Рішення № 17292372, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/13220.06.11 За позовомПрокурора Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління Держкомзему в м. Києві

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Анела»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів

Загальноосвітній навчальний заклад «Київський спортивний ліцей інтернат» Прозвільнення земельної ділянки та стягнення 68913,44 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача 1: ОСОБА_1 дов. № 225-КР-607 від 23.05.2011 року;

від позивача 2: ОСОБА_2 дов. № 4296 від 22.07.2010 року;

від відповідача: ОСОБА_3 дов. № б/н від 26.05.2011 року ;

від третьої особи: ОСОБА_4 довідка № 49 від 14.06.2011 року; ОСОБА_5 довідка № 50 від 14.06.2011 року;

прокурор: Угринович О.М. посвідчення № 148 від 24.05.2011 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Соломянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління Держкомзему в м. Києві звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анела»про звільнення земельної ділянки та стягнення 68913,44 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,13 га під розміщення торгівельних рядів по вул. Героїв Севастополя, 37 у Соломянському районі м. Києва без документів на право володіння чи користування землею.

Ухвалою від 04.05.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.05.2011 року.

Представник позивача 1 та прокурор в судовому засіданні 16.05.2011 року надали усні пояснення по справі.

В судове засідання 16.05.2011 року представники позивача 2 та відповідача не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 16.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 27.05.2011 року.

Представник позивача 1 не зявився, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 27.05.2011 року представник позивача 2 подав письмові пояснення по справі, згідно з якими позовні вимоги підтримав повністю та подав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2011 року проти задоволення позову заперечував та підтримав подане 26.05.2011 року через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Прокурор в судовому засіданні надав усні пояснення по справі.

Ухвалою від 27.05.2011 року було залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Загальноосвітній навчальний заклад «Київський спортивний ліцей інтернат»(04210, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 37) та відкладено розгляд справи на 20.06.2011 року.

Представник позивача 1 в судовому засіданні 20.06.2011 року подав письмові пояснення по справі, згідно з якими просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні представники позивача 2, третьої особи та прокурор надали усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.06.2011 року подав додаткові документи по справі та висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є обєктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з Положенням про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 19.03.2008, Держкомзем є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, одним з основних завдань якого є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно п. 7 вказаного Положення Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 № 123 затверджено Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі.

Одним з основних завдань головного управління є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (п. 3 Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі).

Згідно з підпунктом 37 пункту 4.3 Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»та інших законів.

24 лютого 2011 року управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві складено акт № 17/09 обстеження земельної ділянки у звязку із самовільним зайняттям земельної ділянки, в результаті обстеження встановлено, що станом на 24.02.2011 року ТОВ «Анела»використовує земельну ділянку орієнтованою площею 0,13 га під розміщення торгівельних рядів по вул. Героїв Севастополя, 37 у Соломянському районі м. Києва, а документи що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, в тому числі на умовах оренди, передбачені ст. 126 ЗК України у ТОВ «Анела»відсутні.

24 лютого 2011 року управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві складено акт № 93/09 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні ТОВ «Анела»земельної ділянки за адресою: вул. Героїв Севастополя, 37 у Соломянському районі м. Києва, з якого вбачається, що станом на 24.02.2011 року ТОВ «Анела»використовує земельну ділянку орієнтованою площею 0,13 га під розміщення торгівельних рядів.

За результатами перевірки управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві видано директору ТОВ «Анела»ОСОБА_6 припис № П/93/09 від 20.04.2011 про усунення порушень вимог земельного законодавства у 30-денний термін.

20 квітня 2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Тараненко Анжелою Григорівною складено Протокол про адміністративне правопорушення № 00093.

