Постанова № 17290755, 18.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2011 № 39/40

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зеленіна В.О.

суддів: Моторного О.А.

Буравльова С.І.

при секретарі: Дімаковій Г.О.

Представники сторін:

позивача:Скок Ю.П. голова правління;

відповідача:ОСОБА_1, довіреність № 2 від 10.01.2011;

третя особа: не зявився ;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 27.05.2011

у справі № 39/40 (суддя: Гумега О.В.)

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє підприємство «Фінансова компанія «Інтербудінвест»

про розірвання договору № Г/32 пайової участі у будівництві комплексу житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по узвозу Герцена, 32, в Шевченківському районі м. Києва від 10.11.2008 р.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест»

до Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1 »

про розірвання договору № Г/32 пайової участі у будівництві комплексу житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по узвозу Герцена, 32, в Шевченківському районі м. Києва від 10.11.2008 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Домобудівельний комбінат № 1» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство «Фінансова компанія «Інтербудінвест» про розірвання договору № Г/32 пайової участі у будівництві комплексу житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по узвозу Герцена, 32, в Шевченківському районі м. Києва від 10.11.2008 р.

Не погоджуючись з зазначеною вище позовною заявою до початку розгляду справи по суті Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест» звернулось до господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1 » про розірвання договору № Г/32 пайової участі у будівництві комплексу житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по узвозу Герцена, 32, в Шевченківському районі м. Києва від 10.11.2008 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2011 зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду разом з первісним позовом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.05.2011 у справі № 39/40 в задоволені первісного позову відмовлено повністю.

Задоволено зустрічний позов повністю.

Розірвано договір № Г/32 пайової участі у будівництві комплексу житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по узвозу Герцена, 32, в Шевченківському районі м. Києва від 10.11.2008 р. у звязку з істотним порушенням його виконання Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1».

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1 » на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест» 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Домобудівельний комбінат № 1 » звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2011 у справі № 39/40 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест» в задоволенні зустрічного позову повністю, а первісний позов Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1 » задовольнити в повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва порушено, неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права, а також неповно зясовано обставини справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2011 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 39/40. Розгляд скарги призначений на 11.07.2011 о 10:20.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 № 01-23/1/3 у справі № 39/40 у звязку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Алданову С.В.

11.07.2011 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.07.2011 до 09:50.

14.07.2011 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест» через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2011 № 01-23/1/2 у справі № 39/40 у звязку з виробничою необхідністю введено до складу колегії суду суддю Моторного О.А. та Буравльова С.І.

18.07.2011 представник третьої особи в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

18.07.2011 представником скаржника в судовому засідання для долучення до матеріалів справи надав додатковий доказ по справі.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

10.11.2008 між Закритим акціонерним товариством «Домобудівельний комбінат № 1», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Домобудівельний комбінат № 1» (надалі - позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) або Сторона-І), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (надалі - відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) Сторона-2) було укладено Договір № Г/З2 пайової участі у будівництві комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним иаркінгом но узвозу Герцена, З2, в Шевченківському районі м. Києва (надалі - Договір).

Предметом Договору є сукупність організаційно-технічних, фінансових та інших заходів по реалізації інвестицій в Об'єкт у формі проведення (здійснення) проектних, будівельних, пусконалагоджувальних та інших робіт по його розміщенню, будівництву, облаштуванню та експлуатації. Згідно «Визначень в Договорі», Обєкт - це комплекс житлових будинків з нежитловими вбудовано-прибудованими приміщеннями на земельній ділянці на узвозі Герцена, З2, у Шевченківському районі м. Києва, на будівництво якого складається відповідна проектна та інша документація, та на проектування та будівництво якого Сторона-2 направляє власні або залучені кошти.

В п. 1.6 Договору зазначено, що Сторона-1 передає Стороні-2 функції Замовника (Забудовника) та Інвестора на термін будівництва Об'єкту, окрім тих, що є невіддільними від Сторони-1 як землекористувача. Аналогічне зазначення про зобовязання Сторони-2 виконувати функції Замовника (Забудовника) та Інвестора будівництва містяться і в п. 4.2.2 Договору.

Згідно п. 2.1 Договору сторони узгодили, що Сторона-2 з моменту підписання цього Договору у повному обсязі здійснює фінансування проектних, будівельно-монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт на Об'єкті, що є внеском у виконання цього Договору та досягнення його мети. Крім того, пунктами 3.3, 4.2.3 Договору також визначено, що фінансування будівництва Об'єкту здійснюється Стороною-2 у повному обсязі протягом всього терміну будівництва, в т.ч. і витрат, повязаних з будівництвом, введенням в експлуатацію і передачею Обєкту на баланс експлуатаційних організацій.

Обсяг зобов'язань Сторони-1, визначений у пунктах 4.1, 4.3. цього Договору, а також витрати Сторони-1, понесені до підписання цього Договору в зв'язку з відведенням земельної ділянки, фінансуванням проектних та будівельно-монтажних робіт тощо, є внеском Сторони-l у виконання цього Договору та досягнення його мети.

