Постанова № 17295896, 12.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 року ( 12 год. 10 хв.) Справа № 2а-0870/2731/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі Тєтєрєвій К.О.

за участю прокурора Бабія Є.В.

представників відповідача Бутта І.А., Гаврікової О.П.,

представника третьої особи Руднєва О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Запорізького природоохоронного міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

за позовом Запорізької міської ради

до Державного закладу «Запорізької обласної санітарно епідеміологічної станції»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамзіт»

про зобовязання скасувати висновку №02-22/1270 від 22.10.2009

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Запорізький природоохоронний міжрайонний прокурор (далі прокурор) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької міської ради (далі позивач) із позовом до Державного закладу «Запорізької обласної санітарно епідеміологічної станції» (далі відповідач), в якому просить зобовязати відповідача скасувати висновок державної санітарно епідеміологічної експертизи від 22.10.2009 №02-22/1270.

Ухвалою суду від 14.06.2011 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамзіт» (далі ТОВ «Керамзіт», третя особа).

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що у ході перевірки встановлено, що відповідно до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 02-22/1270 від 22.10.2009 ТОВ «Керамзіт» погоджено зменшення розміру санітарно-захисної зони. Вважає вказаний висновок не є незаконним однак він підлягає скасуванню, оскільки за даними лабораторних досліджень атмосферного повітря, здійснених Запорізькою міської санітарно епідеміологічної станції на межі житлової забудови навколо виробничої ділянки TOB «Керамзит» систематично спостерігаються перевищення встановлених гігієнічних нормативів концентрацій шкідливих речовин у атмосферному повітрі. Крім того, пояснює, що Запорізьким природоохоронним міжрайонним прокурором на висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №02- 22/1270 від 22.10.2009 принесено протест від 18.03.2011, який відповідачем відхилено. На підставі викладеного вважає що висновок підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. У попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив зобовязати відповідача скасувати висновок державної санітарно епідеміологічної експертизи від 22.10.2009 №02-22/1270.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, наведених у наданих запереченнях (вх. від 29.06.2011 №22445). Зокрема зазначають, що В ході державної санітарно-епідеміологічної експертизи проектних матеріалів щодо обґрунтування розміру санітарно-захисної зони ділянки по виробництву абразивних інструментів TOB «Керамзит», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Насосна, 24, проведений аналіз ступеня впливу на навколишнє середовище технологічних процесів, що здійснюються на ділянці по виробництву абразивних інструментів TOB «Керамзит». Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 12.10.2009 №02-22/1270 є таким, що визначає можливість корегування нормативної СЗЗ ділянки по виробництву абразивних інструментів TOB «Керамзит» та визначення меж її фактичної СЗЗ. Вважають, що порушення вимог ЦСП-173-96 не є підставою для відзиву висновку, оскільки ґрунтуються тільки на вибіркових (а не статистичних) даних підфакельних досліджень, виконаних Запорізькою міськСЕС протягом 2009-2011 років (тобто у період 2 роки після видачі висновку). Крім того, зазначають, що під час винесення протесту не враховано, що стан атмосферного повітря в житловій забудові («зоні впливу підприємства») формують не тільки викиди від стаціонарних джерел ділянки по виробництву абразивних інструментів TOB «Керамзит». Якісна та кількісна характеристика стану атмосферного повітря у житловій забудові населеного пункту визначається сукупністю фонового забруднення (дані територіального центра з гідрометеорології), підфакельних досліджень (дані територіальної санепідустанови) та впливу пересувних джерел викидів. Підфакельні дослідження в атмосферному повітрі визначають й вміст речовин у загальному факелі викидів від всіх підприємств промвузла з урахуванням направлення вітру та викиди забруднюючих від автотранспорту. З урахуванням викладеного, вважають, що спірний висновок державної санітарно епідеміологічної експертизи є правомірним та просять у задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що третьою особою не було порушено законодавства України про охорону атмосферного повітря.

На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Керамзіт» (ідентифікаційний код 30938223) зареєстровано як юридична особа 25.05.2000 відділом реєстрації та єдиного реєстру Заводської рай адміністрації Запорізької міської ради. Основною виробничою діяльністю третьої особи є виробництво абразивного інструменту.

22.10.2009 відповідачем затверджено висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №02-22/1270. Із змісту вказаного висновку вбачається, що за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи матеріали щодо обґрунтування розміру санітарно-захисної зони ділянки по виробництву абразивних інструментів TOB «Керамзит», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Насосна, 24, є підставою для зменшення розміру нормативної санітарно-захисної зони проммайданчика у північному напрямку до меж земельних ділянок житлових будинків №22 по вул. Північне шосе/ №35 по вул. Насосна; №№ 37, 39, 41 по вул. Насосній у м. Запоріжжі при здійсненні економічної діяльності видом: виробництво абразивного інструменту згідно «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» від 19.06.1996 №173, відповідають вимогам діючого санітарного законодавства України та можуть бути погоджені. Висновок дійсний 2 роки.

