Рішення № 17292370, 24.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/16324.06.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»

про стягнення заборгованості

За зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 136715, 30 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача (відповідач за зустрічним позовом):

ОСОБА_1 (довіреність № Д07/2011/04/22-28 від 22.04.2011р.);

від відповідача (позивач за зустрічним позовом):

ОСОБА_2 (довіреність від 02.06.2011р.);

24.06.2011р. у судовому засіданні, у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач за первісним позовом) звернулось до суду з позовом про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»(надалі ЖБК «Кристал-16», відповідач) 534257, 69 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 35790, 77 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 11231, 48 грн., пені сумою 9208, 03 грн..

В ході розгляду справи, при врахуванні сплати боргу в сумі 27479, 84 грн., яка здійснена відповідачем до порушення провадження у справі, а також ще 30250, 45 грн. сплати здійсненої після звернення позивача з позовом до суду, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог згідно з якою заявлені вимоги про стягнення з відповідача 476527, 40 грн. основного боргу, 35790, 77 грн. інфляційної складової, 11231, 48 грн. 3% річних та пені 9208, 03 грн.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору № 1630313 від 01.12.1998р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2010р. становила 534257, 69 грн. та частково була сплачена на час розгляду справи судом. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, 3% річних, інфляційних збитків та пені, нарахування якої, передбачено договором.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов, судом отримано зустрічну позовну заяву, яку прийнято до спільного розгляду у справі ухвалою від 06.06.2011р..

Зустрічні вимоги обгрунтовані тим, що згідно здійсненого розрахунку по оплаті за опалення та гаряче водопостачання за період з 01.11.2008р. по 01.04.2011р. мешканцями будинку переплачено 136715, 30 грн., у звязку чим зазначені кошти є безпідставно отриманими ПАТ «Київенерго». Переплата у вказаному розмірі була виявлена внаслідок отриманих відомостей щодо прийняття Київським апеляційним адміністративним судом постанови від 14.01.2009р. якою визнані дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.2006р. такими, що порушують ст. 6 пп. 1, 6; ст. 20 п. 2; ст. 30 п.п. 3, 4, 5, 7; ст. 31 пп. 2, 3; ст. 32 п. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 1998р. між АЕК «Київенерго»та ЖБК «Кристал-16»укладено договір № 1630313 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору і таким є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених договором.

Згідно з п. 2.2.1. договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількостях та обсягах згідно з додатком №1 до договору, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору споживач зобовязаний своєчасно сплачувати.

Відповідно до п.2 додатку № 4 до договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ). Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 3 додатку № 4 (Порядок розрахунків за теплову енергію), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.06.2008р. по 01.04.2011р. порушені.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року (п. 8.1. договору). За п. 8.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Доводи відповідача з приводу втрати чинності договору укладеного між сторонами з підстав передбачених ч. 2 п. 1 розділу 8 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги»судом відхиляються. При цьому суд бере до уваги заперечення позивача що викладені письмово (вхідний суду № 06-20/2315 від 17.06.2011р.) і такі грунтуються на відсутності підстав вважати такими, що підпадають під правове регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договірні відносини, які виникли між сторонами у звязку з укладенням договору 01.12.1998р..

Поданим позивачем розрахунком, що наданий з уточненнями та проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії на суму 1365168, 47 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, з урахуванням зарахованої оплати в сумі 888641, 07 грн. в погашення боргу (в тому числі на погашення боргу направлені сплачені кошти у квітні 2011р. по сумі 27479, 84 грн. та у травні 2011р. по сумі 30250, 45 грн.), внаслідок чого такий складає 476527, 40 грн. по заборгованості що виникла станом на 01.04.2011р..

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов договору (додаток № 4) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 476527, 40 грн., що виник в періоді з 01.06.2008р. по 01.04.2011р. (при врахуванні часткової сплати).

У вказаному періоді для нарахування плати за відпуск теплової енергії застосовувались тарифи згідно Розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 643 від 30.05.2007р., № 519 від 29.04.2009р., № 520 від 29.04.2009р., № 1333 від 30.11.2009р., № 981 від 31.08.2009р., № 1192 від 15.10.2009р. (інформація щодо встановлення тарифів залучена до справи) та про що відповідача повідомлено листами за вих. № 048-21-2311/1630313/6 від 04.03.2009р., № 048-21-5703/1630313/6 від 27.05.2009р., № 048-21-14497/1630313/6 від 09.12.2009р., № 048-21-9882/1630313/6 від 03.09.2009р., № 048-21-12373/1630313/6 від 02.11.2009р. (залучені до справи і такі є невідємною частиною договору укладеного з відповідачем). З 1 січня 2011р. теплова енергія відпускалась за тарифами затвердженими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. № 1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго»»про що відповідача повідомлено листом за вих. № 048-21-16245/1630313 від 29.12.2010р..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

В силу положень договору (п. 6.3.4) абонент (відповідач у справі) несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в додатку № 4 договору.

