Постанова № 17288655, 30.06.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2011 р. Справа № 5021/618/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Пушай В.І., суддя Слободін М.М.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 16703/08-28 від 13.12.2010 р.

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 7/2011-Д від 28.12.2010 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2151 С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 21.04.2011 року у справі № 5021/618/2011

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області, м. Шостка

до Казенного підприємства Шосткинського казенного заводу “Імпульс”, м. Шостка

про стягнення 665511,22 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Кіяшко В.І.) від 21.04.11 р. по справі № 5021/618/2011 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 665511 грн. 22 коп., а також державне мито в сумі 6655 грн. 11 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач із рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, дослідити в судовому засіданні обставини справи, на які посилається відповідач, частково заперечуючи проти позову та прийняти нове рішення.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, згідно зі списками № 1, № 2 за лютий 2011 року в сумі 665511 грн. 22 коп.

Відповідно до статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Здійснивши апеляційний перегляд зазначеного рішення, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано, на підставі дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, із посиланням на відповідні норми матеріального права (зокрема, на Закони України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, “Про пенсійне забезпечення), зроблено висновок, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 665511,22 грн.

Згідно з пунктом 1 статті 19 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п.1 ч. І ст. 14 зазначеного закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.

Порядок обчислення збору на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5 „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 року за № 64/8663.

Згідно з Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідач - суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний у встановлений строк самостійно сплачувати визначене ним податкове зобов'язання.

Відповідно до п.6 Інструкції відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 та в розмірі 40 відсотків на 2006 рік фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, щомісяця до 25 числа.

Місячна сума витрат, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, визначена позивачем в повідомленнях за 2011 р., які направлені на адресу відповідача відповідно до вимог п.6.4. Інструкції.

В наслідок порушення відповідачем вимог Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції сума боргу по відшкодуванню витрат по сп. № 1 становить 640723грн. 89 коп., по сп. №2 - 24787 грн. 33 коп., а всього 665511 грн. 22 коп.

Відповідача заборгованість перед позивачем, яку він не сплатив та станом на день розгляду справи його заборгованість складає 665511 грн. 22 коп., що підтверджується розрахунками суми заборгованості та іншими документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заборгованості, ні аргументованих заперечень, вимоги позивача щодо стягнення 665511 грн. 22 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, вони правомірно визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (т. 1, а. с. 84) просив суд першої інстанції відмовити позивачу в його позовних вимогах в частині відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно зі списками № 1, № 2 за лютий 2011 року в сумі 57143 грн.11 коп.

Також відповідач надав заяву про уточнення його вимог, в якій просить зупинити провадження у справі в частині відшкодування фактичних витрат на виплат та виплату пільгових пенсій згідно списків № 1, № 2 за лютий 2011 року в сумі 57167 грн. 59 коп. позовні вимоги в іншій частині визнає. Вказана обставина не заперечувалася представником КП “Шосткинський казенний завод “Імпульс” в ході апеляційного провадження.

У вищевказаному клопотанні судом першої інстанції було відмовлено. На думку відповідача, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зобовязаний зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд пов'язаної з нею іншої справи. Як зазначає заявник в апеляційній скарзі, повязаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, а неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені самостійно господарським судом у даній справі через обмеженість юрисдикції.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.10 р. у справі № 2-а-30/10/1870 за позовом КП “Шосткинський казенний завод “Імпульс” до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області про визнання (дій) протиправними та скасування рішень і про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, призначити пільгові пенсії особам згідно з наданим списком (т.1, а.с.16) у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.09 р. у справі № 22-а-311/09 за позовом КП “Шосткинський казенний завод “Імпульс” до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка про зобовязання здійснити зарахування переплати суми відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених особам, згідно зі списком, в сумі 810929,12 грн. в рахунок майбутніх платежів - в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю.

Тобто, як вбачається з предмету спору у зазначених адміністративних справах, вони дійсно є повязаними із даною господарською справою № 5021/618/2011.

