Постанова № 17288412, 04.07.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.06.2011 р. справа №24/5009/527/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Черноти Л.Ф., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт" м.Бердянськ Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2011р. по справі № 24/5009/527/11 ( суддя Азізбекян Т.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" м.Бердянськ Запорізької області

до відповідача Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт" м.Бердянськ Запорізької області

про визнання укладеним договору

За участю представників сторін:

від позивача Череповський В.П.-протокол № 4 від 19.06.2010р.

від відповідача ОСОБА_1-довіреність № 204/40-юр від 01.06.2011р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк" м.Бердянськ Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт" м.Бердянськ Запорізької області про визнання укладеним договору № 999 від 22.12.2010 р. з протоколом розбіжностей від 24.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Почерк" , як замовником послуг, і Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт", як виконавцем послуг.

Позивач в судовому засіданні господарського суду Запорізької області 25.03.2011р. звернувся з письмовою заявою № 184 про збільшення , уточнення і доповнення позовних вимог а саме, просив суд: -визнати укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Почерк", як замовником послуг, і Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт", як виконавцем послуг, договір № 999 від 22.12.2010р., запропонований Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт", з протоколом розбіжностей від 24.12.2010р., складеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Почерк", з початком терміну дії з 1 січня 2011 р. згідно з пунктом 6.3 розділу 6. "Термін дії договору" договору № 999 від 22.12.2010 р. Оскільки, письмова заява № 184 від 25.03.2011р. не змінює підстав або предмету первісно заявлених позовних вимог та відповідає вимогам статті 22 ГПК України , господарський суд прийняв заяву до розгляду .

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.2011р. по справі № 24/5009/527/11 позов задоволено. Визнано укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Почерк", як замовником послуг і Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт", як виконавцем послуг, договір № 999 від 22.12.2010р., запропонований 21 грудня 2010 р. Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" ( направлений на адресу ТОВ "Почерк" листом № 20-18/626 від 21.12.2010р.), з протоколом розбіжностей від 24 грудня 2010р., складеним Товариством з обмеженою відповідальністю "Почерк", з початком терміну дії з 01 січня 2011р. згідно з пунктом 6.3 розділу 6 "Термін дії договору" договору № 999 від 22.12.2010р. Стягнуто з Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" м. Бердянськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" м.Бердянськ суму державного мита у розмірі 85,00 грн. та 236,00 грн. суму витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу .

Дане рішення мотивовано наступним:

-ДП "Бердянський морський торговельний порт" повинен був діяти у спосіб, встановлений положеннями пункту 5 статті 181 ГК України, а саме, одержавши протокол розбіжностей до договору протягом двадцяти днів розглянути його , в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду , якщо на це є згода другої сторони ;

-станом на 25.03.2011р. ДП "Бердянський морський торговельний порт" не надав суду доказів звернення до суду, відповідно до п.5 ст.181 ГК України;

-з огляду на умови п.7 ст.181 ГК України, пропозиції ТОВ "Почерк", які викладені в протоколі розбіжностей від 24.12.2010 р. до проекту договору від 21.12.2010 р. (направлений ДП “Бердянський морський торговельний порт” листом № 20-18/626) вважаються прийнятими ;

-обгрунтованістю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 25.03.2011р. у справі №24/5009/527/11, відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що:

- рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права;

-відсутність підпису керівника і печатки порту на зразках направленого тексту договору свідчить, що це не був проект остаточного договору у розумінні припису ч.1 ст.181 ГК України готовий до підписання, а лише пропозиція розглянути і узгодити шляхом подальших переговорів істотні умови майбутнього договору, якщо вони прийняті для ТОВ "Почерк";

-порушуючи вимоги ст.627 ЦК України та ч.4, ч.7 ст.179 ГК України, ТОВ "Почерк" в односторонньому порядку підписало і зареєструвало під № 999 зразок тексту запропонованого проекту договору, який не має ніякого юридичного значення і не породжує ніяких зобовґязань для державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт", оскільки не підписаний ним і не скріплений печаткою.