Перелік обовязків Сторони-1 за Договором міститься у п. 4.1 Договору, серед яких: разом з Стороною-2 оформлювати необхідні дозвільні документи (дозволи, технічні умови і т.і.), необхідні для виконання умов даного Договору (п.п. 4.1.2 Договору); сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою по узвозу Герцена, 32, у Шевченківському районі м. Києва у розмірі, визначеному у відповідності до чинного законодавства (п.п. 4.1.5 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору встановлено, що за виконання обовязків, визначених Договором, сторони отримують у власність відповідні частки завершеного будівництвом Обєкту (Сторона-l - згідно п. 2.3.l Договору, Сторона-2 - згідно п. 2.3.2 Договору).

В п. 6.1 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та цим Договором.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна умов цього Договору не допускається, крім випадків, передбачених законом (п. 6.2 Договору).

Пунктом 9.1 Договору визначено, що він вступає в силу (набирає чинності) з моменту його підписання Сторонами, поширюється на правовідносини, що виникли між Сторонами в частині участі Сторони-1 і Сторони-2 в будівництві Об'єкту на підставі Договору з усіма змінами та доповненнями, додатками, додатковими угодами, укладеного між Стороною-1, Стороною-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нові будівельні технології-1», а також на відносини, що виникли на підставі Угоди про погодження взаєморозрахунків від 10 квітня 2007 р. та Додатку № 1 від 10 квітня 2007 до неї.

Пунктом 3.3. Договору встановлений обов'язок відповідача за первісним позовом здійснювати фінансування будівництва Об'єкту у повному обсязі протягом усього терміну будівництва. При цьому відповідач за первісним: позовом виконує функції замовника (забудовника) та інвестора будівництва (пп. 4.2.2. Договору); в повному обсязі фінансує проектування та будівництво Об'єкту, а також всі інші витрати, пов'язані з будівництвом, введенням в експлуатацію і передачею Об'єкту на баланс експлуатаційним організаціям (пп. 4.2.3. Договору); визначає та укладає договори з генпідрядними організаціями на проектування та будівництво, а у разі необхідності, з субпідрядними організаціями, які залучаються до виконання окремих видів робіт, здійснює фінансування будівництва Об'єкту шляхом перерахування підрядним організаціям коштів за виконані роботи та понесені витрати (пп. 4.2.5. Договору); приймає від генпідрядних організацій виконані роботи по актам прийняття виконаних робіт та довідок вартості виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 (пп. 4.2.6. Договору).

З матеріалів справи вбачається та підтверджується поясненнями скаржника, що до травня 2008 року відповідач за первісним позовом здійснював фінансування будівництва належним чином.

До того ж, з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що протягом травня - жовтня 2008 року відповідач за первісним позовом здійснював фінансування в недостатньому обсязі, що призвело до повної зупинки будівельних робіт у жовтні 2008 року.

З жовтня 2008 року відповідач за первісним позовом фінансування будівництва не здійснює.

Таким чином, протягом травня - жовтня 2008 року відповідач за первісним позовом (за наявності чинного договору оренди та всієї дозвільної документації) накопичив заборгованість перед генеральним підрядником в сумі 4409037,02 грн.

Отже, зазначена заборгованість не погашена досі, причому відповідачем за первісним позовом не наведено жодних поважних причин, що перешкоджали б йому погасити цю заборгованість як раніше, так і на даний момент.

Наявність заборгованості відповідача за первісним позовом перед скаржником не дає можливості генеральному підряднику продовжувати виконання будівельних робіт на об'єкті при наявності чинного дозволу на виконання будівельних робіт.

З огляду на викладене вище, висновок суду першої інстанції про належне виконання відповідачем за первісним позовом своїх обов'язків щодо фінансування будівництва не відповідають дійсності.

В звязку з не фінансуванням відповідачем за первісним позовом скаржник звернувся до нього з претензією від 16 листопада 2010 р., в якій висунув вимогу невідкладно відновити фінансування будівельних робіт відповідно до умов Договору.

У відповідь на дану претензію відповідач заявив, що не має правових підстав для поновлення виконання своїх зобов'язань по Договору зв'язку з відсутністю договору оренди земельної ділянки на які відбувається будівництво.

Проте, суд звертає увагу на те, що відсутність Договору оренди не перешкоджало відповідачу за первісним позовом відновленню фінансування будівництва, по оплаті вже виконаних будівельних робіт.

Таким чином, всупереч висунутій скаржником вимозі, в порушення вимог статті 530 Цивільного кодексу України відповідач за первісним позовом не відновив у фінансування будівельних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України підставою виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З оскаржуваного рішення вбачається, що задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що 06.08.2009 р. закінчилась дія дозволу на виконання будівельних робіт, а його перереєстрація не здійснювалася; дія договору оренди земельної ділянки завершена, а сам договір на сьогодні не поновлено; в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач за зустрічним вжив всіх належних заходів для поновлення дії договору оренди, а поданий відповідачем за зустрічним позовом лист Головного управління земельних ресурсів № 23/27876 від 06.10.2009 р., на який відповідач за зустрічним позовом посилається як на доказ того, що ним були підготовлені документи для поновлення договору оренди, не є належним доказом, оскільки цей лист датований вжe після закінчення терміну дії Договору оренди земельної ділянки від 26.07.2004 року.

