Постанова № 17270731, 19.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2011 року Справа № 5005/5124/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лотоцької Л.О. (доповідач)

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників:

прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від позивача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 01.04.2011 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Фелкон" з іноземною інвестицією на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011 року у справі № 5005/5124/2011

за позовом: Прокурора Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “Фелкон” з іноземною інвестицією, м. Дніпропетровськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.11.2001 року

ВСТАНОВИВ:

18.04.2011 року Прокурор Баглійського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Фелкон" з іноземною інвестицією про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.11.2001 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011 року (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено. Внесено зміни до пункту 3.1 договору оренди земельних ділянок від 15.11.2001 року (державна реєстрація № 1-4558 від 15.11.2001 року), укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Фелкон»з іноземною інвестицією, виклавши його в наступній редакції: «п. 3.1 Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Фелкон»з іноземною інвестицією в доход державного бюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м .Дніпропетровська державне мито у сумі 85,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Фелкон»з іноземною інвестицією в доход державного бюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Фелкон»з іноземною інвестицією подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011 року у справі № 5005/5124/2011 скасувати та прийняти нове рішення.

Скаржник вважає оскаржуване рішення прийнятим при неповному зясуванні обставин, які мають значення для справи та неправильному застосуванні норм матеріального права. В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що у прокурора відсутні жодні правові підстави для звернення до суду, позов не ґрунтується на законі, а викладені в позовній заяві обставини не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 19.07.2011 року.

На підставі розпорядження секретаря судової палати № 937 від 18.07.2011 року відбулася зміна складу судової колегії.

Прокурор та позивач відзиви на апеляційну скаргу не подавали.

Прокурор та позивач наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку своїх повноважних представників, але зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходяться письмові повідомлення, які підтверджують, що про час та місце розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Фелкон»з іноземною інвестицією вони були повідомлені та беручи до уваги те, що неявка прокурора та представника позивача не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу по суті у відсутності прокурора та представника позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Фелкон»з іноземною інвестицією не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 15.11.2001 року між Дніпродзержинською міською радою орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Фелкон»з іноземною інвестицією орендар був укладений договір оренди земельних ділянок (далі Договір), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння та користування земельну ділянку загальною площею 0,0024 га, у тому числі: площею 0,0011 га по проспекту Леніна, 75 у м. Дніпродзержинськ; площею 0,0013 га по проспекту Леніна, 77 у м. Дніпродзержинську з цільовим призначенням земельної ділянки несільськогосподарського використання для розміщення обєкту інженерного забезпечення (опалювальна).

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради № 444 від 15.10.2001 року (пункт 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що договір укладено до 15.10.2011 року.

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 147,77 грн./рік, що становить 12,31 грн./міс. і вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового обліку.

Відповідно до пункту 3.3 Договору розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку, інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року (від 02.12.2010 № 2755-VІ) Закон України «Про плату за землю»втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами статті 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтями 288.5 288.5.2 Податкового кодексу України унормовано, що розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється розділом; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації обєктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких обєктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 % нормативної грошової оцінки.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно із статтею 13 Конституції України, земля є обєктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі субєкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження з розпорядження землями в межах населених пунктів, здійснюють відповідні міські, сільські та селищні ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади (розділ Х перехідні положення, пункт 12 Земельного кодексу України).

Частина 2 статті 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28.01.2011 року Дніпродзержинською міською радою прийнято рішення № 60-04/VI «Про внесення змін до договорів оренди землі», яким затверджено ставку орендної плати на рівні трикратного розміру земельного податку під час укладення додаткових угод до договорів оренди землі, розмір орендної плати в яких не відповідає вимогам статті 288 Податкового кодексу України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (пункт 3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 року № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства», пункт 2.19 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

У листі Вищого Господарського суду України від 06.08.2008 року № 01-8/471 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним судом України)», зокрема, зазначено: відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про зміну договору.

Відповідно до статті 11828 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

В постановах Верховного Суду України від 16.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008 та від 23.05.2011 року у справі № 7/105-10(30/234-09) зазначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З огляду на викладене, рішення прийнято судом першої інстанції за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального законодавства, в звязку з чим підстав для скасування судового рішення не вбачається.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства «Фелкон»з іноземною інвестицією залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2011 року по справі № 5005/5124/2011 залишити без змін.

.

Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька

Судді: Р.М. Бахмат

О.С. Євстигнеєв

(постанову виготовлено в повному обсязі 21.07.2011 року)