14.03.2011 на адресу прокурора надійшов лист Державного закладу «Запорізька міська санітарно епідеміологічна станція» від 14.03.2011 №23-10/540, із змісту якого вбачається, що СЕС виконано 137 лабораторних досліджень стану атмосферного повітря на межі громадської забудови навколо зазначеного підприємства. З них у 48 випадках мали місце максимальні перевищення відмічались по вмісту пилу в 1,1 рази вище ГДК, двоокису азоту - в 1,3 рази вище ГДК, сірчаному ангідриду - в 1,4 рази вище ГДК, сірководню - в 1,9 разів вище ГДК, сірковуглецю - в 2,2 рази вище ГДК, фенолу - в 2,6 рази вище ГДК. Крім того, у даному листі СЕС повідомляла, що визначити конкретне джерело викидів практично неможливо, так як викиди основних забруднюючих речовин (пилу, двоокису азоту, оксиду вуглецю, сірчаного ангідриду та ін.) характерні практично для всіх підприємств міста та автотранспорту.

18.03.2011 прокурором на адресу відповідача направлено протест від 18.03.2011 №111-471-вих-11 на висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, який відхилений листом відповідача від 05.04.2011 №02-12/1091 «Щодо розгляду протестів Запорізького природоохоронного прокурора».

Листом від 13.04.2011 №23-10/938-1 ДЗ «Запорізька міська СЕС» повідомила прокурора, що у звязку із помилкою виконавця відповідь міськСЕС від 14.03.2011 №23-10/540 відзивається. Крім того, у листі зазначено, що стан атмосферного повітря в житловій забудові («зона впливу») формують не тільки викиди від стаціонарних джерел конкретного підприємства, вплив яких розглядався в ході державної санітарно-епідеміологічної експертизи проектних матеріалів щодо обґрунтування корегування розмірів нормативних санітарно - захисних зон. Якісна та кількісна характеристика стану атмосферного повітря у житловій забудові населеного пункту визначається сукупністю фонового забруднення від техногенного навантаження на атмосферне повітря, яке створюється всіма підприємствами, розташованими на певній території (дані територіального центра з гідрометеорології), підфакельних досліджень (дані територіальної санепідустанови) та впливу пересувних джерел викидів (за статистичними даними територіального органу Мінекології вклад їх у загальне забруднення атмосферного повітря м. Запоріжжі становить порядку 40%). Підфакельні дослідження в атмосферному повітрі, які проводяться санепідустановами, визначають загальний вміст речовин у загальному факелі викидів від всіх підприємств промвузла з урахуванням направлення вітру та викиди забруднюючих речовин від автотранспорту. Таким чином, надати інформацію щодо впливу на стан атмосферного повітря міста конкретних підприємств, перерахованих у вимозі, є некоректним.

Не погоджуючись із висновком експертизи від 22.10.2009 №02-22/1270 прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах Запорізької міської ради.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши фактичні обставини справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992року №2707-XII (далі Закон №2707-XII) передбачено, що з метою забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначенні місць розміщення нових, реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, встановлюються санітарно-захисні зони.

Визначення санітарно-захисної зони (далі - СЗЗ) надано у п.1.9 Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 9 березня 2006року №108, згідно якого СЗЗ функціональна територія між промисловим підприємством або іншим виробничим об'єктом, що є джерелом надходження шкідливих чинників в навколишнє середовище, і найближчою житловою забудовою (чи прирівняними до неї об'єктами), яка створюється для зменшення залишкового впливу цих факторів до рівня гігієнічних нормативів з метою захисту населення від їх несприятливого впливу.

Згідно із п. 5.7 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996року №173, розміри санітарно-захисної зони можуть бути зменшені, коли в результаті розрахунків та лабораторних досліджень, проведених для району розташування підприємств або іншого виробничого об'єкта, буде встановлено, що на межі житлової забудови та прирівняних до неї об'єктів концентрації шкідливих речовин у атмосферному повітрі не перевищуватимуть гігієнічні нормативи.

Для визначення безпеки для здоров'я людини та екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів проводиться державна екологічна і санітарно-гігієнічна експертизи у порядку, визначеному законодавством (ст. 25 Закону №2707-XII).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року №4004-XII (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №4004-ХІІ) державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об'єктів та пов'язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає, зокрема, визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я населення; встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарних норм; оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів; оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення.

Згідно ст. 1 Закону №4004-ХІІ висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ установленої форми, що засвідчує відповідність (невідповідність) об'єкта державної санітарно-епідеміологічної експертизи медичним вимогам безпеки для здоров'я і життя людини, затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем і є обов'язковим для виконання власником об'єкта експертизи.

У відповідності до приписів ст. 43 Закону №4004-ХІІ постанови, розпорядження, приписи, висновки головних державних санітарних лікарів та посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби можуть бути оскаржені у місячний термін вищестоящому головному державному санітарному лікарю або до суду. Оскарження прийнятого рішення не припиняє його дії.

Суд не може прийняти посилання прокурора на дані лабораторних досліджень атмосферного повітря, здійснені ДЗ «Запорізька міська СЕС», викладені у листі від 14.03.2011 №23-10/540, оскільки їх було відкликано листом від 13.04.2011 №23-10/938-1.

Крім того, із змісту листа ДЗ «Запорізька міська СЕС» від 13.04.2011 №23-10/938-1 вбачається, що надати інформацію щодо впливу на стан атмосферного повітря міста конкретних підприємств, перерахованих у вимозі, зокрема, ТОВ «Керамзіт», є некоректним.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що твердження прокурора та позивача стосовно порушення відповідачем вимог державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів та незаконності висновку державної санітарно епідеміологічної експертизи від 22.10.2009 №02-22/1270 є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст.158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 15.07.2011.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак