Рішення № 17287645, 17.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/38817.06.11 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоЖитлово будівельного кооперативу «Проектувальник 6»

Простягнення 135145,74 грн.

Колегія суддів у складі: Суддя Спичак О.М. - головуючий

Суддя Курдельчук І.Д.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № Д07/2011/04/22-26 від 22.04.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. № б/н від 17.07.2009 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово будівельного кооперативу «Проектувальник 6»про стягнення 112995,27 грн. основного боргу, 7441,98 грн. пені, 11339,57 грн. інфляційних втрат, 3368,92 грн. 3% річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору № 530341 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2002 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач свої зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав, у звязку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 112995,27 грн.

Ухвалою від 30.08.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 20.09.2010 року.

В судовому засіданні 20.09.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 27.09.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2010 року надав усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 27.09.2010 року представник відповідача подав клопотання про витребування доказів та крім того, в судовому засіданні представник відповідача висловив свої заперечення проти позову.

В судовому засіданні 27.09.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.10.2010 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 18.10.2010 року представник відповідача відкликав раніше подане клопотання про витребування доказів та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

18.10.2010 року представник відповідача подав клопотання про призначення судово економічної експертизи, яке буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Крім того, в судовому засіданні 18.10.2010 року представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/388, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 18.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 05.11.2010 року.

В судовому засіданні 05.11.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 12.11.2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні 12.11.2010 року підтримали раніше подану заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просили суд стягнути з відповідача 109532,74 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 10581,28 грн. інфляційних втрат, 3178,53 грн. 3% річних та 7441,98 грн. пені.

В судовому засіданні 12.11.2010 року представники відповідача надали усні уточнення до раніше поданого клопотання про призначення судово економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2010 року на підставі статті 41 та частини 2 ст. 79 ГПК України призначено судово-економічну експертизу, провадження у справі № 41/388 зупинено.

28.03.2011 року матеріали справи № 41/388 разом з експертним висновком повернуто до Господарського суду м. Києва.

Згідно частини 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою від 28.03.2011 року розгляд справи було призначено на 18.04.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 18.04.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі та подав клопотання про призначення додаткової судово економічної експертизи та про виклик в наступне судове засідання експерта для дачі пояснень щодо висновку судово економічної експертизи № 40ц від 21.03.2011 року, яке суд розглянув та задовольнив в частині виклику екперта, а в частині призначення додаткової судово економічної клопотання буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Крім того, зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України суддя Спичак О.М. звернувся до В.о. Голови Господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 41/388.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 18.04.2011 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Курдельчук І.Д., Літвінова М.Є.

Ухвалою від 18.04.2011 року розгляд справи було призначено на 20.05.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2011 року надав усні пояснення по справі, згідно з якими просив суд позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні 20.05.2011 року представник відповідача подав для огляду суду оригінали платіжних доручень та надав усні пояснення по суті спору.

Ухвалою від 20.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.06.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2011 року подав додаткові документи по справі та подав клопотання про зміну організаційно правової форми позивача.

В судовому засіданні 06.06.2011 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Експерт в судовому засіданні надав усні пояснення щодо проведеного експертного дослідження № 40ц судово економічної експертизи у господарській справі № 41/388.

У звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 06.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 17.06.2011 року.

В судовому засіданні 17.06.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та подав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.06.2011 року надав додаткові документи та подав клопотання про призначення додаткової судово економічної експертизи.

В судовому засіданні судом розглянуто та відхилено клопотання про призначення додаткової судово економічної експертизи, які були подані представником відповідача 18.04.2011 року та 17.06.2011 року, так як господарський суд не вбачає підстав для призначення додаткової судово економічної експертизи, оскільки наявних матеріалів справи достатньо для правильного вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі енергопостачальна організація, позивач) та Житлово будівельним кооперативом «Проектувальник 6»(далі абонент, відповідач) було укладено договір № 530341 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 1.1 Договору сторони узгодили, що предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах передбачених цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору при виконанні умов цього Договору, а також, при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенргоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі Правила), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.1 Договору сторони узгодили, що енергопостачальна організація зобовязалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Відповідно до пункту 2.3.2 Договору абонент зобовязався виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до Договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

З положень пункту 5.3 Договору вбачається, що абонент, який має прилади обліку щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку № 1 до Договору.

Згідно з пунктом 8.4 Договору останній вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

01.12.2002 року між сторонами також було укладено Порядок розрахунків за теплову енергію, пунктами 1 та 2 якого сторони передбачили, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі. Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: вул. Товарна, буд. № 1, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ) та платіжну вимогу доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 3 Порядку розрахунків що сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач за період з червня 2008 року по серпень 2010 року спожив теплової енергії на загальну суму 169122,31 грн., що засвідчується обліковими картками за червень 2008 року на суму 1794,16 грн., за липень 2008 року на суму 1668,37 грн., за серпень 2008 року на суму 934,42 грн., за вересень 2008 року на суму 2722,80 грн., за жовтень 2008 року на суму 6022,45 грн., за листопад 2008 року на суму 11424,19 грн., за грудень 2008 року на суму 13869,31 грн., за січень 2009 року на суму 13345,62 грн., за лютий 2009 року на суму 11428,79 грн., за березень 2009 року на суму 11602,98 грн., за квітень 2009 року на суму 4350,34 грн., за травень 2009 року на суму 884,95 грн., за червень 2009 року на суму 2057,46 грн., за липень 2009 року на суму 1873,49 грн., за серпень 2009 року на суму 1755,55 грн., за вересень 2009 року на суму 2348,29 грн., за жовтень 2009 року на суму 3579,25 грн., за листопад 2009 року на суму 10215,64 грн., за грудень 2009 року на суму 15744,05 грн., за січень 2010 року на суму 19794,43 грн., за лютий 2010 року на суму 11837,34 грн., за березень 2010 року на суму 12438,61 грн., за квітень 2010 року на суму 3456,25 грн., за травень 2010 року на суму 2078,21 грн., за червень 2010 року на суму 671,53 грн., за липень 2010 року на суму 1223,83 грн.

В свою чергу, відповідач частково розрахувався за спожиті послуги, в результаті чого в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 109532,74 грн.

У звязку з вищезазначеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва про стягнення з відповідача 109532,74 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 10581,28 грн. інфляційних втрат, 3178,53 грн. 3% річних та 7441,98 грн. пені.

В свою чергу, відповідач проти поданого позову заперечує стверджуючи те, що сума заборгованості значно менша, так як позивач не врахував всі проплати за спожиту теплову енергію спірний період.

У звязку з вищезазначеним, під час розгляду справи, з метою встановлення дійсного розміру заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію, судом ухвалою від 12.11.2010 року було призначено судово економічну експертизу та поставлено на вирішення експерта наступні питання:

- на яку суму документально та нормативно підтверджується вартість спожитої ЖБК «Проектувальник 6»теплової енергії за Договором № 530341 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2002 року в період з 01.06.2008 року по 01.08.2010 року;

- на яку суму документально підтверджується факт сплати ЖБК «Проектувальник 6»спожитої теплової енергії по Договору № 530341 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2002 року за період з 01.06.2008 року по 01.08.2010 року.

На виконання вказаної ухвали, експертом Чернігівського відділення КНДІСЕ Грищенко О.Г. було складено висновок судово економічної експертизи № 40ц від 21.03.2011 року в якому судовий експерт зазначив, що з наданих матеріалів справи документально та нормативно підтверджується вартість спожитої відповідачем теплової енергії за Договором № 530341 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.12.2002 року в період з 01.06.2008 року по 01.08.2010 року на загальну суму 169122,31 грн., а сплата відповідачем теплової енергії в період з 01.06.2008 року по 01.08.2010 року підтверджується на суму 90274,93 грн.

Відповідно до частини 5 статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Як вбачається, з наданого висновку судово економічної експертизи, експерт невірно визначив суму реально здійсненої відповідачем сплати основного боргу, оскільки експерту було поставлено питання для зясування суми сплачених коштів за теплову енергію спожиту за період з 01.06.2008 року по 01.08.2010 року. Однак, експерт порахував всі кошти, які були сплачені в цей період, а не за теплову енергію, яка була спожита в зазначений період, тому судом даний висновок в частині встановлення суми сплачених відповідачем коштів за спожиту теплову енергію до уваги не приймається.

