: одержування продукції лісового господарства, надання послуг у лісовому господарстві, лісівництво та лісозаготівлі.

Як встановлено в ході судового розгляду та підтверджено актом від 06.09.2010р. №1034/23/32626235, у періоді, що підлягав перевірці, види діяльності ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» не змінилися, проте в акті перевірки вказано, що саме на ці види діяльності не поширюються норми ст.8-1 Закону №168/97-ВР. Це вказує на суперечливу позицію податкового органу та неоднозначне трактування відповідачем прав та обовязків платника податків.

Відповідно до пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон №2181-III), у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Всупереч вказаним вимогам, відповідачем було прийнято рішення на користь контролюючого органу, чим порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 216925,50гн., у т.ч.: 144617,00грн. за основним платежем, 72308,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» у періоді, що підлягав перевірці, для власних працівників у кількості 90 осіб видавалася паливна норма дрова соснові 4,2м куб. за ціною 34,50грн. за мкуб., що підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні товарно-транспортними накладними від 06.10.2008р. №355, від 17.10.2008р. №363, від 05.11.2008р. №383, від 05.11.2008р. №385, від 06.11.2008р. №387, від 06.11.2008р. №388, від 06.11.2008р. №389, від 06.11.2008р. №390,від 14.11.2008р. №402, від 19.11.2008р. №407, від 25.11.2008р. №420, від 25.11.2008р. №421, від 28.11.2008р. №428, від 28.11.2008р. №430, від 28.11.2008р. №431, від 28.11.2008р. №432, від 02.12.2008р. №435, від 10.12.2008р. 3461, від 12.12.2008р. №469, від 22.12.2008р. №485, від 23.12.2008р. №496, від 26.12.2008р. №503, від 29.12.2008р. №508, від 30.12.2008р. №511, від 30.12.2008р. №512, від 30.01.2009р. №36, від 27.02.2009р. №82, від 05.03.2009р. №95, від 10.03.2009р. №101, від 16.03.2009р. №109, від 19.03.2009р. №120, від 19.03.2009р. №121, від 19.03.2009р. №122, від 30.03.2009р. №145, від 31.03.2009р. №161, від 05.08.2009р. №232, від 13.08.2009р. №236, від 31.08.2009р. №246, від 14.09.2009р. №253, від 25.09.2009р. №262, від 25.09.2009р. №263, від 02.10.2009р. №270, від 06.10.2009р. №271, від 16.11.2009р. №298, від 18.11.2009р. №299, від 01.12.2009р. №306, від 01.12.2009р. №307, від 04.12.2009р. №309, від 08.12.2009р. №314, від 08.12.2009р. №315, від 08.12.2009р. №316, від 11.12.2009р. №322, від 11.12.2009р. №323, від 11.12.2009р. №325, від 16.12.2009р. №330, від 17.12.2009р. №333, від 18.12.2009р. №335, від 24.12.2009р. №337, від 25.12.2009р. №338, від 25.12.2009р. №339, від 28.12.2009р. №340, від 29.12.2009р. №341, від 29.12.2009р. №342, від 29.12.2009р. №343, від 29.1.22009р. 3345, від 29.12.2009р. №346, від 29.12.2009р. №347, від 29.12.2009р. №348, від 29.12.2009р. №349, від 29.12.2009р. №350, від 03.03.2010р. №44, від 09.03.2010р. №49, від 09.03.2010р. №50, від 10.03.2010р. №54, від 11.03.2010р. №59, від 12.03.2010р. №64, від 16.03.2010р. №68, від 16.03.2010р. №69, від 02.04.29010р. №91, від 06.04.2010р. №92, від 15.04.2010р. №93, ввід 28.04.2010р. №102, від 29.04.2010р. №103, від 30.04.2010р. №105, від 19.05.2010р. №118, від 25.05.2010р. №128, від 27.05.2010р. №130, від 02.06.2010р. №141, від 18.06.2010р. №157, від 25.06.2010р. №163.

Надання працівникам паливної норми в розмірі 4,2м куб. на рік передбачено п.8.13 розд. VIII Колективного договору ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» на 2008-2010 роки, схваленого на загальних зборах трудового колективу 15.02.20008р. (протокол №9) (т.1 - а.а.с.86-87).

Згідно з прайс-листами на продукцію ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Володимирецький держспецлісгосп» ціна паливної норми для працівників у період з 06.10.2008р. по 11.11.2008р. за 1 м куб. становила 34,50грн., а у період з 12.11.2008р. по 30.06.2010р. - 36,00грн. Ціна дров паливних для реалізації населенню у ці ж періоди за 1 м куб. становила відповідно - 69,00грн. та 72,00грн. Формування цін позивачем здійснювалося на підставі калькуляцій собівартості за ці ж періоди. (т.1 а.а.с.70-73, 79-81).

Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. N889-IV (Закон N889-IV) платником податку є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Згідно з пп.3.1.3 п.3.1 ст.3 Закону N889-IV об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону N889-IV передбачено, що дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

За змістом пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону N889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Згідно з п.1.1 ст.1 Закону N889-IV додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

При цьому, пп.«е» пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону N889-IV передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Звичайна ціна на момент виникнення спірних правовідносин встановлювалася за правилами п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі Закон N334/94-ВР), залежала від умов продажу товару і повинна була відповідати справедливій ринковій ціні в Україні.

Відповідно до пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону N334/94-ВР звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Як вбачається з акта перевірки від 06.09.2010р. №1034/23/32626235, підставою для донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб став висновок ревізорів про реалізацію позивачем власним працівникам паливної норми (дров соснових) за ціною, нижчою від ціни, за якою здійснювалася реалізація дров соснових населенню.

Згідно з п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону N334/94-ВР для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Ототожнюючи ціну реалізації дров соснових населенню зі звичайною ціною товару податковий орган діяв не у межах вищевказаної норми законодавства, оскільки не використовував інформацію про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Згідно з пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону N334/94-ВР обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

У ході судового розгляду не встановлено обставин щодо звернення Кузнецовської ОДПІ до позивача із відповідним запитом.

Підпунктом 1.20.10 п.1.20 ст.1 Закону N334/94-ВР передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Порядок застосування органами державної податкової служби непрямих методів на момент виникнення спірних правовідносин було врегульовано пп.4.3.1, пп.4.3.2, пп.4.3.4, 4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону №2181-III.

Так, за приписами пп. 4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону №2181-III рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Разом з тим, судом встановлено, що рішення про застосування непрямих методів для визначення суми податкового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб податковим органом не приймалося.

За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна дров соснових, реалізованих позивачем власним працівникам як паливна норма, є нижчою за звичайні ціни.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Кузнецовською ОДПІ не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 20.09.2010р. №0000592340/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в загальній сумі 216925,50гн. (у т.ч.: 144617,00грн. за основним платежем, 72308,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 20.09.2010р. №0018421740/0 про визначення податкового зобовязання за платежем податок з доходів фізичних осіб в загальній сумі 6100,92гн. (у т.ч.: 2033,64грн. за основним платежем, 4067,28грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення в частині визнання цих податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування. За таких обставин, визнавати ще й протиправними дії відповідача щодо прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень є безпідставним заходом.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції від 20.09.2010р. №0000592340/0, від 20.09.2010р. №0018421740/0.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Володимирецький держспецлісгосп" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.