Рішення № 17292384, 24.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/17324.06.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»

ДоПриватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»

Простягнення 25425,66 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжрегіональної академії управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) в особі Сумського інституту МАУП про стягнення 15599,92 грн. –основного боргу, 1816,90грн. –пені, 6601,85 грн. –інфляційних втрат та 1406,99 грн. –3% річних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати послуг за спожиту теплову енергію відповідно до Договору № 40-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006 року.

Ухвалою від 23.05.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 06.06.2011 року.

В судовому засіданні 06.06.2011 року представники позивача надали усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 06.06.2011 року не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 06.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.06.2011 року.

В судове засідання 24.06.2011 року представник позивача не з’явився, однак подав через канцелярію суду 22.06.2011 року документи на вимогу ухвали суду та подав клопотання про виправлення описки в тексті позовної заяви, а саме коду ЄДРПОУ відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 24.06.2011 року не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Крім того, слід зазначити, що з наданого позивачем витягу з ЄДРПОУ вбачається, що назва відповідача Міжрегіональна академія управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) була змінена на Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», тобто, належною назвою відповідача по справі є Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом».

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»(далі –виконавець, позивач) та Міжрегіональною академією управління персоналом (у формі акціонерного товариства закритого типу) (далі –споживач, відповідач) був укладений договір № 40-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) сторони погодили, що виконавець зобов’язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі –послуги), а споживач зобов’язався своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору суб’єктом користування послугами є споживач, який визначений умовами цього Договору.

Згідно з пунктом 2.1 Договору розмір тарифів на послуги встановлюється органом місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства України. На момент укладення договору тарифи на теплову енергію встановлені рішенням Сумської міської ради № 483 від 04.09.2006 року (далі –рішення) та становлять: з централізованого опалення з ПДВ –219,01 грн./Гкал.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що розрахунки за послуги проводяться в грошовій формі (гривні) на умовах передплати відповідно до встановлених тарифів, які визначені умовами цього Договору, або додатками до цього Договору. Зміна форми розрахунків допускається за згодою сторін. Споживач має право вносити авансові платежі без обмеження їх граничного розміру. У випадку зміни тарифів на послуги виконавець здійснює перерахунки п.2.1 Договору.

Відповідно до пункту 3.3 Договору споживач до 15 числа розрахункового періоду сплачує виконавцю вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Згідно з пунктом 3.5 Договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони узгодили, що споживач зобов’язаний оплачувати послуги в установлені цим Договором строки.

На виконання умов Договору позивач надав за період з січня 2008 року по квітень 2008 року відповідачу послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 24166,01 грн., що засвідчується рахунками від 31.01.2008 року, від 29.02.2008 року, від 31.03.2008 року, від 30.04.2008 року, які були вручені працівникам відповідача та актами прийому –передачі теплової енергії від 31 січня 2008 року на суму 9806,05 грн., від 29 лютого 2008 року на суму 7657,32 грн., від 31 березня 2008 року на суму 5858,57 грн., від 30 квітня 2008 року на суму 844,07 грн., які були надіслані відповідачу 14.04.2011 року, на доказ чого надано фіскальний чек № 3992 від 24.04.2011 року та опис вкладення у цінний лист (копії в матеріалах справи).

Однак, відповідач в повному обсязі за поставлену теплову енергію не розрахувався, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 15599,92 грн.

Cтаном на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість останнього перед позивачем в силу наведеного вище становить 15599,92 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 15599,92 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.3.1 Договору сторони узгодили, щ виконавець має право нараховувати пеню у разі несвоєчасного внесення споживачем плати за надані послуги у розмірі встановленому чинним законодавством України та цим Договором (подвійна ставка НБУ).

Відповідно до пункту 5.1.5 Договору в разі несвоєчасної сплати споживачем грошових коштів, які передбачені термінами цього Договору, за послуги виконавця, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов’язання споживачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов’язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу виконавця зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись п. п. 4.3.1 та 5.1.5 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1816,90 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1812,04 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1406,99 грн. та 6601,85 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пунктів 3.3 та 3.5 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, порядку розрахунків встановлених сторонами та періодів нарахування визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»(місцезнаходження: 03039, м. Київ, Голосіївський р –н, вул. Фрометівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 00127522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»(місцезнаходження: 40030, Сумська обл., м. Суми, вул. Друга Залізнична, буд. 10, код ЄДРПОУ 33698892) 15 599 (п'ятнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 92 коп. –основного боргу, 1 812 (одну тисячу вісімсот дванадцять) грн. 04 коп. –пені, 6601 (шість тисяч шістсот одну) грн. 85коп. – інфляційних втрат, 1 406 (одну тисячу чотириста шість) грн. 99 коп. –3% річних, 254 (двісті п’ятдесят чотири) грн. 21 коп. –державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

27.06.2011 року