На спростування позовних вимог, відповідач стверджує, що позивач в порушення норм чинного законодавства не врахував в рахунок погашення заборгованості наступні сплати:

- 28 квітня 2010 року на суму 4667,48 грн., призначення платежу оплата за теплову енергію, згідно рах. фактури № 530341/2010-04/111 від 13.04.2010 року за дог. № 530341 від 01.12.2002 року; (платіжне доручення № 355 від 28.04.2010 року).

- 28 червня 2010 року на суму 5000,00 грн. та 28 серпня 2010 року на суму 5000,00 грн., призначення платежу - оплата за теплову енергію, за дог. № 530341 від 01.12.2002 року; (платіжні доручення № 399 від 28.06.2010 року, № 439 від 26.08.2010 року).

- 27 вересня 2010 року на суму 12000,00 грн., призначення платежу оплата за теплову енергію, за дог. № 530341 від 01.12.2002 року; (платіжне доручення № 464 від 27.09.2010 року).

- 27 жовтня 2010 року на суму 10000,00 грн., призначення платежу оплата за теплову енергію за дог. № 530341 від 01.12.2002 року; (платіжне доручення № 489 від 27.10.2010 року).

- 08 листопада 2010 року на суму 3000,00 грн., призначення платежу оплата за теплову енергію за серпень, вересень 2010 року, за дог. № 530341 від 01.12.2002 року; (платіжне доручення № 495 від 08.11.2010 року).

Однак, із зазначеними доводами відповідача суд не погоджується із наступних підстав.

Як вбачається з призначення платежу зазначеного в платіжних дорученнях № 464 від 27.09.2010 року, № 489 від 27.10.2010 року, № 495 від 08.11.2010 року, кошти, які були сплачені згідно вищезазначених платіжних доручень не відносяться до періоду заборгованості, яка заявлена в даному позові, а тому позивач на власний розсуд кошти в сумі 9019,64 грн. зарахував на погашення заявленої до стягнення заборгованості, а решту на погашення заборгованості за період з 01.08.2010 року по 01.05.2011 року.

Крім того, проплати, які начебто були здійснені згідно платіжних доручень № 355 від 28.04.2010 року на суму 4667,48 грн., № 399 від 28.06.2010 року на суму 5000,00 грн., № 439 від 26.08.2010 року на суму 5000,00 грн. не можуть бути належним доказом сплати, так як рахунок на який вони сплачувались був закритий позивачем 13.03.2010 року, на доказ чого надано довідку банку від 15.10.2010 року, тобто кошти позивачу не надходили.

Разом з тим, з наданих матеріалів справи вбачається, що відповідач під час розгляду справи сплатив 36019,64 грн., що засвідчується платіжним дорученням № 567 від 07 квітня 2011 року на суму 27000,00 грн. та довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію, в якій відображено зарахування позивачем за спірний період суму оплати в розмірі 9019,64 грн., а тому провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 36019,64 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, підлягають задоволенню частково в сумі 73513,10 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 3.5 Порядку розрахунків за теплову енергію, який є додатком до Договору визначено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього Додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 3.5 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 7441,98 грн.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору та Порядку розрахунків погодженого сторонами, вартості спожитої теплової енергії, проплат, а також з урахуванням обмеження нарахування пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 6081,65 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 178,53 грн. 3 % річних та 10581,28 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору та Порядку розрахунків за теплову енергію, вартості спожитої теплової енергії, здійснених проплат та прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 2953,48 грн. та інфляційні втрати в сумі 6782,18 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Житлово будівельного кооперативу «Проектувальник 6» заборгованості в сумі 36019,64 грн. на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Житлово будівельного кооперативу «Проектувальник 6» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Червоноармійська, буд. 54, код ЄДРПОУ 22865404) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) 73 513 (сімдесят три тисячі пятсот тринадцять) грн. 65 коп. основного боргу, 6081 (шість тисяч вісімдесят одну) грн. 65 коп. пені, 6782 (шість тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 18 коп. інфляційних втрат, 2953 (дві тисячі девятсот пятдесят три) грн. 48 коп. 3% річних, 1 253 (одну тисячу двісті пятдесят три) грн. 50 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський р-н, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Житлово будівельного кооперативу «Проектувальник 6» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, Голосіївський р н, вул. Червоноармійська, буд. 54, код ЄДРПОУ 22865404) 191 (сто девяносто одну) грн. 09 коп. витрат на експертизу.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя О.М. Спичак

Суддя І.Д. Курдельчук

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання рішення

24.06.2011 року