Рішення № 17287659, 06.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/27106.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новотехбуд»

про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 5151,23 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 10.06.2010 року

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новотехбуд»заборгованості за виконані роботи в сумі 5151,23 грн., з яких 3281,76 грн. основного боргу за Договором про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів № 18-03-08 від 18.03.2008 року, 395,96 грн. пені, 1197,84 грн. інфляційних, 275,67 грн. 3% річних.

Провадження у справі № 53/271 порушено відповідно до ухвали від 19.05.2011 року та призначено розгляд справи на 06.06.2011 року.

В судовому засіданні 06.06.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 06.06.2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»(позивач), як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новотехбуд»(відповідач), як Замовником, було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів за № 18-03-08 (199317), згідно з яким підприємство позивача зобов'язувалось виконувати ремонт, технічне обслуговування наданих Замовником автомобілів, а Замовник зобов'язувався своєчасно оплачувати виконані роботи на умовах, визначених цим Договором.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»відповідно до умов замовлення-наряду № 224966 від 24.07.2008 року виконало роботи по технічному обслуговуванню та ремонту автомобіля Nissan Primera, державний номер ІІ1833ІІ, що належить ТОВ «Будівельна фірма «Новотехбуд». Факт виконання робіт підтверджується Актом виконаних робіт № 224966 від 24.07.2008 року, який підписаний повноважними представниками сторін, з боку відповідача на підставі довіреності НБЄ № 551887 від 21.07.2008 року. Вартість виконаних робіт становить 3281,76 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата за виконані роботи проводиться замовником (ТОВ «Будівельна фірма «Новотехбуд») не пізніше 3-х банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі виконані позивачем роботи не оплатив, у звязку з чим, заборгованість відповідача складає 3281,76 грн.

14.01.2010 року позивач надсилав відповідачу вимогу про оплату вартості виконаних робіт листом № 13 від 13.01.2010 року, яка залишена без відповіді та задоволення.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У звязку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача 395,96 грн. пені, 1197,84 грн. інфляційних та 275,67 грн. 3% річних.

Враховуючи п. 4.1. Договору, в якому оплата виконаних робіт проводиться в строк не пізніше 3-х банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт, строк платежу припадає на 29.07.2008 року, таким чином, прострочення відповідача триває з 30.07.2008 року.

Відповідно до п.5.2 Договору № 18-03-08 (199317) від 18.03.2008 року за прострочення оплати за Договором Замовник (відповідач) має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, розрахунок пені здійснено за 6 (шість) місяців з дня настання обов'язку відповідача оплатити виконані роботи.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, пеня нарахована за період фактичного прострочення з 30.07.2008 року протягом шести місяців до 29.01.2009 року. Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 395,96 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що річні та інфляційні нараховані за період з 30.07.2008 року по 17.05.2011 року, тобто за період фактичного прострочення на суму боргу, що відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 1197,84 грн. інфляційних та 275,67 грн. 3% річних обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Новотехбуд» (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 3, код 32381112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський» (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4, код 14333225) 3281,76 (три тисячі двісті вісімдесят одна) грн. основного боргу, 395,96 (триста девяносто пять) грн. пені, 1197,84 (одна тисяча сто девяносто сім) грн. інфляційних, 275,67 (двісті сімдесят пять) грн. 3% річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 23.06.2011