Постанова № 17295294, 20.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 р. Справа № 2а-227/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Лукашовій А.В.,

за участі:

прокурора Барчук А.Б.,

представника позивача Снітько Є.В.,

представника відповідача Сороки В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Дніпровський завод мінеральних добрив” до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську за участі прокурора Дніпропетровської області, третя особа на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, про скасування податкового повідомлення-рішення та відшкодування ПДВ, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство „Дніпровський завод мінеральних добрив” (далі позивач, ПАТ „ДЗМД” звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі відповідач, ДПІ у м. Дніпродзержинську), в якій просить:

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №0002542301/0 від 10.12.2009 р.;

- відшкодувати зменшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1981490,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача.

До участі у справі, з метою захисту інтересів держави, вступив прокурор Дніпропетровської області.

До участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача судом залучено Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що працівниками відповідача проведена невиїзна позапланова перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету ПДВ при здійсненні правових відносин ПАТ „ДЗМД” з контрагентами по ланцюгах постачання за квітень, травень, червень 2009 року. За результатами перевірки було складено акт. Твердження перевіряючих в акті про порушення ПАТ „ДЗМД” норм чинного законодавства України є хибними та надуманими, а винесене податкове повідомлення-рішення є безпідставним, з огляду на норми п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168). Посилання ДПІ у м. Дніпродзержинську на те, що податкові накладні видані особами, які не звітують перед органами ДПС, не знаходяться за юридичною адресою, державна реєстрація яких скасована, а тому не можуть бути підставою формування податкового кредиту є безпідставним, оскільки ПАТ «ДЗМД» не наділений правом контролювати сплату податків іншими платниками податків, а органи ДПС, навпаки, мають право застосовувати штрафні (фінансові) санкції до таких платників податків, звертати стягнення на їх майно, а в порядку КПК України притягувати посадових осіб таких платників податків до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків. Більш того, відповідно до наказу ДПА України № 568 від 20.10.2009 р. «Про внесення змін та доповнень до Методичних рекомендацій», досліджувати повноту декларування податкових зобов'язань постачальниками по ланцюгам поставок на даний момент для перевіряючих податкових органів не вимагається. А отже органи ДПІ повинні діяти тільки в межах повноважень, наданих чинним законодавством (ст. 19 Конституції України), і вчинення дій, що не передбачені нормативними актами є неправовими діями, та їх результати є безпідставними. Визнання підприємств-контрагентів ПАТ «ДЗМД» відсутнім за юридичною адресою, чи визнання недійсними установчих документів контрагентів самі по собі не призводять до недійсності всіх укладених ними угод, та не позбавляють правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. А сама несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Крім того, чинне законодавство не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету у разі коли такий податок не було сплачено продавцем товару або іншою особою по ланцюгу придбання цього товару, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Сума ПДВ, яка включена до ціни товару є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок сплатити суму податку до бюджету, а у разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Відповідно до пп. 7.7. 7, п. 7.7, cт. 7 Закону № 168 податковий орган виявляє тільки відповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Жодних інших дій по перевірці наповнення суми, її походження та формування податковий орган не повинен вчиняти, адже це виходить за його компетенцію та суперечить нормам ст. 19 Конституції України. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову повністю та зазначив, що при перевірці правових відносин ПАТ „ДЗМД” з контрагентами по ланцюгу постачання за квітень, травень, червень 2009 р., які вплинули на формування бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за травень, серпень, вересень 2009 р. встановлено наступне:

-ПАТ «ДЗМД» подано до ДПІ у м. Дніпродзержинську податкову декларацію з ПДВ за травень 2009р. (від 22.06.2009 р. № 9000214318) та уточнюючих розрахунків (від 04.09.2009р. № 79001; від 03.12.2009 р. № 105127) з заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 13490294,00 грн. та з нарахованою сумою від'ємного значення з ПДВ за березень, квітень 2009р. На підставі даних податкової декларації з ПДВ за травень 2009р. була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року на рахунок платника банку, про що складено довідку перевірки від 15.07.2009р. № 3374/119т /23/31980517.

-ПАТ «ДЗМД» подано до ДПІ м. Дніпродзержинську податкову декларацію з ПДВ за серпень 2009 р. (від 18.09.2009р. № 9001099545) та уточнюючого розрахунку (від 03.12.2009 р. № 105128) з заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 19657542,00 грн. та з нарахованою сумою від'ємного значення з ПДВ за травень, червень, липень 2009 р. На підставі даних податкової декларації з ПДВ за серпень 2009р. була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2009 року на рахунок платника у банку, про що складено довідку перевірки від 22.10.2009 р. № 5010/189т/23-408/31980517.

