Рішення № 17291782, 21.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.11р.Справа №13/5005/8173/2011 За позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №31», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 2 163,11 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-представник, довіреність №358 від 03.03.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація №31”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по витратам на послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у розмірі 2002,34 грн., пеню у розмірі 126,10 грн., інфляційні витрати у розмірі 7,19 грн., 3% річних у розмірі 27,48 грн.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №31/860 від 02.02.2009 р. на відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку і споруди та прибудинкової території за період з 01.02.2009 р. по 01.03.2011 р.

Відповідач до судового засідання 21.07.2011 р. не зявився, відзив на позов не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином за місцезнаходженням відповідача, що підтверджено згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №9894681 від 06.05.2011р. (а.с. 49).

Справу розглянуто в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України на підставі наявних в ній матеріалів.

В судовому засіданні 21.07.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

02.02.2009 р. між Комунальним житловим підприємством №31 УЖКГ міськвиконкому (Постачальник), правонаступником якого є Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційна організація №31” (позивач), та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, власник) було укладено договір №31/860 на відшкодування експлуатаційних витрат з утримання будинку і споруди та прибудинкової території (далі договір).

Відповідно до умов данного договору постачальник (комунальне підприємство) зобовязався забезпечити виконання комплексу робіт, повязаних з утриманням будинку і споруд та при будинкової території за адресою: АДРЕСА_2, магазин непродовольчих товарів площею 214, 7 м кв.

Згідно до п. 4.1 договору, постачальник щомісячно, не пізніше 10 числа місяця слідуючого за звітним надає власнику для здійснення оплати спожитих послуг платіжні документи/рахунок на експлуатаційні витрати, податкову накладну.

Згідно до п. 4.2 договору, оплата здійснюється власником в безготівковій формі щомісячно, до 20 числа місяця, слідуючого за звітним, згідно наданих платіжних документів.

Розділом 6 договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору не пізніше одного місяця до закінчення дії цього договору, його дія продовжується щорічно терміном на 1 рік.

Позивач зазначає, що відповідач отримував рахунки для сплати експлуатаційних витрат з утримання будинку і споруди та прибудинкової території, що підтверджено матеріалами справи (а.с. 32-44), але оплату у встановлений строк здійснював не постійно та не в повному обсязі. Станом на 01.03.2011 р. заборгованість відповідача із сплати за отримані послуги, згідно розрахунку заборгованості позивача за період з 01.02.2009 р. по 01.03.2011 р. складає суму 2002,34 грн. (розрахунок - а.с. 8). Відповідач докази сплати суми заборгованості за договором не надав.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за послуги по утриманню будинків та прибудинкоавої території за період з лютого 2009 року по лютий 2011 р. у розмірі 2002,34 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору зазначено, що за несвоєчасну оплату комунальних послуг згідно п. 4.2 договору власник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми оплати за кожен день прострочки.

На підставі п. 5.2. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню розраховану за кожним несплаченим рахунком за період з 11.06.2010 р. по 01.03.2011 р. у загальному розмірі 126,10 грн. (згідно до розрахунку пені а.с. 10).

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарськоправову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно до розрахунку пені, вимоги в частині стягнення з відповідача пені виникли у позивача з 11.06.2010 р. Керуючись ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд вважає що вимоги в частині стягнення пені повинні бути нараховані за останні шість місяців до дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто за період з 01.09.2010 р. по 01.03.2011 р. у розмірі 40,50 грн., вимоги нараховані за період з 11.06.2010 р. по 11.09.2010 р. у розмірі 85,60 грн. слід відхилити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно до розрахунку наданого позивачем (а.с. 9, 11), позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахував на суму заборгованості за кожним несплаченим рахунком за період з лютого 2010 р. по січень 2011 р. інфляційні витрати у розмірі 7,19 грн., 3% річних за період з 11.03.2010 р. по 11.02.2011 р. на загальну суму 27,48 грн.

На час розгляду справи, доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі заборгованості по витратам на послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у сумі 2002,34 грн., пені за період з 01.09.2010 р. по 01.03.2011 р. у розмірі 40,50 грн., інфляційні витрати за період з лютого 2010 р. по січень 2011 р. у розмірі 7,19 грн., 3% річних за період з 11.03.2010 р. по 11.02.2011 р. у розмірі 27,48 грн., вимоги щодо стягнення суми пені нарахованої за період з 11.06.2010 р. по 11.09.2010 р. у розмірі 85,60 грн. слід відхилити.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний №НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація №31” (50029, АДРЕСА_1, вул. Шкапенка, б. 13А; код ЄДРПОУ 20280438) заборгованість по витратам на послуги по утриманню будинків та прибудинкової території у сумі 2002,34 грн. (дві тисячі дві грн. 34 коп.), пеню у розмірі 40,50 грн.(сорок грн. 50 коп.), інфляційні витрати у розмірі 7,19 грн.(сім грн. 19 коп.), 3% річних у розмірі 27,48 грн.(двадцять сім грн. 48 коп.), державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) 226,66 грн. (двісті двадцять шість грн.66 коп.) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

27.07.2011 р.