Постанова № 17294642, 29.12.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 р. Справа № 2а-9886/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чабаненко С. В. при секретаріРосітюку Є.В. за участю: представника позивача - представника відповідача - Федоренко О.Г. Гармаш Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Аквахімпобут» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Аквахімпобут» з вимогою: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010р., як податкової звітності Приватного підприємства «Аквахімпобут» та зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010р., як податкову звітність Приватного підприємства «Аквахімпобут». В обґрунтування позову представник позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій ДПІ, податкова звітність у вигляді податкової декларації по податку на додану вартість за червень 2010р. не була визнана відповідачем, із зазначенням причини, яка не відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач вважає дії ДПІ неправомірними, на підставі чого просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідач позов не визнав та надав письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що податкова декларація підприємства не була визнана ДПІ, як податкова звітність у зв'язку з тим, що вона заповнена всупереч „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за № 166 (у редакції наказу ДПА України 28.04.09р. за № 221), зареєстрованого в Мінюсті України від 07.05.2009р. № 417/16433 (зі змінами та доповненнями), а саме не зазначено обовязкового реквізиту: код ЄДРПОУ, КВЕД, КОАТУУ; не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються.

Таким чином, ДПІ вважає що діяло в межах та відповідно до норм законодавства, на підставі чого представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши надані докази, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на момент виникнення спірних правовідносин ПП «Аквахімпобут» (код ЄДРПОУ 33854995) перебувало на податковому обліку в ДПІ у м. Дніпродзержинську.

Приватним підприємством «Аквахімпобут» до ДПІ у м. Дніпродзержинську було направлено податковий звіт у вигляді податкової декларації по податку на додану вартість за червень 2010р. від 19.07.2010р., яка отримана відповідачем, на підтвердження чого суду надано повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.07.2010 року.

Повідомленням від 23.07.2010 року №26419/10/28-218 ДПІ у м. Дніпродзержинську позивача повідомлено про те, що податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року невизнано, оскільки означений документ оформлений з порушенням абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.00 №2181-111 та порядку заповнення, затвердженого наказом ДПА України, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України, а саме, не зазначено обовязкового реквізиту: код ЄДРПОУ, КВЕД, КОАТУУ; не проставлено прочерк в показниках, які не заповнюються.

Вказані підстави не визнання податкової звітності податковим органом, суд розцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про систему оподаткування» платник податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законом терміни, у звязку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Пункт 1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181- III від 21.12.2000 року передбачає, що платник податків - юридичні особи, їх філії, відділення, і відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із закон покладено обов'язок утримувати та (або) сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню, штрафні санкції.

Відповідно до п. 4.1.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 цього Закону.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

-надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

-оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Отже, даною нормою Закону визначено виключний перелік підстав, за наявності яких податкова звітність може бути не визнана податковим органом. З повідомлення ДПІ у м. Дніпродзержинську від 23.07.2010р., не вбачається наявність жодної з підстави, передбачених цим Законом для не визнання контролюючим органом, як податкову декларацію податкову звітність ПП «Аквахімпобут». Окрім цього, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували обставини, викладені у повідомленні від 23.07.2010р.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Суд перевіряє, відповідно до п.1,2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення податкового органу, викладене в повідомленні від 23.07.2010р. суперечить п. 4.1.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень і про скасування рішення, зобовязати вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини та громадянина, інших субєктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, як податкової звітності Приватного підприємства «Аквахімпобут»

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Аквахімпобут» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську з невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010р., як податкової звітності Приватного підприємства «Аквахімпобут».

Зобовязати Державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську прийняти до обліку податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010р., як податкову звітність Приватного підприємства «Аквахімпобут».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 06.12.2010 року.

Суддя С.В. Чабаненко