-ПАТ «ДЗМД» подано до ДПІ м. Дніпродзержинську податкову декларацію з ПДВ за вересень 2009 р. (від 20.10.2009р. № 9001513615) з заявленою сумою бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 1672767,00 грн. та з нарахованою сумою від'ємного значення з ПДВ за червень, серпень 2009р.На підставі даних податкової декларації з ПДВ за вересень 2009р. була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року на рахунок платника у банку, про що складено довідку перевірки від 19.11.2009 р. № 5519/249т/23-3/31980517.

За наслідками виїзних позапланових перевірок податкових декларацій з ПДВ за травень, серпень, вересень 2009 року заявлені суми до відшкодування перевірені документально, але частково не підтверджені до відшкодування, у зв'язку з не отриманням довідок зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання основних постачальників від відповідних ДПІ до виробника (імпортера). У зв'язку з тим, що основним видом діяльності ПАТ «ДЗМД» є виготовлення та реалізація мінеральних добрив, а основною причиною виникнення від'ємного значення податку на додану вартість за відповідний період, є придбання зернових культур, з метою подальшої реалізації даної продукції в межах та за межами України, при дослідженні ланцюга постачання придбаного товару (у квітні - червні 2009 і з метою підтвердження факту сплати податку на додану вартість до бюджету та встановлення безпосереднього постачальника таких товарів (виробника) ДПІ у м. Дніпродзержинську визначено, що незважаючи на обізнаність ПАТ «ДЗМД» про безпосередніх виробників зернових культур, ланцюг постачання є багатоступеневим та має ознаки набуття податкової вигоди шляхом залучення «сумнівних» контрагентів, оскільки ТОВ ТД „Агрохімхолдінг» є основним постачальником зернових культур на ПАТ «ДЗМД» протягом останніх декількох років. Враховуючи, що транспортування товару здійснювалось залізничним транспортом безпосередньо від його виробників до ПАТ «ДЗМД», відсутні економічні причини («ділова» мета) придбання ТМЦ через багатоступеневий ланцюг із залученням «сумнівних» постачальників. Суттєвими є також обставини, що платник через посередників придбавав сировину у осіб, які за юридичною адресою не знаходилися, а також, що платник та його постачальники працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного.

Прокурор в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області в судове засідання не зявився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Неприбуття в судове засідання третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання правомірності формування податкового кредиту та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні правових відносин ПАТ „ДЗМД” з контрагентами по ланцюгах постачання за квітень, травень, червень 2009 р., що вплинуло на заявлені суми ПДВ до відшкодування по деклараціям з ПДВ за травень, серпень, вересень 2009 р., за результатами якої було складено акт перевірки від 09.12.2009р. №5871/271-т/23-408/31980517. Актом перевірки встановлено, що:

- основним постачальником зернових культур до позивача у квітні 2009 р. було ТОВ ТД „Агрохімхолдінг”, яке є посередником. В порушення п.1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону №168 позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в декларації за травень 2009 р. на загальну суму 1385310,00 грн. внаслідок включення до відшкодування сум ПДВ, сплату яких до бюджету не підтверджено по ланцюгу постачання постачальниками 3 та 4 ланок постачання.

- основним постачальником зернових культур до позивача у травні 2009 р. було ТОВ ТД „Агрохімхолдінг”, в червні 2009 р. - ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” та ВАТ „Укртрансхім” які є посередниками. В порушення п.1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону №168 позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в декларації за серпень 2009 р. на загальну суму 593045,00 грн. внаслідок включення до відшкодування сум ПДВ, сплату яких до бюджету не підтверджено по ланцюгу постачання постачальниками 2, 3 та 4 ланок постачання;

- основним постачальником зернових культур до позивача у червні 2009 р. були ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” та ВАТ „Укртрансхім” які є посередниками. В порушення п.1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону №168 позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в декларації за вересень 2009 р. на загальну суму 3135,00 грн. внаслідок включення до відшкодування сум ПДВ, сплату яких до бюджету не підтверджено по ланцюгу постачання постачальниками 3 та 4 ланок постачання.

