Рішення № 17288036, 18.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2011 р. Справа № 5023/4695/11

вх. № 4695/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - Якимчука О.О. (посв. № 109 від 25.06.2010 р.)

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 (дов. № 281 від 03.02.2011 р.)

третьої особи - ОСОБА_2 (дов. № 25-22/161 від 10.01.2011 р.)

розглянувши матеріали по позовній заяві Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Окружної державної комісії територіального виборчого округу № 171, м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, м. Харків

про стягнення 102 777,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Окружної державної комісії територіального виборчого округу № 171 (надалі - Позивач)звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (надалі - Відповідач) на користь держави завданих збитків у розмірі 102 777,00 грн. та покладенням на Відповідача судових витрат.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився. Ухвала суду направлена на адресу Позивача зазначену в позовній заяві повернулась на адресу господарського суду Харківської області з довідкою поштового зв'язку - адресат не значиться.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує повністю та просить суд відмовити в його задоволенні.

Представник Третьої особи у судовому засіданні заявлені Прокурором позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення Прокурора, представника Третьої особи, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

За період з 01.12.2009 по 01.03.2010 послуги з транспортного обслуговування Позивачу надавались Відповідачем, згідно ліцензії від 07.09.2006 серія АВ № 196174 останній надає послуги з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.

З Відповідачем укладено договори про надання послуг з перевезення пасажирів автотранспортом на загальну суму 102 777,00 грн.: від 04.12.2009 № 04/12/09 на суму 4 264,00 грн., від 06.01.2010 №1 на суму 43 350,00 грн., від 28.01.2010 без номера на суму 3 398,00 грн., від 03.02.2010 без номера на суму 51 765,0 гривень.

На підставі укладених договорів та актів приймання-передачі виконаних робіт за платіжними дорученнями від 29.12.2009 № 38, від 27.01.2010 № 10, від 18.02.2010 № 64, від 18.02.2010 № 63 на рахунок Відповідача перераховано 102 777,00 гривень.

За договором від 04.12.2009 № 04/12/09 додані тарифи на здійснення перевозок за яким перевозки здійснюються автомобілями «Бізнес-класау» з погодинною оплатою по місту - 52 грн., та до договору від 28.01.2010р. № б/н з погодинною оплатою по місту - 60 грн., простій автомобілю більше 10 хвилин складає 0,50 грн. за кожну хвилину.

Для підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків з Відповідачем, Позивачем проведено зустрічну звірку, якою встановлено, що під час проведення виборів Президента України 17 січня 2010 Відповідачем, на підставі укладених договорів «Про надання юридичною особою послуг із транспортного обслуговування ОВК ТВО № 171» здійснено транспортне обслуговування автомобілями, які не рахуються на балансі виконавця та не є орендованими транспортними засобами через відсутність договорів оренди, чим не виконано вимоги п.1.3 Порядку надання послуг із транспортного обслуговування окружних дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, затвердженого Постановою ЦВК від 20.10.2009 № 170, за яким обов'язковою умовою укладання договорів про надання послуг із транспортного обслуговування, є наявність у юридичних або фізичних осіб власного або орендованого автотранспорту, що відповідає вимогам окружної та дільничних виборчих комісій.

Згідно Звіту про поїздки спецзамовників за період з 01.12.2009 р. по 01.01.2010 р., наданого Відповідачем, надавались послуги з перевезення вантажним автотранспортом на загальну суму 3 465,00 гривні.

Для надання транспортних послуг в дні виборів та підрахунку голосів між Відповідачем та Позивачем укладено договори від 06.01.2010 № 1 (вартість послуг становить 43350,00 грн.), від 03.02.2010 б/н (вартість послуг становить 51765,00 грн.) «Про надання юридичною особою послуг із транспортного обслуговування ОВК ТВО № 171», згідно якого виборча комісія видає представнику Відповідача (водію автомобіля) кожного робочого дня подорожній лист службового легкового (вантажного) автомобіля (форма № 3 або № 2) та приймає його для здійснення оплати за надані послуги з транспортного обслуговування. За умовами договорів оплата послуг із транспортного обслуговування здійснюється щомісяця на підставі акта наданих послуг. Калькуляція вартості послуг до договорів відсутня .

За актом виконаних робіт без номера від 20.01.2010 Відповідач виконав транспортні послуги в повному обсязі за адресою, яку надав Замовник з 17 січня по 18 січня 2010 року.

До перевірки лише 16.02.2010 р. були надані подорожні листи від 17 січня 2010 року, підписані Пасяковою О.С. з печатками окружної та дільничних виборчих комісій. Ревізією дотримання порядку оформлення подорожніх листів встановлено, що в порушення п.2.1, 2.2 Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 17.02.1998 №74, в подорожніх листах відсутня нумерація подорожнього листа, кількість пробігу згідно показників спідометра, прізвище, ініціали та посада відповідальної особи, підприємства (установи), у розпорядження якого надається автомобіль.

Тарифи по вищезазначеним договорам не надавалась, оплата за надані транспортні послуги проводилась погодинно - 60 грн. за годину.

Транспортні послуги 17,18 січня 2010 року надавались підприємствами та установами (Державним інститутом з проектування підприємств коксохімічної промисловості, ХНТУ сільського господарства ім. П.Василенко, ІХД НДІ «Метрологія», ХНТУ, Національним технічним університетом ХПІ, ХНАДУ, Національним аерокосмічним університетом «ХАІ» ім. М.Є.Жуковського, Національною академією міського господарства, Харківським фізико-технічним інститутом, автотранспортним технікумом ім. С.Орджонікідзе, Міською поліклінічною лікарнею №27, ООО ХФП «Здоров'я народу», ДНВП «Обєднання «Комунар”національного космічного агентства України», Державним комунальним підприємством каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод»), закріпленими рішенням виконкому Київської районної в місті Харкові ради за виборчими дільницями, а також особистим транспортом.

