Постанова № 17290800, 14.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2011                                                                                           № 13/5026/562/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Остапенка О.М.

суддів:           Іваненко Я.Л.

          Скрипка І.М.

при секретарі:           

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: не з’явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Перше Травня” на рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року

у справі          №13/5026/562/2011 (суддя Скиба Г.М.),

за позовом          Приватного підприємства „Охоронна агенція „Чорний скорпіон”, м. Київ,

до          Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Перше Травня”, м. Київ,

про          стягнення 211936,46 грн. –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Заступника Голови суду від 13.07.2011року № 01-23/3/3, у зв’язку з виходом судді Іваненко Я.Л., яка входить до постійного складу колегії, з щорічної відпустки здійснено заміну складу колегії суддів. Перегляд в апеляційному порядку рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року здійснюється Київським апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя – Остапенко О.М., судді Скрипка І.М. та Іваненко Я.Л.

В березні 2011 року ПП „Охоронна агенція „Чорний скорпіон” звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом в якому просило суд стягнути з ВАТ „Птахофабрика „Перше Травня” на свою користь 190335,00 грн. основного боргу за порушення умов Договору про надання охоронних послуг № 63 від 01.07.2010 року, 12432,09 грн. пені, 6763,16 грн. інфляційних втрат та 2406,21 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ВАТ „Птахофабрика „Перше Травня” на користь ПП „Охоронна агенція „Чорний скорпіон” 105000,00 грн. боргу, 2 406,21 грн. 3% річних, 6763,16 грн. інфляційних збитків, 3750,03 грн. пені, 1 143,42 грн. витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ВАТ „Птахофабрика „Перше Травня” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2011 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 14.07.2011 року відповідно до пункту 1частини 1 статті 77 ГПК України у зв’язку із нез’явленням в судове засідання представників сторін.

Представники сторін в судове засідання 14.07.2011 року не з’явилися. Про причини неявки суд не повідомляли. Про час, дату та місце проведення засідання повідомлені належним чином.

Колегія суддів виходить з того, що представники сторін мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.07.2011 року, було прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

          Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ВАТ „Птахофабрика „Перше Травня” слід відмовити, а рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року – змінити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом між ВАТ „Птахофабрика „Перше Травня” (Замовник) та ПП „Охоронна агенція „Чорний скорпіон” (Виконавець) було укладено Договір про надання охоронних послуг № 63 від 01.07.2010 року, за умовами якого Замовник зобов’язується передати, а Виконавець прийняти під охорону об’єкт, вказаний в Додатку № 1 (Об’єкт). Вид охорони визначається за згодою сторін як охоронно-сторожова.

Відповідно до п. 9.1 Договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2010 року.

Згідно п. 1.3 Договору охорона об'єкту здійснюється у дні і години погоджені з замовником і вказані у дислокації (Додаток №1) до цього Договору та згідно регламенту несення служби на постах, вказаних у Додатку № 2, а також згідно Додатку № 3, щодо прийому приміщень під охорону. Система охорони об’єкту та дислокація постів визначається Замовником та узгоджується із Виконавцем у Додатках, вказаних у п. 1.4 цього Договору.

У відповідності до п. 1.4 Договору Додаток № 1 «Дислокація постів», Додаток № 2 «Інструкція інспектора охорони на об'єкті Замовника», Додаток № 3 «Інструкція про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону» та Додаток № 4 «Акт обстеження технічного стану об'єкту зі схемою постів» –є невід'ємними складовими частинами Договору.

Згідно п. 1.5 Договору Додаток № 2, Додаток № 3 та Додаток № 4 затверджуються Замовником та Виконавцем не пізніше як за 5 діб до моменту взяття об'єкту під охорону (п. 1.6 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість наданих послуг сторони обумовили в розмірі 90000,00 грн. щомісячно.

Як визначено у п. 2.2 Договору фактичне надання Виконавцем послуг згідно Договору фіксується сторонами у двосторонньому Акті виконаних робіт, який складається не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за звітним місяцем.

У відповідності до п. 2.3 Договору оплата щомісячної суми угоди здійснюється шляхом перерахування Замовником платежу в розмірі 50 % суми, вказаної у п. 2.1 Договору на розрахунковий рахунок Виконавця до 15 числа місяця, що слідує за звітним, залишок суми перераховується Замовником до 30-го числа місяця, що слідує за звітним. Платежі здійснюються на підставі рахунку-фактури, що має бути виставлений Виконавцем.

На виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику послуги з охорони об'єкту, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2 - за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, що підтверджує актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 265335,00 грн.: № ОУ-201 від 02.08.2010 року на суму 90000,00 грн.; № ОУ-230 від 06.09.2010 року на суму 90000,00 грн. та № ОУ-232 від 01.10.2010 року на суму 85335,00 грн.

Вказані акти здачі-приймання робіт, крім останнього акту, підписані сторонами Договору. Акт від 01.10.2010 року за надані послуги у вересні 2010 року охоронні послуги замовником не підписаний, хоча неодноразово надсилався Виконавцем рекомендованим листом для підпису. Спірний акт отримано уповноваженим представником замовника 08.10.2010 року та 19.10.2010 року, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

В свою чергу Виконавцем були виставлені Замовнику рахунки-фактури: № СФ-0000201 від 30.07.2010 року на суму 90000,00 грн.; № СФ-0000230 від 06.09.2010 року на суму 90000,00 грн.; № СФ-0000232 від 01.10.2010 року на суму 85335,00 грн.