-у протоколу розбіжностей ТОВ "Почерк" виключив всі, визначені ч.3 ст.180 ГК України, ч.1 ст.638 ЦК України істотні умови договору, запропоновані портом, а саме предмет договору, ціну та строк дії договору.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відносини ДП “Бердянський морський торговельний порт” ( надалі “Порт”) та ТОВ “Почерк” ( надалі “замовник”) щодо надання портом ( при наявності вільного місця та технічної можливості) причалів для стоянки суден замовника , які належать йому на праві власності, договору оренди з правами та відповідальністю за майно , яке знаходиться в користуванні, інших правовстановлюючих документів, а також інших послуг в сфері здійснення судовласником своєї виробничої діяльності у період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. були врегульовані договором № 15 від 03.02.2010 р. ( з протоколом розбіжностей від 03.02.2010 р.).

Крім того, у період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. діяв договір № 22/03/10 ( з протоколом розбіжностей від 22.03.2010 р. ).

13.12.2010 р. ДП “Бердянський морський торговельний порт” направив на адресу ТОВ “Почерк” ( вхідний № 204 від 14.12.2010 р.) лист - повідомлення про те , що термін дії договору № 15 від 03.02.2010 р. спливає 31.12.2010 р. Термін дії договору № 15 від 03.02.2010 р. продовжуватись не буде з наступних підстав : - ТОВ “Почерк” відмовляється сплачувати рахунки за надані портом послуги і станом на 13.12.2010 р. має заборгованість в сумі 51 049 грн. 34 коп. ; - портом розроблена та затверджена нова калькуляція на оплату за використання причалів та території порту судновласником при виконанні завантажувальних і розвантажувальних робіт силами та засобами судновласника , в залежності від кількості вантажу . У звязку з викладеними обставинами необхідне укладення нового договору з 01.01.2011 р.

21.12.2010 р. портом на адресу ТОВ “Почерк” був направлений лист № 20-18/626 про необхідність укладення господарського договору на 2011р. , у звязку із закінченням терміну дії договору , який був укладений на 2010 р. В листі № 20-18/626 портом крім іншого зазначено , що договір про електропостачання та сумісне використання електромереж порту діє до 31.12.2010 р., а питання щодо його продовження на 2011 р. може бути вирішено після укладення господарського договору, предметом якого є надання портом причалів для заходу суден судновласника . Додатком до вказаного листа зазначений Проект договору про взаємовідносини в сфері надання портом причалів для заходу суден судовласника .

Позивач оцінив отриманий від відповідача текст договору, як проект договору, та склав протокол розбіжностей від 24.12.2010р., з присвоєнням тексту договору № 999 від 22.12.2010р.

Втім, листом № 4/40 юр від 10.01.2011 р. ДП “Бердянський морський торговельний порт” повідомив ТОВ “Почерк” , що отриманий портом з листом № 385 від 29.12.2010 р. протокол розбіжностей не може бути підписаний з наступних підстав : - порт не може виступати стороною , яка ініціює укладення договору ; - ТОВ “Почерк” неправильно був розцінений направлений на його адресу шаблон ( типова форма) договору , вказаний шаблон не був завізований відповідними службами , не мав підпису начальника порту та печатки підприємства ; - у разі прийняття судновласником умов проекту договору, документ необхідно було підписати та направити на адресу порту з відповідною заявкою; - запропонований та підписаний ТОВ “Почерк” протокол розбіжностей принципово змінює суттєві умови примірної типової форми договору (предмет , ціну ) , які неприйнятні для порту ; - відповідно до частини 8 статті 181 Господарського кодексу України , у разі недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору , такий договір вважається неукладеним ( таким що не відбувся).

В листі від 10.01.2011 р. № 4/40 юр порт зазначив , що у звязку з недосягненням між портом та судновласником згоди щодо істотних умов договору , проект договору з присвоєним ТОВ “Почерк” номером 999 від 22.12.2010 р. та протокол розбіжностей до нього від 24.12.2010 р. повертається на адресу ТОВ “Почерк” як такий, що не має юридичної сили та неукладений .

Судова колегія звертає увагу на наступне.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобовґязана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обовязковим для сторін на підставі закону, або сторона-виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжностей, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Листом від 26.11.2010 р. № 20-18/577 ДП “Бердянський морський торговельний порт” повідомило усіх судновласників риболовних підприємств , у тому числі і ТОВ “Почерк” про закінчення строку дії , укладених з ними договорів на 2010 р. і про умови укладення договорів на 2011 р.

В листі ТОВ “Почерк” від 08.12.2010 р. № 3656 містилась пропозиція ТОВ “Почерк” розглянути проект договору на 2011 р. Згідно цієї пропозиції ДП “Бердянський морський торговельний порт” до відповіді на лист ТОВ “Почерк” від 08.12.2010 р. № 3656 додав два не підписаних і не скріплених печаткою примірники тексту (проекту) договору для узгодження шляхом подальших переговорів істотних умов майбутнього договору , визначених частиною 1 статті 638 КЦ України.