Згідно з п. 3.5 Додатку № 4 у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 додатку) «енергопостачальна організація»нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем виходячи з облікової ставки НБУ діючої в періоді, в якому нараховується пеня, в межах встановленого законом строку (не більше ніж за 6 місяців) та складає 9208, 03 грн. (розрахунок є додатком до позовної заяви).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 35790, 77 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 11231, 48 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору № 1630313 від 01.12.1998р. у спірному періоді відповідачем не спростовано, у звязку з чим, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню.

Зустрічний позов щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»на користь Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 136715, 30 грн. задоволенню не підлягає при врахуванні наступного.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою вказаної статті зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ЦК України), серед яких договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Грошові кошти в загальній сумі 136715, 30 грн. перераховані на рахунки відповідача за зустрічним позовом (АЕК «Київенерго») при виконанні договору № 1630313 від 01.12.1998р., відповідно питання щодо їх стягнення в судовому порядку з підстав передбачених ст. 1212 ЦК України можливе саме в разі припинення договірних відносин сторін (розірвання договору, досягнення щодо цього згоди між сторонами, подання заяви про припинення дії договору як те передбачено умовами договору …) та після здійснення остаточних розрахунків між сторонами.

В даному випадку між сторонами виникли договірні відносини, відповідно підставою отримання ПАТ «Київенерго»коштів в сумі 136715, 30 грн. був укладений договір, а не тарифи на споживання послуг, чи розпорядження Київської міської державної адміністрації.

Таким чином, враховуючи зобовязання, що виникли для сторін договору № 1630313 від 01.12.1998р. повернення коштів, в разі наявності переплати можливе саме при здійсненні сторонами остаточних розрахунків на умовах договору, що повязується з обовязком абонента (ЖБК «Кристал-16») повністю сплатити спожиту теплову енергію (п. 8.3 договору).

При цьому, судом відхиляються також і доводи позивача за зустрічним позовом щодо наявності підстав вважати здійсненою переплату коштів по договору через винесення постанови Київським апеляційним адміністративним судом 14.01.2009р., оскільки предметом вказаної судової справи було встановлення правомірності дій Київської міської державної адміністрації щодо зміни тарифів на комунальні послуги такими, що порушують ст. 6 (п. 1, 6), 20 (п.2), 30 (п. 3, 4, 5, 7), 31 (п. 2, 3), 32 (п. 5) Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та зобовязання Київську міську державну адміністрацію скасувати свої розпорядження про підвищення з 01.12.2006р. комунальних тарифів.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Не підлягають застосуванню, та зокрема, відсутні підстави для виконання рішень про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України і такими згідно з Указами Президента України № 1058/2008 від 20.11.2008р., № 1199/2008 від 24 грудня 2008р., 65/2009 від 3 лютого 2009р., № 76/2009 від 09.02.2009р. є розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1487, № 1488, 1489 від 30.10.2008р., № 1661, № 1662, № 1663 від 27.11.2008р., № 1780, № 1780/1 від 25.12.2008р., № 128 від 05.02.2009р., оскільки скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Натомість, зазначені розпорядження не застосовувались при здійсненні розрахунків у періоді з 01.12.2006р. по 01.01.2011р. за договором укладеним з ЖБК «Кристал-16», що підтверджується наданою до справи довідкою по інформації щодо нормативних актів з приводу встановлення тарифів на теплову енергію, яка надана на вимоги суду (ухвала від 20.05.2011р.) та залучена до матеріалів справи.

Судові витрати позивача за первісним позовом про сплату державного мита у сумі 5630, 08 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати повязані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України, що є підставою для покладення на відповідача витрат по сплаті державного мита понесених з поданням позову про стягнення боргу, який частково в сумі 30250, 45 грн. був сплачений відповідачем після порушення провадження у справі (у травні 2011).

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки суму боргу в розмірі 27479, 84 грн. відповідачем було погашено до подання позовної заяви до суду (позов подано 06.05.2011р.), що підтверджує завищення позивачем заявлених позовних вимог у цій частині, а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»(02225, м. Київ, пр-т. Маяковського 4, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22893228) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(на рахунок 260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, ідент. код юрид. особи 00131305) 476527, 40 грн. (чотириста сімдесят шість тисяч пятсот двадцять сім гривень 40 копійок) боргу за спожиту теплову енергію.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Кристал-16»(02225, м. Київ, пр-т. Маяковського 4, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 22893228) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(на рахунок 26000306201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк»МФО 322669, ідент. код юрид. особи 00131305) в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(04050, м. Київ, вул. Мельникова 31, ідент. код 26187763) 9208, 03 грн. (девять тисяч двісті вісім гривень 03 копійки) пені, 35790, 77 грн. (тридцять пять тисяч сімсот девяносто гривень 77 копійок) інфляційних збитків, 11231, 48 грн. (одинадцять тисяч двісті тридцять одну гривню 48 копійок) 3% річних, 5630, 08 грн. (пять тисяч шістсот тридцять гривень 08 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 29.06.2011