Замовник за надані послуги з охорони об'єкта за період з липня по вересень 2010 року розрахувався частково в розмірі 75000,00 грн., що підтверджується витягами з особовому рахунку № 26001038773401 за 16.09.2010 року на суму 30000,00 грн. та за 25.08.2010 року на суму 45000,00 грн.

За таких обставин, Замовник порушив взяті на себе договірні зобов'язання щодо встановлених строків та порядку оплати за надані послуги з охорони, що суперечить п. 2.3 Договору.

Між сторонами виникли договірні відносини надання і споживання послуг, що регламентовані главою 63 ЦК України. Договір № 63 про надання охоронних послуг від 01.07.2010 року не оспорюється сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Згідно частини 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором Про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідача проти прийняття і підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-232 від 01.10.2010 року на суму 85335,00 грн. заперечує та вказує, що в вересні 2010 року послуги були надані не в повному об'ємі, позивач зняв охорону і договір розірвав в односторонньому порядку.

Як встановлено судом першої інстанції, представник позивача підтвердив, що у зв'язку з неоплатою наданих охоронних послуг, позивач попередив про розірвання Договору та зняв пости охорони.

Вимоги суду першої інстанції надати акти зняття постів чи постові відомості з відмітками про припинення несення служби, припинення Договору, акти про згоду розірвати договір, позивачем виконано не було.

За таких обставин місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено надання послуг належним чином з охорони об'єктів відповідач у вересні 2010 року, а відтак відсутнє права вимагати примусового стягнення боргу за вересень 2010 року.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача належить стягнути 105000,00 грн. основного боргу за липень - серпень 2010 року, а в решті вимог слід відмовити за недоведеністю, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Крім того, позивач з посиланням на положення ст. 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача на свою 6763,16 грн. інфляційних втрат та 2406,21 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов’язання за Договором.

Також, позивач з посиланням на положення п. 3 ст. 611 ЦК України, ст. 229, 230 ГК України та 5.8.1 Договору, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 12432,09 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання за період з 31.08.2010 року по 15.03.2011 року з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.8.1 Договору у випадку несвоєчасної сплати Замовником вартості послуг Виконавця згідно договору Замовник зобов’язаний сплатити Виконавцю пеню розміром облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Провівши відповідні розрахунки, колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом, що враховуючи недоведеність вимог позивача по основному боргу за вересень 2010 року та неврахування позивачем договірної величини пені в розмірі облікової ставки НБУ, в цій частині позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 1452,33 грн. – 3% річних з простроченої суми, 4140,00 грн. інфляційних збитків за період з 31.08.2010 року 15.03.2011 року та 3750,03 грн. пені.

Відповідач у своїй апеляційній скарзі як на підставу скасування рішення місцевого господарського суду посилається на неналежне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, що відбулося 12.05.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання, яке відбулося 12.05.2011 року представники сторін не з’явилися, а повідомлення про вручення поштового повідомлення свідчить, що відповідачем ухвалу про відкладення розгляду справи на 12.05.2011 року було отримано 18.05.2011 року.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Однак, якщо сторона брала участь у судовому розгляді та реалізувала свої процесуальні права, то саме по собі неналежне повідомлення про час та місце судового розгляду не є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Крім того, в судовому засіданні 08.04.2011 року був присутній представник відповідача та як вбачається із протоколу судового засідання надав свої пояснення по справі. В подальшому, своїх уповноважених представників відповідач в наступні два судових засідання не направляв, відзиву на позов не надав, а відтак суд дійшов правомірного висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників сторін за наявними у справі документами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Проте, правильно дійшовши висновку про задоволення позову частково, суд в резолютивній частині рішення помилково присудив до стягнення з відповідача на користь позивача повну суму заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних збитків, а тому резолютивну частину рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року слід змінити.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Перше Травня” на рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі №13/5026/562/2011 залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі №13/5026/562/2011 змінити.

3.          Резолютивну частину рішення господарського суду Черкаської області від 12.05.2011 року у справі №13/5026/562/2011 викласти в такій редакції:

„1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Перше Травня” (с. Хотори Черкаського району, вул. Центральна, 2, код ЄДРПОУ 00851426, рахунок в банку невідомий) на користь Приватного підприємства „Охоронна агенція „Чорний скорпіон” (м. Київ, вул. Братиславська, 8, код ЄДРПОУ 34624617, рахунок 26003000030223 в ПАТ „Укрсоцбанк” в м. Києві, МФО 300023) 105000,00 грн. основного боргу, 1452,33 грн. – 3% річних, 4140,00 грн. інфляційних збитків, 3750,03 грн. пені, 1 143,42 грн. витрат по сплаті державного мита та 127,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В іншій частині позову відмовити.”

4.          Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

5.          Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

6.          Справу №13/5026/562/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                      Остапенко О.М.

Судді                                                                                          Іваненко Я.Л.

                                                                                          Скрипка І.М.