Рішення № 17292382, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/520.06.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «ПРОСТО страхування»

ДоПриватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК Максимус»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_2

Простягнення 9300,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № б/н від 30.12.2010 року;

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: не зявився;

від третьої особи: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО страхування»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК Максимус»про стягнення 9300,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.

Ухвалою від 28.01.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та призначено її розгляд на 14.02.2011 року.

Учасники процесу в судове засідання 14.02.2011 року не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 14.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 28.02.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2011 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 28.02.2011 року представники відповідача 1, 2 та третьої особи не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 28.02.2011 року розгляд справи було відкладено на 21.03.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 21.03.2011 року подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»8790,00 грн. страхового відшкодування та з ВАТ «АП «Максімус»510,00 грн. франшизи.

В судове засідання 21.03.2011 року представники відповідача 1, 2 та третьої особи не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБК Максимус»не є належним відповідачем 2 по даній справі, у звязку з чим, ухвалою суду від 21.03.2011 року було замінено первісного відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБК Максимус»на належного відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Максімус»(04112, м. Київ, Шевченківський р н, вул. Дорогожицька, буд. 10, код ЄДРПОУ 33791401) та відкладено розгляд справи на 11.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.04.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання 11.04.2011 року представники відповідачів 1, 2 та третьої особи не зявилися, вимоги попередньої ухвали не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 11.04.2011 року розгляд справи дуло відкладено на 13.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2011 року подав додаткові документи по справі.

В судове засідання 13.05.2011 року представники відповідачів 1, 2 та третьої особи не зявилися, вимоги попередніх ухвал не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Крім того, в судовому засіданні 13.05.2011 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/5, яке судом розглянуто та задоволено.

У звязку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 13.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 03.06.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2011 року надав усні пояснення по справі.

В судове засідання 03.06.2011 року представники відповідача 1, 2 та третьої особи не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 03.06.2011 року було замінено первісного відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство «Максімус»на належного відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБК Максимус»(03028, м. Київ, просп. Науки, 42/1, 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10В; 02222, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 4, код ЄДРПОУ 33194914). розгляд справи було відкладено на 20.06.2011 року та відкладено розгляд справи на 20.06.2011 року.

В судовому засіданні 20.06.2011 року представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог по відношенню до відповідача 2 та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд решту позовних вимоги задовольнити повністю.

Представники відповідачів 1, 2 та третьої особи в судове засідання не зявилися, вимоги попередніх ухвал не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2007 року о 16-00 год. в м. Києві по вул. Празька Сергієнко, за участю автомобіля Volkswagen POLO, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, власником транспортного засобу є ОСОБА_4 та за участю автомобіля Volvo FM 12, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, власником якого є ТОВ «ВБК Максімус»сталася дорожньо транспортна пригода.

Як вбачається з довідки про дорожньо транспортну пригоду № 01-6493 від 21.11.2007 року та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2007 року у адміністративній справі № 3-34416/07, дорожньо транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 13.1, 13.3 ПДР та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2007 року у адміністративній справі № 3-34416/07 гр. ОСОБА_2 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно Договору № 118384 серія АТК добровільного страхування транспортних засобів від 19.04.2007 року страховиком автомобіля Volkswagen POLO є Закрите акціонерне товариство «ПРОСТО страхування», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО страхування».

Відповідно до акту № 3339/14739 товарознавчого дослідження від 10 грудня 2007 року та ремонтних калькуляцій, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Volkswagen POLO, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4 становить 11478,55 грн.

Як вбачається з страхового акту № б/н від 21.01.2008 року загальний розмір страхового відшкодування становить 9300,00 грн.

На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику 9300,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1211 від 24.01.2008 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно правова відповідальність водія автомобіля Volvo FM 12 була застрахована у Закритому акціонерному товаристві Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», згідно полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2721718, на доказ чого надано лист Моторного (транспортного) страхового бюро України № 4950/7-3-11 від 09.03.2011 року.

У звязку з цим, позивач 29.09.2010 року направив на адресу відповідача заяву з вимогою виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, а саме в розмірі 9300,00 грн. до якої додав весь пакет необхідних документів, яка була вручена 29.09.2010 року, що підтверджується відміткою на вимозі, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також з урахуванням ліміту відповідальності визначеного чинним законодавством, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 страхового відшкодування підлягають задоволенню повністю в сумі 8790,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 2 франшизи в сумі 510,00 грн., суд відзначає, що відмова позивача від позову не суперечить діючому законодавству України, оскільки підписана уповноваженим представником, що у відповідності п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України тягне за собою припинення провадженняу справі в цій частині.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК Максимус»франшизи в сумі 510,00 грн. на підставі п.4 ч.1 статті 80 ГПК України.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(місцезнаходження: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5Б, офіс 208, код ЄДРПОУ 23498273) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО страхування»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 8 790 (вісім тисяч сімсот девяносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

27.06.2011 року