В акті перевірки працівниками ДПІ у м. Дніпродзержинську зроблено висновок, що згідно норм п.1.3 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168, положень Бюджетного кодексу України не встановлено факту надмірної сплати ПДВ до бюджету між ПАТ „ДЗМД” та ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” і ВАТ „Укртрансхім” по ланцюгах постачання товарів у 2-4 ланці, оскільки ПАТ „ДЗМД” по взаємовідносинам з ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” і ВАТ „Укртрансхім” по ланцюгу постачання мало сумнівні взаємовідносини з „надувними” недобросовісними субєктами господарювання, які мають ознаки „фіктивності”, банкроти, що закриті за рішенням судів, що не дає співробітникам ДПІ у м.Дніпродзержинську законодавчих підстав для винесення висновку щодо підтвердження та, відповідно, відшкодування заявленої ПАТ „ДЗМД” суми ПДВ на розрахунковий рахунок. З метою запобігання втрат бюджету відповідачем зменшена заявлена ПАТ „ДЗМД” сума по деклараціях з ПДВ за травень, серпень, вересень 2009 р. на 1981490,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 10.12.2009 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0002542301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1981490,00 грн., у тому числі за травень 2009 р. 1385310,00 грн., за серпень 2009 р. 593045,00 грн., за вересень 2009 р. - 3135,00 грн.

В судовому засіданні досліджені залучені до матеріалів справи копії документів щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання до виробника товарів, договорів поставки продукції та договорів доручення з додатками, укладених ПАТ „ДЗМД” з ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” і ВАТ „Укртрансхім”, банківських виписок про здійснення оплати позивачем ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” і ВАТ „Укртрансхім” вартості товару з ПДВ, податкових накладних, виписаних ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” і ВАТ „Укртрансхім”, податкових декларацій позивача за травень, серпень та вересень 2009 р.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовані нормами, чинного на час виникнення спірних правовідносин, Закону №168.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як зазначено в п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Керуючись п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Отже, Закон №168 виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 Закону №168 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) постачальникам. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.

Крім того, зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

В судовому засіданні не встановлено нездійснення позивачем господарських операцій з ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” і ВАТ „Укртрансхім”, не встановлено порушень ПАТ „ДЗМД” вимог Закону №168 при включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні товару ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” і ВАТ „Укртрансхім”. Досліджені в судовому засіданні докази не спростовують того, що позивачем виконані передбачені Законом №168 умови щодо отримання бюджетного відшкодування у визначених сумах та позивач надав документи, які підтверджують розмір податкового кредиту. Відповідачем не доведено, що відомості, зазначені в податкових накладних ТОВ ТД „Агрохімхолдінг” і ВАТ „Укртрансхім” не відповідають дійсності.

Таким чином, неможливість органу державної податкової служби здійснити перевірки щодо правильності визначення податкового зобовязання та податкового кредиту контрагентами 2, 3 та 4 ланки постачання, не може бути підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено та нерозсудливо.

Одночасно суд зазначає, що у відповідності до п.п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Проте, позивач заявив позовну вимогу про визнання недійсним індивідуального акту податкового повідомлення рішення.

Отже, суд при задоволенні позовних вимог визнає протиправним рішення суб'єкта владних повноважень та скасовує його.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №0002542301/0 від 10.12.2009 р.

Щодо вимог позивача про відшкодування суми ПДВ на рахунок позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону №168 на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Враховуючи те, що за наслідком проведення документальної перевірки ПАТ „ДЗМД” на суму зменшеного заявленого до відшкодування ПДВ у розмірі 1981490,00 грн. ДПІ у м. Дніпродзержинську не надавало Головному управлінню державного казначейства України у Дніпропетровській області відповідний висновок, вимога позивача про відшкодування ПДВ у розмірі 1981490,00 грн. є передчасною.

Крім того, Закон №168, який безпосередньо регулював спірні правовідносини, право звернення до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету не передбачав.

Відповідно до ч.3 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача субєкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.

З огляду на зазначене, в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1981490,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, належить відмовити.

В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про віднесення судових витрат по справі на відповідача, як на сторону, винну у виникненні спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, на корись позивача підлягають стягненню судові витрати відповідно до задоволених вимог немайнового характеру в розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську №0002542301/0 від 10.12.2009 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства „Дніпровський завод мінеральних добрив” судові витрати у сумі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 05 липня 2011 року.

Суддя М.В. Бондар