Частиною 1 статті 641 ЦК України визначено , що пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи , яка її зробила , вважати себе зобовязаною у разі її прийняття .

Такий намір ДП “Бердянський морський торговельний порт” вважати себе зобовязаним виконувати умови запропонованого проекту договору міг бути підтверджений лише підписом керівника порту скріплений печаткою. Відсутність підпису керівника і печатки порту на зразках направленого тексту договору свідчить , що його неможна вважати проектом договору у розумінні припису частини 1 статті 181 ГК України.

ТОВ “Почерк” в односторонньому порядку підписало і зареєструвало під № 999 зразок тексту запропонованого проекту договору , який не має ніякого юридичного значення і не породжує ніяких зобовязань для ДП “Бердянський морський торговельний порт” , оскільки не підписаний ним і не скріплений печаткою підприємства .

ТОВ “Почерк у протоколі розбіжностей визначило на свій розсуд предмет договору, права та обовязки сторін , ціну , порядок розрахунків.

Протокол розбіжностей є відповіддю ТОВ “Почерк” про неприйнятність умов направленого тексту проекту договору і пропозицією укласти новий договір на інших , ніж було запропоновано, умовах .

Згідно статті 646 ЦК України , відповідь про згоду укласти договір на інших , ніж було запропоновано умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі , яка зробила попередню пропозицію .

Таким чином , ТОВ “Почерк” не погодилось з істотними умовами запропонованого тексту проекту договору і у формі протоколу розбіжностей надало пропозиції нових істотних умов договору , які не прийнятні для ДП “Бердянський морський торговельний порт”.

Відповідно до приписів частини 8 статті 181 ГК України , у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору , такий договір вважається неукладеним ( таким , що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання , правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України .

Згідно приписів ч.8 ст.181 ГК України, ДП "Бердянський морський торговельний порт” повернуто ТОВ “Почерк” 56 грн. 70 коп. , перерахованих на підставі не укладеного і не існуючого договору № 999 , що підтверджується платіжним дорученням № 1429 від 03.02.2011 р.

Частиною 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субґєкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовґязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субґєктів господарювання та споживачів.

Кожний субґєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субґєктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субґєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субґєкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів субґєктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обовґязку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адіміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи зміст вказаних норм законодавства України, колегія суддів зазначає, що вимога про визнання договору неукладеним не є способом захисту прав і законних інтересів субґєктів господарювання ( не є способом захисту особою свого особистого немайнового або майнового права та інтересу), передбаченим нормами Господарського кодексу України або Цивільного кодексу України.

Не визначена відповідна вимога як такий спосіб іншими законами України.

Вимога про визнання договору укладеним є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення.

Такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами про право цивільне.

Встановлення цього факту є елементом фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог. Така вимога не призводить до поновлення порушених прав, а тому вона не може бути предметом спору та самостійно розглядатись в окремій справі.

Вказане відповідає пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод та ст.124 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у даному випадку, спосіб захисту, визначений позивачем не відповідає вимогам ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, однак позивач не позбавлений права звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у спосіб, встановлений чинним законодавством.

З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2011р. по справі № 24/5009/527/11 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у позові, з покладенням судових витрат за позовом на позивача.

Також, витрати зі сплати державного мита за апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт" м.Бердянськ Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2011р. по справі № 24/5009/527/11 задовольнити.

2) Рішення господарського суду Запорізької області від 25.03.2011р. по справі №24/5009/527/11 скасувати.

3) В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк" м.Бердянськ Запорізької області до відповідача Державного підприємства "Бердянський морський торгівельний порт" м.Бердянськ Запорізької області про визнання укладеним договору №999 від 22.12.2010р. з протоколом розбіжностей від 24.12.2010р. відмовити.

4) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк” (71101, Запорізька область , м. Бердянськ , вулиця Кабельників , будинок 138 А ; код ЕДРПОУ 22138510) на користь Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт” (71112 , Запорізька область , м. Бердянськ , вулиця Максима Горького , будинок № 13/7 ; код ЄДРПОУ 01125761) витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 42,50грн.

5)Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Л.Ф.Чернота

Т.А.Шевкова

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду