Постанова № 17290781, 20.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2011 № 7/97

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Разіної Т.І.

суддів: Остапенка О.М.

Лосєва А.М.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 адвоката, що діє на підставі посвідчення № 797 від 22.09.1995 р., виданого Київською міською кваліфікаційною дисциплінарною комісією адвокатури за довіреністю б/н від 01.07.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 юрисконсульт другої категорії відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту за довіреністю № 218 від 30.06.2011;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промінструмент» на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 7/97

за позовом дочірнього підприємства «Промінструмент», м. Київ

до публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», м. Київ

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття магазину непродовольчих товарів

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 дочірнє підприємство «Промінструмент» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок залиття магазину непродовольчих товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.08.2010 в будинку № 2 по вул. Народного Ополчення в місті Києві в результаті пошкодження зовнішньої мережі холодного водопостачання балансової належності ВАТ «АК «Київводоканал» сталося залиття підвального приміщення, яке займає позивач в якості орендаря приміщення, в результаті чого позивачу було завдано шкоди в розмірі 271195 грн. 83 коп.

З цих підстав позивач просив суд першої інстанції задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 271195 грн. 83 коп. шкоди, заподіяної внаслідок залиття магазину непродовольчих товарів, 2711 грн. 96 коп. - витрат по оплаті державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до положень п 1.1. статуту публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (нова редакція, затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», протокол від 20.12.2010 року, визначено, що публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (код ЄДРПОУ 03327664) є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 7/97 позовом дочірнього підприємства «Промінструмент» до публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (суддя Якименко М.М.).

Рішення мотивовано тим, що відсутній причинно-правовий зв'язок між заявленим до стягнення розміром збитків (шкоди) та протиправною поведінкою (діями чи бездіяльністю) відповідача.

Судом першої інстанції не встановлено ступеню вини в діях відповідача. Такий висновок ґрунтується на положеннях ст.ст. 11, 22, 1192, 1166 ЦК України, ст. 224 ГК України, ст.ст.33-34 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, дочірнє підприємство «Промінструмент» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 7/97 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги дочірнього підприємства «Промінструмент» до публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 271195 грн. та понесені судові витрати у сумі 271195 грн. 83 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не встановлено дійсних обставин справи, у звязку з чим порушено приписи ст.ст. 28, 30 ГПК України щодо залучення до участі в справі представників підприємств, установ, організацій. Крім того, на думку апелянта, судом не вірно застосоване положення ст. 1166 ЦК України до даних правовідносин, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не довів належними доказами, що відповідальність за технічний стан, доступ до інженерних мереж сторонніх осіб, за належне утримання і обслуговування мережі холодного водопостачання несе інша юридична особа, а не ВАТ «АК «Київводоканал», а також не довів доказами, що позивачу насправді не було заподіяно шкоди залиттям його приміщення. Також в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом ст. 33 ГПК України щодо встановлення вини відповідача.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 р. № 01-23/3/1 у звязку з корегуванням завантаженості суддів, розгляд апеляційної скарги у справі № 7/97 здійснюється у складі колегії судді: головуючий суддя Разіна Т.І., судді Лосєв А.М., Остапенко О.М.

19.07.2011 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення та обґрунтування до апеляційної скарги, а також розрахунок позовних вимог б/н від 18.07.2011.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній та в письмових поясненнях.

18.07.2011 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2010 на водопровідній мережі Д=200 мм в будинку № 2 по вул. Народного Ополчення в місті Києві виникло пошкодження.

За технічний стан даної мережі холодного водопостачання, за доступ до неї будь-яких сторонніх осіб несе відповідальність підприємство, яке є власником цієї мережі та на балансі якої перебуває мережа холодного водопостачання. Під час судового розгляду справи було достовірно встановлено, що таким підприємством є ВАТ «АК «Київводоканал» та його структурні підрозділи, які зобов'язані утримувати систему холодного водопостачання труби, вузли та інше інженерне обладнання у технічно справному стані, не допускати проникнення до цього обладнання інших сторонніх осіб і т.п.

