Постанова № 17295059, 08.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 р. Справа № 2а-4485/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. при секретаріГрачовій В.М. за участю: прокурора представників позивача представників відповідача Денисенко Д.В. Кучеровська Н.О., Слюнкова Л.І., Созінова Н.І.

Старченко О.М., Краснікова Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Повне товариство "Центральний міський ломбард" товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ЛІГА" і компанія" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов повного товариства «Центральний міський ломбард» товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ліга і компанія» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення рішення №0011211742/0 від 21.12.2009 р., в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 373548,81грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 747097,62грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що працівниками Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області ( далі Західно-Донбаська ОДПІ або відповідач) проводилась планова виїзна документальна перевірка повного товариства «Центральний міський ломбард» товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ліга і компанія» (далі ПТ «Центральний міський ломбард») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2009, за результатами якої складений акт від 14.12.2009 № 650/22/23932284 та прийняте податкове повідомлення-рішення №0011211742/0 від 21.12.2009р., яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб та застосовані штрафні (фінансові) санкції. ПТ «Центральний міський ломбард» оскаржив прийняте рішення, проте рішення залишено в силі, Вважають прийняте рішення таким, що суперечать нормам діючого законодавства та порушують права і законні інтереси підприємства, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що за результатами перевірки підприємства встановлено, що за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009року ПТ «Центральний міський ломбард» надавало кредити фізичним особам під відсоток за рахунок власних коштів під заставу майна (виробів із дорогоцінних металів) на строк, визначений фінансовим договором, але при невиконанні фізичними особами зобов'язань, забезпечених заставою (при закінченні терміну дії договору) та виникнення у фізичних осіб об'єкта оподаткування, підприємство не нараховувало та не перераховувало до бюджету податок з доходів фізичних осіб. Встановлені порушення стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення. Таким чином на думку відповідача заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків

Як вбачається з матеріалів справи, Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровській області здійснено виїзну планову документальну перевірку ПТ «Центральній міський ломбард» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2009,

За результатами перевірки складений акт від 14.12.2009 № 650/22/23932284 . Згідно акту податковою службою встановлено, що відповідно до банківських платіжних документів встановлено отримання на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти від реалізації цінностей заставленого майна (вироби із дорогоцінних металів) фізичних осіб, що не виконали зобовязання фінансових договорів, на загальну суму 2490325,42 грн. ( в тому числі грошові кошти в наслідок коливання вартості брухту дорогоцінних металів, за цінами НБУ) Посилаючись на п.12.1 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон №889), а саме що дохід від продажу рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1. ст.7 зазначеного Закону, податковою службою донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 373548,81 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення №0011211742/0 від 21.12.2009р., яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 373563,81грн. 00 коп. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 747127,62грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення у межах процедури апеляційного узгодження ї значених контролюючим органом сум податкових зобов'язань були оскаржені, проте залишене без змін, а скарги платника податків - без задоволення

Повне товариство «Центральний міський ломбард» товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Ліга і компанія» зареєстроване виконавчим комітетом Павлоградської міської ради народних депутатів (свідоцтво про державну реєстрацію від 20.11.1995 року, нове свідоцтво у звязку зі зміною найменування від 16.01.2008 року) та зареєстроване відповідно до розпорядження Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 15.01.2004 року ( нове свідоцтво від 05.03.2008р.) як фінансова установа, що здійснює ломбардні операції - фінансові послуги. Діяльність товариства здійснюється відповідно до положень Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" № 2664 від 12.07.2001 року.

Згідно п. 1.14 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р.) ломбардна операція - операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

Повне товариство «Центральний міський ломбард» здійснює свою діяльність згідно із Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та належить до фінансових установ (ломбардів), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстраційних документів.

З акту перевірки встановлено, що у 2007-2009 роках позивач здійснював фінансові послуги по наданню коштів у позику на умовах фінансового кредиту під заставу рухомого майна на підставі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи. Поряд з цим, підтверджено встановлений підчас перевірки факт реалізації позивачем у 7968 випадках предметів застави виробів із дорогоцінних металів (або їх лому), які не були викуплені в термін, визначений у залоговому білеті. Зазначені предмети реалізовані позивачем до Державної скарбниці, ТОВ фірми «Аврора», ТОВ «Юмас», ТОВ «Смарагд» за цінами, які регулюються Національним банком України.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" встановлено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених п.п. 4.2.16 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Положеннями п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Таким чином, посилання відповідача на п.4.3.23 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" є хибним, оскільки пунктом 4.3 зазначеного закону визначено доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, в тому числі за п. 4.3.23. - основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов типових договорів позики, що укладались між позивачем та не визначеним колом фізичних осіб, фізичні особи отримували від позивача грошові кошти під забезпечення заставою з умовою наступного повернення такої ж суми грошових коштів.

Пунктом 7 вказаних договорів закладу майна до позивача передбачалось, що у разі невиконання Заставодавцем його зобовязань за первинним договором позики у встановлений у ньому термін, Заставодержатель (позивач) набуває права розпорядження заставленим майном, а також звернення стягнення на предмет застави через його відчуження. У цьому разі Заставодержатель має право на свій розсуд реалізувати предмет застави від імені та за дорученням Заставодавця, або залишити його за собою.

Тобто з аналізу вищезазначених норм випливає, що суми кредиту (позики) підлягають поверненню фізичними особами (позичальниками) позикодавцю і не можуть розглядатись як доходи фізичних осіб на підставі п.п. 4.3.23 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" де зазначено, що до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу платника податку не включаються і не підлягають відображенню в його річній податковій декларації доходи у вигляді основної суми кредиту, що отримується платником податку.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Одним із способів забезпечення зобовязань за позикою (кредитом) є застава, умови якої повинні бути оговорені сторонами у договорі позики.

Відповідно до ст. 19, ст. 25 Закону України "Про заставу" та ст. 589 ЦК України в разі невиконання боржником (позичальником) своїх обовязків перед ломбардом під час закінчення строку дії договору позики кредитор, зокрема ломбард, має право звернути стягнення за невиконаними обовязками на предмет застави, тобто реалізувати такий предмет застави.

Отже, на дату настання строку повернення позики і не повернення її позикодавцю у позичальника виникає заборгованість перед позикодавцем (а не оподаткований дохід), а у позикодавця право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на майно шляхом набуття заставодержателем права власності на предмет застави (закладу) не є купівлею-продажем предмету застави і не ототожнюється з продажем обєкту рухомого майна його власником (позичальником), тому не підлягає оподаткуванню на підставі ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Крім того, Закон не зобовязує позивача здійснювати нарахування фізичній особі оподаткованого доходу за операцією по зверненню стягнення на предмет застави.

Після набуття позивачем права власності на предмет застави, позивач реалізовував вказані предмети застави до Держскарбниці як власне майно.

Тобто, можна зробити висновок, що за позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а при невикупі закладеної речі в момент закінчення договору у ломбарду немає в наявності коштів позичальника, з яких належало б утримати податок.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Оскільки в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, суд вважає, Західно-донбаська ОДПІ безпідставно застосувала до позивача суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 373563,81 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 747127,62грн. на підставі рішення №0011211742/0 від 21.12.2009р.,

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст..162 КАС України при вирішенні справи по суті суд у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправним та про скасування рішення чи окремих його положень.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією в Дніпропетровській області податкове повідомлення рішення №0011211742/0 від 21.12.2009 р. в частині визначення податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 373548,81,81грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 747097,62 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 06.06.2011р.

Суддя О.В. Єфанова