20 квітня 2011 року старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві Котовою Каріною Олександрівною встановлено, що директор ТОВ «Анела»ОСОБА_6 порушив вимоги ст. 126 ЗК України а саме, станом на 20.04.2011 року ТОВ «Анела»самовільно займає земельну ділянку орієнтованою площею 0,13 га під розміщення торгівельних рядів по вул. Героїв Севастополя, 37 у Соломянському районі м. Києва, документи передбачені ст. 126 ЗК України, в тому числі на умовах оренди відсутні, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.02.2011 року № 93/09. З метою усунення виявленого правопорушення директору ТОВ «Анела»видано припис від 20.04.2011 року № П93/09. У відношенні директора ТОВ «Анела»складено протокол про адміністративне правопорушення від 20.04.2011 року № 0093. Розмір шкоди, заподіяної внаслідок зайняття зазначеної земельної ділянки становить 68913,44 грн. Також, держаним інспектором встановлено, що в діях директора ТОВ «Анела»ОСОБА_6 вбачаються ознаки злочину, відповідальність за які передбачена п. 1 ст. 197-1 КК України, у звязку з чим справу про адміністративне правопорушення, яке вчинив громадянин ОСОБА_6 було закрито, а матеріали справи передано до прокуратури Соломянського району м. Києва.

Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської міської рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до положень ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить, зокрема розпорядження землями територіальної громади міста.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі обєкти, визначені відповідно до закону як обєкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Статтями 123 та 124 Земельного кодексу України визначено умови надання земельних ділянок комунальної власності у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтво про право на спадщину (щодо земельної ділянки, набутої у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення); державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд відзначає, що землею, яка перебуває у комунальній власності міста Києва розпоряджається Київська міська рада шляхом прийняття відповідних рішень про надання зацікавленій особі у користування земельної ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Таким чином, враховуючи те, що належних доказів на підтвердження права власності або права користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 37, площею 0,13 га відповідачем на надано, а також зважаючи на те, що відповідач використовує згадану вище земельну ділянку без наявності правовстановлюючих документів, доказів того, що на спірній земельній ділянці розташоване правомірно набуте позивачем нерухоме майно також не надано, а тому господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобовязання відповідача звільнити земельну ділянку та привести її у придатний для використання стан шляхом звільнення від торгівельних рядів є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 68913,44 грн. шкоди слід зазначити наступне.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Стаття 211 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи за самовільне зайняття земельних ділянок несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

При цьому згідно з п. 3 вказаної Методики розмір шкоди не включає витрати на: знесення будинків, будівель і споруд, які самочинно збудовані чи будуються на самовільно зайнятих земельних ділянках чи на земельних ділянках, не відведених в установленому порядку на цю мету; приведення земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням; проведення рекультивації порушених земель.

Пунктом 4 вищезгаданої методики розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, для земель житлової та громадської забудови визначається за такою формулою:

Шс = Пс х (Нпз х Кн х Кк) х Кф х Кі

Де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень;

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів (згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства 0,13 га.);

Нпз - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель житлової та громадської забудови за цільовим призначенням відповідно до групи населених пунктів за чисельністю населення, визначений у додатку 5, становить 56364;

Кн - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів обласного значення, мм. Києва та Севастополя, визначений у додатку 6, становить 3;

Кк - коефіцієнт, що застосовується до населених пунктів, віднесених до курортних, визначений у додатку;

Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4 і становить 2, 5;

Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 і становить 1,254.

Пунктом 7 згаданої Методики визначено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про охорону земель»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 № 110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963»підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

-акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

-протокол про адміністративне правопорушення;

-припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

-акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав (дана права позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року).

Згідно розрахунку старшого державного інспектора з контролю за використанням і охороною земель, складеного у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 «Про затвердження методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу»розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки для земель житлової та громадської забудови за вищезгаданою формулою, становить 68913,44 грн.

Зважаючи на викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Анела» (місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 29, код ЄДРПОУ 25264266) звільнити земельну ділянку площею 0,13 га по вул. Героїв Севастополя, 37 у Соломянському районі міста Києва.

3. Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «Анела»(місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 29, код ЄДРПОУ 25264266) привести земельну ділянку площею 0,13 га по вул. Героїв Севастополя, 37 у Соломянському районі міста Києва у придатний для використання стан, шляхом звільнення від торгівельних рядів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анела»(місцезнаходження: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, 29, код ЄДРПОУ 25264266) на користь Державного бюджету України 68913 (шістдесят вісім тисяч девятсот тринадцять) грн. 44 коп. шкоди, 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 13 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

29.06.2011 року