Для усунення аварії, пов'язаної із залиттям приміщення холодною водою, позивач вжив всіх передбачених заходів для зменшення матеріального збитку, заподіяного цією аварією і, зокрема, своєчасно сповістив та здійснив виклик аварійної служби КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Соломянської районної у м. Києві ради служби Соломянського районного управління МНС в м. Києві, ВАТ «АК «Київводоканал», КП «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві ради як житлово-експлуатаційного підприємства, що обслуговує дану територію.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами безпосереднього дослідження на місці причин аварії, що здійснювалось комісією у складі КП «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві ради, КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради, а також за участі представників ДП «Промінструмент» та ВАТ «АК «Київ водоканал», представника підрозділу РЕВМ-10 - Ролінського К.Й., який під час проведення обстеження був присутнім, проте від підпису відмовився, було складено та затверджено 17.08.2010 року Акт про причини залиття, що трапилось в результаті пошкодження мережі холодного водопостачання (т. 1, а.с. 24).

За висновком даної комісії причиною залиття приміщення стало пошкодження зовнішньої мережі холодного водопостачання балансової належності ВАТ «АК «Київводоканал».

Вказаний Акт складено згідно вимог, передбачених додатком № 4 до пункту 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом № 76 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207.

В результаті пошкодження зовнішньої мережі холодного водопостачання сталося залиття нежилого приміщення загальною площею 227,00 кв. м., яке займає позивач на підставі договору оренди № 645/4 від 11.06.2008, укладеного між позивачем та комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради.

18.10.2010 позивачем був укладений договір з ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» на проведення експертної грошової оцінки вартості збитків, отриманих під час залиття. ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» провело оцінку:

- щодо інструменту, комп'ютерів та міні АТС, що постраждали під час залиття і зробило висновок, що така вартість становить 114 778 грн. 21 коп.;

- щодо відновлювального ремонту офісних меблів що постраждали під час залиття і зробило висновок, що така вартість становить 13 300 грн. 00 коп.;

- щодо відновлювального ремонту нежилих приміщень з № 1 по № 16 (групи приміщень № 62) загальною площею 227,00 кв.м., які розташовані за адресою: м. київ, вул. Народного Ополчення, 2, що постраждали під час залиття та зробило висновок, що така вартість становить 81 319 грн. 00 коп.

Факт укладення договору оренди приміщення по вул. Народного ополчення, 2 в м. Києві підтверджується договором оренди № 645/Ч від 11.06.2008 року, який укладений між: ДП «Промінструмент» та КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду «Солом 'янської районної у м. Києві ради (а.с. 19).

Враховуючи, що предметом договору оренди є нежитлове приміщення, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва, що передбачено п. 2.4 договору оренди нерухомого майна № 645/Ч від 11.06.2008 р., правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Цивільним та Господарським кодексами України.

У статті 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» («Захист права орендаря на орендоване майно») зазначено, що орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» об'єктами оренди за цим Законом є:...нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення ) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

В поясненнях до апеляційної скарги апелянт зазначає, що ДП «Промінструмент» не потребувало від орендодавця додаткових повноважень чи визначенні в договорі оренди від 11.06.2008 р. № 645/Ч делегованих повноважень щодо звернення до суду за судовим захистом про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди (збитків) так, як це прямо передбачено Законом. Крім цього в матеріалах справи міститься лист першого заступника голови Соломянської РДА м. Києва М. Шкуро за № 10854/01 від 07.09.2010 року в якому зазначено, що позивач має право у відповідності до п. 6.1 договору оренди від 11.06.08 р. № 645/Ч звернутися до суду із відповідним позовом (а.с. 30).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказав, що ним не встановлено в діях відповідача причинно-правовий зв'язок між заявленим до стягнення розміром збитків (шкоди) та протиправною поведінкою (діями чи бездіяльністю) відповідача.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що заподіяння шкоди, виникло із позадоговірних відносин, які врегульовані ст.1166 ЦК України та яка передбачає неправомірність рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до вимог закону, а саме відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що залиття сталося з вини позивача, оскільки останнім не проведено ремонтних робіт з гідроізоляції підвального приміщення, в якому знаходиться магазин.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи, а саме - Акту про залиття від 17.08.2010, вбачається, що залиття підвального приміщення, яке орендує ДП «Промінструпент» сталося в результаті пошкодження зовнішньої мережі холодного водопостачання балансової належності ВАТ «АК «Київводоканал». Крім того, з вказаного акту вбачається, що представник відповідача Ролінський К.Й. під час проведення обстеження був присутнім, проте від підпису відмовився.