За наданою інформацією Київської районної в місті Харкові ради на запит від 25.02.2010 №08-20/1147, встановлено, що рішеннями виконавчого комітету Київської районної у місті Харкові ради від 28.12.2009 №268 та від 02.02.2010р. №16 для забезпечення легковим та пасажирським автотранспортом виборчих дільниць Київського району м. Харкова по виборам Президента України 17 січня 2010 організовано надання на закріплені виборчі дільниці від підприємств, організацій та установ автомобільний транспорт з 11 січня по 16 січня, та з 1 лютого по 6 лютого 2010 за попередніми заявками керівників виборчих дільниць, для цілодобової роботи 17 січня 2010 року (з 7.00до 24.00), 18 січня 2010 (з 24.00до 8.00) та в день виборів 7 лютого 2010 року з 8.00 до 20.00.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд при вирішенні питання про відмову у задоволенні позовних вимог застосовував наступні положення законодавства:

Позов Прокурора обґрунтований положеннями Порядку надання послуг із транспортного обслуговування окружних дільничних виборчих комісій з виборів Президента України, затвердженого Постановою ЦВК від 20.10.2009 № 170 (надалі -Порядок), проте суд вважає таке обґрунтування таким, що не ґрунтується на законі та не відповідає нормам діючого законодавства і положенням Конституції України, що знаходить своє відображення у наступному.

Так, за ст. 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом. Суд зазначає, що ці положення Конституції України у повному обсязі мають застосовуватись і до відповідача по справі оскільки останній хоча і є субєктом підприємницької діяльності, проте не втратив статусу фізичної особи громадянина. Цей припис Конституції України вміщує вказівку на один із тих мінімально необхідних заходів, яких зобов'язується вжити держава для забезпечення громадянину права знати свої юридичні права та обов'язки.

Суд наголошує, що викладене Конституційне положення можна вважати одним із засобів реалізації засад взаємовідповідальності особи і держави, закріплених у ч. 2 ст. З Конституції - держава бере на себе зобов'язання доводити до відома населення інформацію про права громадянина.

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення в порядку, встановленому законом, є нечинними. Цей припис є однією з дієвих юридичних гарантій охорони й захисту прав людини та громадянина, закріплених у частинах 1 і 2 ст. 57 Конституції України.

Статтею 4 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що основу цивільного законодавства України становить Конституція України, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України, ст. 284 ГК України).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст. 761 ЦК України).

За змістом ст.ст. 798 - 805 ЦК України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу. Управління та технічна експлуатація транспортного засобу, переданого у найм з екіпажем, провадяться його екіпажем. Екіпаж не припиняє трудових відносин з наймодавцем. Витрати на утримання екіпажу несе наймодавець.

Відповідно до вказаних положень ЦК України не передбачено особливостей щодо порядку надання послуг із транспортного обслуговування окружних і дільничних виборчих комісій з виборів Президента України. Крім того, суд зазначає, що таких особливостей не передбачено й іншими законодавчими актами України, зокрема ГК України та Законом України «Про вибори президента України» (надалі Закон).

Останній Закон містить у собі лише положення стосовно того, що окружна виборча комісія у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією, вирішує питання розподілу та використання коштів дільничними виборчими комісіями, контролює забезпечення дільничних виборчих комісій приміщеннями, транспортом, засобами зв'язку; в межах своєї компетенції розглядає і вирішує інші питання матеріально-технічного забезпечення проведення виборів (ст. 26 Закону) та положення з приводу того, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень: надавати їм необхідні приміщення відповідно до нормативів, що встановлюються цим Законом та прийнятими відповідно до нього актами Центральної виборчої комісії; забезпечувати їх охорону, а також охорону виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації; надавати згідно із встановленими Центральною виборчою комісією нормами транспортні засоби, засоби зв'язку, обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення повноважень виборчих комісій. Порядок оплати зазначених послуг та відшкодування встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 36 Закону).

Тобто суд зазначає, що у зазначених правовідносинах Центральна виборча комісія не є уповноваженим державою органом змінювати положення закону стосовно найму-оренди транспортного засобу викладених у ЦК України. Звідси у суду є право відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України не застосовувати акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України, зокрема Конституції України.

Так, зазначений Порядок, відповідно інформації яка міститься на офіційному Веб-сайті Верховної ради України (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0170359-09&c=1) не є опублікованим в офіційних друкованих засобах масової інформації України. Статтею 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» (надалі -Указ) встановлено, що офіційними друкованими виданнями є «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України» та газета «Урядовий кур'єр». За п. 3 та 3 Указу нормативно-правові акти можуть бути опубліковані в інших друкованих виданнях лише після їх офіційного оприлюднення відповідно до статті 1 цього Указу. Нормативно-правові акти, опубліковані в інших друкованих виданнях, мають інформаційний характер і не можуть бути використані для офіційного застосування. Громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав.

Прокурором не доведено факту відсутності права Відповідача на всі транспортні засоби, за допомогою яких надавались відповідні послуги Позивачеві та відповідно до яких завдано зазначених збитків у визначеному Прокурором розмірі. Також в матеріалах справи відсутній розрахунок збитків на заявлену Прокурором суму у 102 777,00 грн.

Крім того, Прокурором не надано доказів існування Позивача, як суб'єкта цивільних та господарських правовідносин за захистом в інтересах якого він звертається до суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частина 1 ст. 43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, затрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 57 Конституції України, ст. ст. 4, 798 - 805 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний “25” липня 2011 року

по справі № 5023/4695/11.