Постанова № 17294137, 20.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

20 липня 2011 р. (16:53) Справа №2а-6751/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства " Кримхліб"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 пред-к, дов. №01-40/11 від 31.05.2011 р.

від відповідача не зявився .

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «КримХліб» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі (далі відповідач) № 00000034001/0 від 11.01.2010 р. та № 00000254001 від 29.03.2011 р. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки було помилково встановлено порушення платником податків вимог чинного законодавства, в наслідок чого неправомірно прийняте рішення про збільшення суми грошового зобовязання по ПДВ та протиправно застосовані штрафні санкції.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові .

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 07.07.2011 р. , заперечував проти позову, просив відкласти розгляд справи для підготовки відзиву.

Суд задовольнив клопотання відповідача, відклав розгляд справи.

У судове засідання , яке відбулось 20.07.2011 р., відповідач явку свого представника не забезпечив , клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав, представник позивача наполягав на вимогах по визнанню протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень № 00000034001/0 від 11.01.2011 р. та №00000254001 від 29.03.2011 р. з підстав визначених у позові, вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про переніс розгляду справи, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання підтвердження взаємовідносин з контрагентами, зокрема, з ДП «Придніпровської залізниці «Пансіонат для батьків з дітьми ім. Ю.О.Гагаріна» за період часу з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. , за результатами якої 24.12.2010 р. склав акт № 447/40-1/00381580 . У зазначеному акті зафіксоване, що в порушення п.п.3.1.1. п. 3.1. ст.3 , п.п.7.2.3., п.п.7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено заниження податкових зобовязань в сумі 10948,35 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 11.01.2011 р. прийнято податкове повідомлення рішення № 0000034001/0 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 13179,45 грн., в тому числі 10543,56 грн. за основним платежем, 2635,89 грн.- штрафних санкції.

Позивач в апеляційному порядку оскаржував вказане податкове повідомлення- рішення , його скарги залишені без задоволення податкове повідомлення-рішення № 0000034001/0 від 11.03.2011 р. - без змін. Крім того за наслідками розгляду скарг позивача ДПА в АРК було збільшено податкове зобовязання по податку на додану вартість, в наслідок чого відповідачем додатково 29.03.2011 р. було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000254001 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 505,99 грн., в тому числі 404,79 грн. за основним платежем, 101,2грн.- штрафних санкції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час реалізації позивачем товару ДП «Придніпровської залізниці «Пансіонат для батьків з дітьми ім. Ю.О.Гагаріна» платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим зобовязанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом.

У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою товарів визначались будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачали передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачалось відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставкою послуг визначалось будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були визначені операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

У п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” було встановлено , що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

На час прийняття податкових повідомлень-рішень набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Працівники податкового органу в акті перевірки № 447/40-1/00381580 від 24.12.2010 р. зазначили, що суми ПДВ , визначені у податкових накладних № 933 від 31.03.2009 р. в розмірі 404,79 грн., № 1474 від 30.04.2009 р. в розмірі 403,67 грн., №2018 від 31.05.2009 р. у розмірі 1493,2грн., № 2510 від 30.06.2009 р. в розмірі 3014,92 грн., № 3134 від 31.07.2009 р. в розмірі 5631,77 грн. , не були включені до податкових зобовязань розділів І додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень 2009 р. , що призвело до виникнення розбіжностей між задекларованими податковими зобовязаннями позивача та податковим кредитом ДП «Придніпровська Залізниця».

На вимогу суду позивачем надані всі документи щодо правовідносин з ДП «Придніпровської залізниці «Пансіонат для батьків з дітьми ім. Ю.О.Гагаріна» , докази проведення платежів по ПДВ в наслідок отримання вартості продукції, перерахованої вказаним субєктом господарювання , в тому числі і в за березні, квітні, травні, червні, липні 2009р.

Позивачем також надані копії податкових накладних № 933 від 31.03.2009 р., № 1474 від 30.04.2009 р. № 2018 від 31.05.2009 р, № 2510 від 30.06.2009 р. , № 3134 від 31.07.2009 р. , докази сплати ПДВ , отриманого від ДП «Придніпровської залізниці «Пансіонат для батьків з дітьми ім. Ю.О.Гагаріна» під час проведення розрахунків за придбану продукцію.

В наслідок вивчення наданих позивачем документів, судом встановлено, що ПДВ були сплачені до бюджету, вказані вище податкові накладні відображені в Реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди часу без зазначення індивідуального податкового номера контрагента з причин ненадання ним свідоцтва платника ПДВ. В наслідок відсутності копії свідоцтва платника ПДВ ДП «Придніпровської залізниці «Пансіонат для батьків з дітьми ім.. Ю.О.Гагаріна» та відомостей щодо його індивідуального податкового номера у податковій звітності за відповідний місяць податкові зобовязання по ПДВ були визначені в рядку «Ішні» податкової звітності, з зазначення загальної суми постачання та суми ПДВ.

В силу викладеного, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних, ненадання відповідачем документів, якими спростовувались твердження позивача щодо відображення податкових зобовязань по правовідносинам з ДП «Придніпровської залізниці «Пансіонат для батьків з дітьми ім. Ю.О.Гагаріна» в рядку «Інші», податковій звітності за відповідні періоди часу , керуючись зазначеними вище положеннями Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час проведення операцій , суд приходить до висновку, що позивач в повному обсязі сплатив ПДВ

За таких обставин суд вважає, що існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень рішень відповідача №0000034001/0 від 11.01.2011 р. та №0000254001 від 29.03.2011 р

Під час судового засідання, яке відбулось 20.07.2011 р. . були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 26.07.2011 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі № 0000034001/0 від 11.01.2011 р. та № 0000254001 від 29.03.2011 р.

3 . Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «КримХліб» (м.Сімферополь, вул. Севастопольська 51 а , код ЄДРПОУ 00381580) 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.