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції представником відповідача не було належними та допустимими доказами доведено вини позивача, в тому числі не надано доказів не проведення позивачем робіт з гідроізоляцій та необхідності проведення таких робіт.

Частиною 1 ст. 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, суд апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 101 ГПК України не бере до уваги заперечення відповідача, оскільки невиконання робіт з гідроізоляцій як причина залиття, не заявлялась відповідачем в суді першої інстанції, необґрунтована та не підтверджується належними доказами.

Виходячи з вищевикладеного, вина відповідача доведена позивачем та підтверджується наявними матеріалами справи, а тому суд першої інстанції неправомірно звільнив відповідача від відповідальності за заподіяну шкоду.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, яка повинна бути правильно застосована судом першої інстанції майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вірно застосоване положення ст. 1166 ЦК України до даних правовідносин, оскільки відповідач не довів у суді належними доказами, що відповідальність за технічний стан, доступ до інженерних мереж сторонніх осіб, за належне утримання і обслуговування мережі холодного водопостачання несе відповідальність інша юридична особа, а не ВАТ «АК «Київводоканал», а також відповідач не довів у суді доказами, що позивачу не було заподіяно шкоди залиттям його приміщення.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що заподіяння шкоди, виникло із позадоговірних відносин, які врегульовані ст. 1166 ЦК України та яка передбачає неправомірність рішень, дій чи бездіяльності. Неправомірність відповідача визначена в його діях та бездіяльності.

Згідно ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Так, відповідач, має на балансі та володіє водопровідними мережами холодного водопостачання (ХВП) в місті Києві на праві повного господарського відання, а тому згідно ст. 136 ГК України він повинен користуватися, володіти цим майном не заподіюючи шкоди іншим особам.

Для цього відповідач повинен утримувати майно у такому стані, який би виключав заподіяння збитків іншим особам. Зокрема водопровідні мережі (труби) повинні своєчасно замінюватися в залежності від строку їх експлуатації та технічного стану, відповідач, експлуатуючи мережі ХВП повинен забезпечити відсутність доступу до цього майна інших осіб від зовнішнього втручання, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 136 ГК України захист його прав прирівняна законом до захисту прав власника.

Власник або особа, яка використовує майно на праві повного господарського відання відповідно до ст. 322 ЦК України зобовязана його утримувати, якщо інше не встановлено законом або договором.

Крім цього, згідно ст. 319 ЦК України власник не може заподіювати шкоду інтересам інших осіб.

В даному випадку, суд першої інстанції не застосував до даних правовідносин положення ч. 2 ст. 218 та ч. 2 ст. 224 ГК України, які передбачають, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач не довів, що аварія виникла не з причин неналежного утримання відповідачем майна, яке перебуває у його користуванні, володінні та розпорядженні, а з інших причин.

Пошкодження мереж ХВП включає в себе:

1. Амортизаційний (фізичний) знос цих мереж: внаслідок тривалої їх експлуатації та несвоєчасної заміни цих мереж: власником або особою, яка їх експлуатує;

2. Внаслідок фізичного впливу фізичної особи на мережу ХВП (удар, пролом, намагання викрасти і т.п.);

3. Істотне підвищення тиску в мережі ХВП, внаслідок чого відбувся порив труби ХВП.

