Рішення № 17287864, 21.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.11 Справа № 4/97/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський завод “Полімерконтейнер”, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛЮС ”, м. Антрацит Луганської області

про стягнення 39271 грн. 22 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

секретар судового засідання: Макаренко В.А.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 12.01.2011;

від відповідача - не прибув.

.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 30000,00 грн., штраф у сумі 9000,00 грн., 3% річних у сумі 271,22 грн.

Представник позивача неодноразово зменшував розмір позовних вимог.

Представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, що здана у засіданні суду 21.07.2011, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 17000,00 грн. 3% річних у сумі 271,22 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява позивача про зменшення позивних вимог судом прийнята, тому позовними вимогами у справі є вимоги: про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 17000,00 грн. 3% річних у сумі 271,22 грн.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву від 20.07.2011 № 271 позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві. Відзив на позовну заяву судом розглянуто та долучено до матеріалі справи.

Представник відповідача надав до суду клопотання про зменшення розміру штрафу від 20.07.2011 № 272, яким зазначив, що залишок неоплаченої вартості отриманого товару складає 17000 грн., тобто стягувана сума штрафу у 9000 грн. це більш ніж 50% від невиконаного відповідачем грошового зобовязання, що є незрівнянно великою сумою для підприємства відповідача. Клопотання відповідача судом відхиляється за необґрунтованістю.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Заява позивача щодо зменшення позовних вимог судом прийнята та підлягає до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17000 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 271 грн.22 коп.

Новою ціною позову вважати: заборгованість в сумі 17000 грн., 3% річних у сумі 271 грн.22 коп., всього у сумі 17271 грн. 22 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору № 113/10/К від 06.12.2010 (далі за текстом - договір), укладеного між сторонами у справі, позивач зобовязався здійснити відповідачу поставку товару відповідно до заявок замовлень, а відповідач прийняти та оплатити вказаний товар ( п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту переходу прав власності в відповідності з п. 4.2 дійсного договору.

Позивач на виконання умов Договору здійснив 29.12.2010 та 03.02.2011 поставку замовленого відповідачем товару в асортименті, кількості та за ціною визначених товаросупроводжувальними документами на загальну суму 46400,00 грн., відповідно до видаткової накладної № 291201 від 29.12.2010 на суму 26680 грн., згідно довіреності № 23-12/10, та видаткової накладної № 30208 від 03.02.2011 на суму 19720 грн. (довіреність № 02/02/11), які належним чином підписані сторонами у справі ( а.с.15,16).

Відповідно до п. 4.2 Договору право власності на товар переходить до покупця при передачі товару, що посвідчується накладними підписаними уповноваженими представниками сторін договору.

Позивач свої зобовязання щодо поставки товару за договором № 113/10/К від 06.12.2010 виконав належним чином та в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2 договору відповідач зобовязаний розрахуватися з позивачем на умовах відстрочки платежу протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Позивач у позові зазначив, що в порушення умов Договору, відповідач за отриманий товар провів оплату частково, а саме:14.01.2011 у розмірі 3400,00 грн.; 26.04.2011 у розмірі 2000,00 грн.; 13.05.2011 у розмірі 3000,00 грн.; 24.05.2011 у розмірі 8000,00 грн., у звязку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 17000 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором, що становить 3% річних у сумі 271,22 грн. за період з 18.01.2011 по 01.06.2011 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

У звязку з тим, що відповідач не провів оплату за поставлений товар у повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17000 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 271 грн. 22 коп.( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору № 113/10/К від 06.12.2010 здійснив 29.12.2010 та 03.02.2011 поставку замовленого відповідачем товару в асортименті, кількості та за ціною визначених товаросупроводжувальними документами на загальну суму 46400,00 грн. відповідно до видаткової накладної № 291201 від 29.12.2010 на суму 26680 грн., згідно довіреності № 23-12/10, та видаткової накладної № 30208 від 03.02.2011 на суму 19720 грн. (довіреність № 02/02/11), які належним чином підписані сторонами у справі ( а.с.15,16 ). В порушення умов договору відповідач свої зобовязання не виконав, оплату за поставлений товар провів частково, тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 17000 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 271 грн. 22 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Згідно з до п. 3.2 договору відповідач зобовязаний розрахуватися з позивачем на умовах відстрочки платежу протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, товар відповідачем був отриманий 29.12.2010 та 03.02.2011, що підтверджено видаткової накладної № 291201 від 29.12.2010 на суму 26680 грн., згідно довіреності № 23-12/10, та видаткової накладної № 30208 від 03.02.2011 на суму 19720 грн. (довіреність № 02/02/11), які належним чином підписані сторонами у справі, які належним чином підписані сторонами у справі ( а.с.15,16).

Відповідачем до суду було надано відзив на позовну заяву № 271 від 20.07.2011 за змістом якої вбачається, що вимоги позивача не визнаються в повному обсязі.

Також, до суду відповідачем було надано клопотання № 272 від 20.07.2011 про зменшення штрафу, відповідно цього клопотання відповідач зазначив, що на час розгляду справи із загальної суми поставки 46400 грн. відповідач оплатив вартість отриманого товару у розмірі 29400 грн., залишок несплаченої вартості отриманого товару складає 17000 грн.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 17000 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 17000 грн. 00 коп., 3% річних 271 грн. 22 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), нараховані, відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

У судовому засіданні 21.07.2011 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Також, слід звернути увагу позивача на те, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем ( зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЛЮС ”, м. Антрацит Луганської області, вул. Луганська, 44, код ЄДРПОУ 30496024 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Харківський завод “Полімерконтейнер”, м. Харків, вул. Першої Майовки, 31, код ЄДРПОУ 21651322, заборгованість за поставлений товар в сумі 17000 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 271 грн. 22 коп., витрати по державному миту в сумі 172 грн. 71 коп. та 103 грн. 79 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 26.07.2011.

Суддя Г.М.Старкова