Ухвала суду № 17277226, 26.04.2011, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-340/11 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК УкраїниГрабовий П.С.

Доповідач в апеляційній інстанції:

Гончарук І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2011 р. колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-судді Гончарука І.М.,

суддів Неділька М.І., Тапала Г.К.,

засудженого ОСОБА_3,

за участю прокурора Свищ Л.А.,

засудженого ОСОБА_3,

адвоката ОСОБА_4,

потерпілих, які подали апеляцію ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

інших потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

ОСОБА_15,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляцією потерпілих: ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7, прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.12.2010 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.,

урож. м. Горлівка Донецької обл., росіянин, гр-н України,

розлучений, не працюючий, освіта вища, прож. АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджено за: ч. 1 ст. 366 КК України до 2 років обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов”язані з виконанням адміністративно - господарських функцій на строк 2 роки; ч. 2 ст. 367 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов”язані з виконанням адміністративно - господарських функцій на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим остаточно призначено йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов”язані з виконанням адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки. На підставі п. п. “є” ст. 1 ст. 6 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання. Запобіжний захід засудженому залишено попередній підписка про невиїзд, до набрання вироку законної сили. Цивільні позови потерпілих задоволено повністю. По справі вирішено долю речових доказів та судових витрат відповідно до вимог ст. 81, 91 КПК України.

Вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а:

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що він працюючи згідно протоколу №1 від 13.02.2004 року засідання спостережної ради кредитної спілки „Український кредит” (юридична адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська 76, кв. 47, фактична адреса: м. Черкаси, бульвар Шевченка 208, каб. 507, код 26535767, надалі КС „Укркредит”), на посаді голови правління вказаної кредитної спілки, являючись службовою особою субєкта підприємницької діяльності з колективною формою власності, наділеною адміністративно -господарськими та організаційно - розпорядчими функціями, в серпні 2006 року, перебуваючи в приміщенні вказаної кредитної спілки, умисно, діючи з особистих корисних інтересів, з метою подальшого використання при отриманні кредиту в кредитній спілці „Добросвіт”, склав завідомо неправдивий документ довідку про доходи (за формою, передбаченою додатком №2 до Положення про проведення перевірок цільового використання бюджетних асигнувань, передбачених для надання населенню субсидій) на своє імя, вказавши в ній завідомо неправдиві дані про те, що в період часу з січня по червень 2006 року він отримав у КС „Укркредит” доходи на загальну суму 19 100 гривень, достовірно знаючи, що у КС „Укркредит” заробітну плату він взагалі не отримував і вказані в довідці суми заробітної плати не відповідають дійсності та написав в лівому верхньому куті вигаданий вихідний номер (№17 від 19.08.2006 року), поставивши внизу довідки відтиск печатки КС „Укркредит” (до якої мав доступ за родом своєї діяльності), та завірив вказаний документ своїми підписами від імені голови правління та головного бухгалтера і в подальшому надав до кредитної спілки „Добросвіт” та отримав кредит в сумі 60 000,00 гривень.

Він же, будучи головою правління кредитної спілки „Український кредит” в період часу з 06.04.2004 р. по 27.06.2007 р. внаслідок неналежного виконання своїх службових обовязків покладених на нього Статутом кредитної спілки №14100118 від 06.04.2004 р. зареєстрованим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України при веденні бухгалтерського обліку не відобразив в повному обємі рух коштів кредитної спілки за період з 06.04.04 р. по 31.07.06 р. та з 01.08.06 р. по 27.06.07 р. у касових книгах кредитної спілки „Український кредит”, всього за вказаний період часу залучив кошти від вкладників на суму 1768 986,91 гривень, повернув внески вкладникам в сумі 1103 063,44 гривень, видав кредити фізичним та юридичним особам на суму 1530 735,00 гривень з яких не забезпечив повернення коштів виданих спілкою в кредит на суму 271 680,89 гривень, допустив переплату коштів при видачі відсотків по депозитним вкладам на суму 25 278,43 гривень, витратив на господарські цілі кошти в сумі 114 756,65 гривень, що призвело до спричинення тяжких наслідків у вигляді несплати вкладникам кредитної спілки станом на 27.06.2007 р. коштів в сумі 1002 650,82 грн..

Потерпілі ОСОБА_16, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Н.І., в своїй апеляції просять скасувати вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.12.2010 р. і повернути справу на додаткове розслідування через неправильне застосування судом відносно ОСОБА_3 Закону України «Про амністію», а також звертають увагу на те, що дії ОСОБА_3 необхідно перекваліфікувати за ч.5 ст.191 КК України.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в апеляції та

доповненнях зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильного застосування судом кримінального закону, мотивуючи тим що, судом у мотивувальній частині вироку помилково зазначено не всі обставини, які згідно ст. 66 КК України, є обставинами, які можуть помякшити покарання підсудного. Крім того, однією з обставин, що помякшують покарання засудженого суд визнає наявність у ОСОБА_3 тяжкої хвороби, зазначаючи при цьому діагноз, однак, на вказану хворобу хворіє не сам засуджений, а його батько. Окрім цього у вироку суду виписано обєктивну сторону злочину, передбаченого ст. 364 КК України, який не інкримінувався ОСОБА_3.

Заслухавши доповідача, думку потерпілих, які підтримали апеляцію та вважають що

кримінальну справу необхідно направити на додаткове розслідування, думку прокурора, яка підтримала апеляцію та вважає, що вирок підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, пояснення адвоката ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_3, який вважає, що апеляції потерпілих та прокурора не підлягають задоволенню, а вирок відносно нього є законним, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілих підлягає частковому задоволенню, апеляція прокурора підлягає повному задоволенню, вирок суду скасуванню з направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 368 КПК України судове слідство в усякому разі визнається

однобічним і неповним: коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на новий судовий розгляд, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи, незважаючи на це суд належним чином не перевірив викладені в ухвалі апеляційного суду від 08.07.2008 року факти, щодо підстав закриття справи по амністії, оскільки відповідно до п. є) ст.. 1 ст. 6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року від покарання звільняються особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей. Вказаних обставин щодо наявності інших утриманців суд першої інстанції не перевірив, обмежившись лише коротким допитом підсудного без з»ясування зазначених в ухвалі апеляційного суду питань, немає у матеріалах справи і документів з цього приводу.

Суд при винесенні вироку взяв до уваги як пом»якшуючу обставину те, що підсудний являється тяжко хворим і перерахував хвороби, на які нібито хворіє підсудний. Відповідно до епікризу т.16 а. с. 80 на хвороби, зазначені судом, як обставини які пом»якшують вину підсудного хворіє не підсудний, а його батько ОСОБА_18, зазначені обставини відповідно до вимог ст. 369 КПК України істотно впливають на висновки суду і не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того суд першої інстанції визнав доведеними дії підсудного та зазначив, що підсудний умисно незаконно заволодів коштами шляхом зловживання службовим становищем на загальну суму 1002650, 82 грн., хоча такого обвинувачення підсудному не інкримінувалося, справу за цим обвинуваченням суд також не розглядав. В той же час суд кваліфікував дії підсудного за ч. 2 ст. 367 КК України та засудив його за ч.2 ст. 367 КК України та ч.1 ст. 366 КК України.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, п.2 ч.2 ст. 368, п.2 ч.1 ст. 369 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 - скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, апеляцію потерпілих задоволити частково, апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції задовольнити повністю.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередню підписку про невиїзд.

Головуючий

Судді