Постанова № 17290772, 14.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2011 № 11/40

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коршун Н.М.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

за участю представників сторін:

від Військової прокуратури Чернігівського гарнізону: представник ОСОБА_1 помічник військового прокурора Київського гарнізону за довіреністю,

від позивача: представник не зявився,

від відповідача: представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-інвест-Берлін-Чернігів»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2011 року

у справі № 11/40 (суддя: Бобров Ю.М.)

за позовом Військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-інвест-Берлін-Чернігів»

про стягнення заборгованості в сумі 8804,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року Військовий прокурор Чернігівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз-інвест-Берлін-Чернігів” про стягнення 8804,03 грн. заборгованості по орендній платі за укладеним між сторонами договором оренди нерухомого військового майна № 109/1/2004 від 20.10.2004 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди в частині сплати орендної плати.

Зявою від 20.04.2011р. № 14-703вих.-11 Військовий прокурор Чернігівського гарнізону частково змінив резолютивну частину позовної заяви, а саме просить суд стягнути з відповідача 7199,76 грн. заборгованості по орендній платі, 78,50 грн. інфляційних збитків, 35,25 грн. пені та 1490,52 грн. штрафу, всього 8804,03 грн., у звязку з укладенням між сторонами Додаткової угоди № 35 від 21.10.2009 р. до договору № 109/1/2004 від 20.10.2004 р.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2011р. позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-інвест-Берлін-Чернігів» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2011р. скасувати в частині стягнення штрафу у розмірі 1490,52 грн., як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що штраф у розмірі 1490,52 грн. не узгоджується з чинним законодавством та умовами угоди, оскільки є надмірно великим, так як 3 % від суми боргу 7199,76 грн. складає 216 грн.

Військовим прокурором Чернігівського гарнізону було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив суд у задоволенні апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз-інвест-Берлін-Чернігів» відмовити повністю.

Позивачем та відповідачем не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовими повідомленнями № 30206221, № 30206205, № 30214003 про вручення їх представникам поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника прокуратури, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігів та Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз-інвест-Берлін-Чернігів” було укладено договір оренди нерухомого військового майна № 109/1/2004 від 20.10.2004 р. та додаткову угоду до нього від 21.10.2009 р. № 3, яка є фактично новою редакцією договору оренди.

Відповідно до п. 1.1 договору Квартирно-експлуатаційний відділ міста Чернігів (Орендодавець) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз-інвест-Берлін-Чернігів” (Орендар) прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно нежитлові приміщення площею 805,3 кв. м в будівлі № 5, № 1 площею 185,5 кв. м, № 4 площею 20,8 кв. м Військового містечка № 13. Майно знаходиться на балансі квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернігів, розташоване за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Жидиничі, в/м № 13.

Пунктом 3.6 договору сторони узгодили, що орендна плата у розмірі 100 % перераховується Орендарем до спеціального Фонду державного бюджету на спеціальний рахунок Орендодавця у територіальному органі державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Як встановлено п. 3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно п. 3.8 договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Пунктом 5.3 договору Орендар зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач, починаючи з січня 2010 року, фактично припинив сплату орендної плати. На неодноразові письмові звернення, претензії КЕВ міста Чернігів до відповідача про необхідність добровільної сплати боргу за оренду майна, відповідач свої зобовязання не виконав (а.с. 28-32).

За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

В силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 7199,76 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 10.6 Договору передбачена відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків у вигляді пені.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В звязку з тим, що взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню, розмір якої, за розрахунком позивача становить 35,25 грн.

Позивач також просив стягнути з відповідача 78,50 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно стягнення з відповідача 32,25 грн. пені та 78,50 грн. інфляційних втрат, стягнення яких не оспорюється відповідачем.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-інвест-Берлін-Чернігів» в апеляційній скарзі не погоджується з розміром стягнутого штрафу. Судова колегія вважає, що оскаржуване рішення в цій частині слід змінити з огляду на наступне.

Як передбачено п. 3.8 додаткової угоди до договору оренди, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Оскільки, враховуючи те, що розмір заборгованості по орендній платі становить 7199,76 грн., то відповідно розмір штрафу складає 216,00 грн.

Таким чином, судова колегія вважає, що з огляду на встановлені вище обставини рішення господарського суду Чернігівської області від 28.04.2011р. у даній справі підлягає зміні в частині стягненння штрафу.

В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2011 р. у даній справі зміні в частині стягнення штрафу.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-інвест-Берлін-Чернігів» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2011 року у справі №11/40 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 28.04.2011 у справі № 11/40 змінити.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Українсько-Німецьке спільне підприємство „Союз-інвест-Берлін-Чернігів” (вул.. Квітнева, 22, с. Новий Білоус, Чернігівський район, 15542, р/р 260076981 в ЧОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348, код 33077578) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Чернігів (вул. Любченка, 19, м. Чернігів, 14031, р/р 35228011000169 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 08351733) 7199,76 грн. заборгованості по орендній платі, 78,50 грн. інфляційних витрат, 35,25 грн. пені та 216 грн. штрафу, всього 7529,51 грн.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Українсько-Німецьке спільне підприємство „Союз-інвест-Берлін-Чернігів” (вул.. Квітнева, 22, с. Новий Білоус, Чернігівський район, 15542, р/р 260076981 в ЧОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348, код 33077578) до державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Чернігова, р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 22090200) 87,21 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність Українсько-Німенцьке спільне підприємство „Союз-інвест-Берлін-Чернігів” (вул.. Квітнева, 22, с. Новий Білоус, Чернігівський район, 15542, р/р 260076981 в ЧОД ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348, код 33077578) до державного бюджету (одержувач державний бюджет м. Чернігова, р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) 201,83 грн. оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.»

3. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати накази.

4. Матеріали справи №11/40 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України

Головуючий суддяКоршун Н.М.

СуддіАвдеєв П.В.

Куксов В.В.