Рішення № 17287661, 06.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/18206.06.11

За позовом Науково-впровадницького товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспец»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ-ПРОМЦИВІЛЬБУД»

про стягнення боргу 164 052,97 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 25.05.2011 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ-ПРОМЦИВІЛЬБУД»заборгованості за Договором № 070308/1 від 07.03.2008 року 88262,60 грн. основного боргу, 40909,72 грн. пені, 6724,88 грн. 3% річних та 28155,77 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 року порушено провадження по справі № 53/182, розгляд справи призначено на 16.05.2011 року.

В судове засідання 16.05.2011 року представник позивача з'явився та надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, в тому числі Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/1975-2 від 21.04.2011 року, відповідно до якого відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «НГБ-ПРОМЦИВІЛЬБУД»знаходиться за адресою: 01030, м. Київ, Пирогова, 6-А, яка відрізняється від адреси, зазначеної у позовній заяві.

Крім того, позивач надав уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача замість 40909,72 грн. пеню за шість місяців з моменту прострочення, що складає 10289,24 грн.

З метою належного повідомлення відповідача про судове засідання та виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, суд відклав розгляд справи на 06.06.2011 року.

В судовому засіданні 06.06.2011 року позивач позовні вимоги підтримав з врахуванням уточненого розрахунку позову.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засіданні 06.06.2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.06.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Науково-впровадницьким товариством з обмеженою відповідальністю «Електроспец»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НГБ-Промцивільбуд»(відповідач) був укладений Договір № 070308/1 від 07.03.2008 року на виконання електромонтажних і пусконалагоджувальних робіт на новому ТП і реконструкції РП-143 житлового будинку по вул. Петра Запорожця, 26-А в м. Києві.

Позивач за завданням відповідача повністю виконав договірні об'єми робіт на вказаному об'єкті, про що були складені акти згідно з типовою формою КБ-2В і формою КБ-3, затвердженою Наказом держкомітету статистики України і Держкомітетом України по будівництву і архітектури від 21.06.2002 року № 237/5. Акти № 1 від 30.06.2008 року на суму, № 2 від 30.06.2008 року, № 4 від 30.06.2008 року, № 5 від 30.06.2008 року, № 1 від 31.07.2008 року, № 2 від 22.07.2008 року на загальну суму 1030353,60 грн. були прийняті та підписані відповідачем та скріплені відповідними печатками сторін.

Згідно з п. 2.6 Договору 070308/1 від 07.03.2008 року відповідач за виконані роботи зобов'язаний був розрахуватися не пізніше 5-ти днів після підписання актів ф. КБ-2В та КБ-3, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі розрахунки не провів, погасивши заборгованість частково.

З метою врегулювання спору щодо погашення відповідачем боргу за договором підряду № 070308/1 від 07.03.2008 року, позивач звертався з відповідними претензіями. Відповідач у відповідь на звернення позивача надіслав гарантійного листа, в якому зобов'язався погасити борг до 16.02.2009 року. Однак, заборгованість в сумі 88262,60 грн. залишилась не погашеною, що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати виконаних робіт (2.6. Договору), проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору виконані роботи не оплатив, що відповідачем визнано в ході розгляду спору.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання по оплаті виконаних робіт, позивачем заявлено вимогу про стягнення 10289,24 грн. пені, 6724,88 грн. 3% річних, 28155,77 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності з п. 5.3 Договору підряду № 070308/1 від 07.03.2008 року відповідач у випадку затримки оплати за виконані роботи згідно підписаних актів ф. КБ-2В, зобов'язаний сплатити позивачеві пеню в розмірі 0,05% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше 10% від суми договору.

Судом встановлено, що акти прийому виконаних робіт № 1, № 2, № 4, № 5 за червень 2008 року були підписані 30.06.2008 року, строк оплати згідно з п. 2.6 договору підряду № 070308/1 від 07.03.2008 року настав 06.07.2008 року, а акти № 1, № 2 за липень 2008 року були підписані 31.07.2008 року, строк оплати настав 06.08.2008 року.

Таким чином, оскільки пеня нарахована позивачем в межах періоду прострочення у відповідності до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, вимога про стягнення з відповідача пені згідно уточненого розрахунку в сумі 10289,24 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6 724,88 грн. та інфляційних в сумі 28 155,77 грн. підлягають задоволенню, оскільки нараховані на суму фактичної заборгованості в межах періоду прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НГБ-Промцивільбуд»(код ЄДРПОУ 32962038, адреса: 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 6-А) на користь Науково-впровадницького товариства з обмеженою відповідальністю «Електроспец»(код ЄДРПОУ 21586286, адреса: 03061, м. Київ, вул. Ярослава Галана, 2-А) 88 262,60 (вісімдесят вісім тисяч двісті шістдесят дві) грн. боргу, 10289,24 (десять тисяч двісті вісімдесят девять) грн. пені, 6 724,88 (шість тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 3% річних, 28155,77 (двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. інфляційних, 1334,32 (одна тисяча триста тридцять чотири) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 23.06.2011