При цьому, в оскаржуваному рішенні суду обґрунтовано зазначено, а заявником апеляційної скарги не спростовано, що згідно з п.3 ст. 254 КАС України вищевказані постанови набрали законної сили в момент їх проголошення (05.08.10 р. та 16.03.09 р. відповідно) і були чинними на момент прийняття господарським судом рішення від 11.04.11 р. Отже спір у вищевказаних адміністративних справах вирішено по суті.

На доказ твердження, що розгляд даних справ ще не завершено, КП “Шосткинський казенний завод “Імпульс” надало суду першої інстанції: копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.01.10 р. у справі № К -16149/09, якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП “Шосткинський казенний завод “Імпульс” на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.09 р. у справі № 22-а-311/09 (т.1, а.с.166), а також копію ухвали Вищого адміністративного суду України, в якій зазначено дату 30 серпня 2020 року, у справі № К-28403/10 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою КП “Шосткинський казенний завод “Імпульс” на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.08.10 р. у справі № 2-а-30/10/1870 (т.1, а.с.167).

Колегія суддів вважає, що вказані докази не спростовують факту набрання чинності відповідними постановами Харківського апеляційного адміністративного суду. Крім того, відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів здійснення касаційного розгляду зазначених адміністративних справ. Дана обставина також виключає можливість застосування ч.1 ст.79 ГПК України, адже вказана норма містить припис щодо зупинення провадження у справі в тому випадку, коли повязана справа розглядається іншим судом. Тоді, як із наданої відповідачем інформації вбачається, що Вищим адміністративним судом України лише відкрито касаційне провадження, а справу до касаційного розгляду не призначено.

Колегія суддів враховує і той факт, що в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.01.10 р. у справі № К -16149/09 зазначено, що оскаржується ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.09 р. у справі № 22-а-311/09. Тобто відповідачем не доведено, що в касаційному порядку переглядається саме постанова адміністративного суду у справі № 22-а-311/09.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно, у відповідності до приписів ч.1 ст.79 ГПК України, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі в частині позовних вимог на суму 57167 грн.59 коп.

Отже, здійснивши апеляційний перегляд оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі твердження зроблені при довільному трактуванні обставин справи та норм чинного законодавства, аргументи заявника скарги ґрунтуються на припущеннях, на їх підтвердження не надано відповідно до статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України доказів з посиланням на конкретні норми матеріального та процесуального права, які б спростовували висновки місцевого господарського суду і могли б бути підставою для скасування оскарженого судового рішення.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла переконливого висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідач також звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням (вх. № 6104 від 15.06.11 р.) про повернення зайво сплаченої суми державного мита. Клопотання мотивовано тим, що відповідач оскаржує рішення від 21.04.2011 р. частково, лише в сумі 57167,59 грн., тоді як державне мито в розмірі 3327,56 грн. сплачено виходячи із загальної суми позовних вимог 665511,22 грн., таким чином, на думку відповідача, зайво сплачена сума складає 3041,72 грн.

Розглянувши дане клопотання в судовому засіданні 22.06.11, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з апеляційної скарги, КП “Шосткинський казенний завод “Імпульс” просить апеляційний господарський суд оскаржуване рішення скасувати, дослідити в судовому засіданні обставини справи, на які посилається відповідач, частково заперечуючи проти позову, та прийняти нове рішення.

Будь-яких письмових пояснень або уточнень вимог апеляційної скарги відповідачем суду не надано вказана обставина не заперечувалася представником КП “Шосткинський казенний завод “Імпульс”. Тобто фактично заявник апеляційної скарги просить скасувати оскаржуване рішення в повному обсязі, не вказуючи при цьому, про прийняття якого саме нового рішення він просить суд.

Отже, на думку суду апеляційної інстанції, фактичні та правові підстави для повернення апелянтові частини суми державного мита, сплаченої при поданні апеляційної скарги, відсутні.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Сумської області від 21.04.11 р. по справі № 5021/618/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Клопотання відповідача про повернення зайво сплаченої суми державного мита по скарзі залишити без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційній інстанції Вищого господарського суду України

Головуючий суддя Погребняк В.Я.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Слободін М.М.

Повний текст постанови підписано 29.06.11 р.