Незалежно від вище перелічених причин повну відповідальність за встановлене пошкодження мережі несе особа, яка відповідає за належне утримання та зберігання цього майна, тобто ПАТ «АК «Київводоканал».

Крім цього відповідач не доказував, що збитки заподіяні позивачу виникли внаслідок непереборної сили, або інших надзвичайних і невідворотних обставин. Висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову ґрунтується виключно з підстав недоведеності протиправності дій відповідача та недоведеності розміру заподіяної позивачеві шкоди.

Разом з тим суд не врахував, що вина відповідача, а отже і його протиправність полягає у формі не вчинення ним дій та його бездіяльності.

Відповідач повинен був своєчасно замінити водопровідні мережі ХВП, забезпечити всіма можливими способами відсутність доступу до цих труб інших осіб, не підвищувати тиск в інженерних мережах ХВП і відповідної б аварії в приміщенні позивача не трапилося. Саме не вчинення цих дій та тривала бездіяльність відповідача є тими причинами, які є підставами для настання цивільної відповідальності останнього.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими часниками судового процесу.

Виходячи з цього, позивач повинен довести, що збитки (шкода) йому були завдані внаслідок протиправного діяння відповідача, результатом якого і були збитки шкода), довести розмір завданих збитків (шкоди) та причинний зв'язок між протиправним діянням відповідача та збитками (шкодою) саме у заявленому розмірі.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У господарських правовідносинах під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).

18.10.2010 року позивач уклав з ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» договір №18/10 на виконання робіт по проведенню експертної грошової оцінки вартості збитків отриманих під час затоплення.

Судом першої інстанцій встановлено, що позивач в односторонньому порядку, лише через два місяці після залиття без залучення представника відповідача, склав розрахунок завданої шкоди, відповідно до якого розмір завданої шкоди становить 271195 грн. 83 коп.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не обґрунтовано якими нормами чинного законодавства встановлено обов'язкову присутність представників особи, яка заподіяла шкоду та погодження з нею питання щодо оцінки розміру заподіяних збитків.

Крім того, в пункті 1.1. розділу 1 «Загальні положення» висновку про вартість, складеному ТОВ «Агентство Експертної Оцінки» від 18.10.2010 року зазначено «ніхто крім особи, яка підписала цей Звіт, не приймав участі в проведенні оцінки».

Порядок здійснення оцінки майна визначено Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Стаття 31 цього Закону «Обов'язки оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності» не передбачає обов'язкового залучення особою, що проводить оцінку майна, представника особи, що заподіяла шкоду під час проведення оцінки майна.

З матеріалів справи вбачається, що вартість робіт по даному договору склала 3 700 грн. 00 коп., що підтверджується актом здачі приймання виконаних робіт від 18.10.10.

Таким чином, колегія суддів погоджується з розрахунками позивача щодо стягнення з відповідача суми заподіяних позивачеві збитків в розмірі 271 195 грн. 73 коп.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд не виконав всі вимоги процесуального закону, не перевіривши усі обставини, вирішив спір з порушенням матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в справі матеріалів дійшла до висновку, що відповідно до ст.ст. 43, 104 ГПК України наявні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду, а тому апеляційна скарга дочірнього підприємства «Промінструмент» підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 35, 43, 44, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Промінструмент» на рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 7/97 задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 30.05.2011 р. у справі № 7/97 скасувати. Прийняти нове рішення.

«Стягнути з публічного акціонерного товариства «АК «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 03327664) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промінструмент» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 2, ідентифікаційний код 24091421) 271195 грн. 73 коп. шкоди, 2711 грн. 96 коп. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.».

3.Стягнути з публічного акціонерного товариства «АК «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 03327664) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промінструмент» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 2, ідентифікаційний код 24091421) 1356 грн. 00 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

Головуючий суддяРазіна Т.І.

СуддіОстапенко О.М.

Лосєв А.М.

26.07.11 (відправлено)