Проте, суд не може погодитись з таким висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Дію дозволу на виконання будівельних робіт № 0370-Шв/С було продовжено до 24.06.2011 р., тобто на сьогодні цей дозвіл є чинним і дозволяє здійснювати будівельні роботи на об'єкті.

З пояснень сторін було встановлено, що відповідач за зустрічним позовом не мав можливості надати суду оригінал дозволу з відміткою про поновлення, так-як оригінал знаходиться у позивача за зустрічним позовом.

До того ж, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції питання чинності/не чинності дозволу не досліджувалась взагалі, а тому не зрозуміло на чому базується висновок суду першої інстанції, що перереєстрація дозволу не здійснювалась.

Крім того відсутні посилання суду першої інстанції, на підставі чого він ототожнив дату направлення Головним управлінням земельних ресурсів листа № 03-23/27876 із датою подання позивачем за первісним позовом клопотання про поновлення договору оренди земельної ділянки, адже очевидно, що цей лист було направлено вже після подання клопотання.

Суд зауважує, що поновлення договору оренди за законодавством, яке діяло у 2009 - 2010 рр. не відбувалося автоматично.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції чинній в 2009 - 2010 рр. не передбачала порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначала, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Так, у листі Державного комітету України із земельних ресурсів від 09.07.2009 р. № 8842/17/11-09 зауважено, що законодавством не визначено чіткої процедури поновлення договорів оренди землі і не передбачено автоматичного продовження договору оренди землі. Договір оренди землі поновлюється у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення терміну дії договору та має намір в подальшому орендувати земельну ділянку і звертається з відповідним клопотанням до орендодавця.

Верховний Суд України у своїх рішеннях послідовно обстоювали позицію, що чинним законодавством не передбачено автоматичного поновлення договору оренди землі, а реалізація визначеного законом переважного права орендаря на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування та потребує додержання порядку, передбаченого законодавством для укладення договорів оренди землі (постанова Верховного Суду України від 20.05.2008 р. № 3-1679к07).

Таким чином, поновлення дії договору оренди земельної ділянки по узвозу Герцена, 32, мало відбуватися виключно на підставі відповідного рішення Київської міської ради.

Таке рішення було увалено 15.07.2010 р., що засвідчується наданими відповідачем за зустрічним позовом витягом із стенограми пленарного засідання від 15.07.2010 р. та витягом з протоколу № 9 пленарного засідання від 5.07.2010 р.

Зазначеними вище документами підтверджується, що відповідачем за зустрічним позовом належним чином було виконано свій обов'язок з поновлення договору оренди земельної ділянки, а Київською міською радою прийнято позитивне рішення.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відсутність підписаного договору оренди зумовлена не недбалістю скаржника, а наявністю судового спору між Київською міською державною адміністрацією та Київською міською радою з приводу оскарження всіх рішень Київської міської ради сесії VI скликання, в ході якого дія оскаржуваних рішень була зупинена, докази чого були надані скаржником.

Суд відзначає, що зазначені вище обставини судом першої інстанції взагалі не досліджені та проігноровані без обґрунтування причин.

Разом з тим, зазначене вище підтверджує, що скаржник добросовісно виконував свої обовязки та вжив усіх залежних від нього заходів з метою поновлення договору оренди, а тому посилання позивача за зустрічним позовом на порушення скаржником своїх обов'язків є безпідставними.

Проте, відповідач за зустрічним позовом тривалий час не виконував взяті на себе зобовязання за Договором в наслідок чого у нього зявилась заборгованість перед скаржником в розмірі 4409037,02 грн., в звязку з чим вимоги Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1» за первісним позовом є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків в розумінні прав і обовязків сторін, з огляду на що зустрічний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2011 у справі № 39/40 прийняте з порушенням та неправильним

застосуванням норми процесуального та матеріального права, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2011 у справі № 39/40 скасувати.

3. Первісний позов задовольнити повністю.

Розірвати договір № Г/32 пайової участі у будівництві комплексу житлових будинків з вбудовано прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по узвозу Герцена, 32, в Шевченківському районі м. Києва від 10.11.2008 р. у звязку з істотним порушенням його виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно інвестиційна компанія «Інтербудінвест» (04070, м. Київ, вул. Предславенська, 31/11, приміщення № 84, код ЄДРПОУ 32799609, п/р 2600318408 в ВАТ АБ «Укргазбанк» м. Києва, МФО 320478) на користь Приватного акціонерного товариства «Домобудівельний комбінат № 1» (03057, м. Київ, вул. Металістів, 11-А, код ЄДРПОУ 25594168, п/р 26001000384001 в Оболонській філії АТ «Укрінбанк» м. Києва, МФО 322993) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 39/40 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяЗеленін В.О.

СуддіМоторний О.А.

Буравльов С.І.

25.07.11 (відправлено)