Рішення № 17270346, 14.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2011 р. Справа № 5023/4098/11

вх. № 4098/11

Суддя господарського суду Жельне С.Ч.

при секретарі судовогозасідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Шевцова К.В. (посв. № 132 від 02.08.2006 року), позивача: ОСОБА_1, дов. № 01-37/991 від 01.06.20111 року. 1-го відповідача: ОСОБА_2, дор. № 02-09/363 від 12.07.2011 року, 2-го відповідача: не з"явився

розглянувши справу за позовом Харківського міжрайонного природоохоронього прокурора м. Харків в особі Харківської обласної ради м. Харків

до 1 відповідача ДП "Гутянське лісове господарство" , с. Гути

2 відповідача ТОВ "Еколог ЛТД", с. Заброди

про визнання недійсним договору.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Харкывського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Харківської обласної ради до ДП "Гутянське лісове господарство" та ТОВ "Еколог ЛТД" полягають у визнанні недійсним договіру про проведення мисливського господарства, що укладений 04.03.2008 року між відповідачами, як такого, що суперечить законодавству.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Перший відповідач у письмовому візиві та через представника в судовх засіданнях проти позову заперечує. Вказує, що договір законодавству не суперечить, оскільки регулює спільну діяльність сторін, а не передає повноваження від першого до другого відповідача на ведення мисливського господарства.

Представник другого відповідача у судове засідання не з*явився. Про час та місце судового засідання всі учасники процесу повідомлялись у встановленому порядку за юридичними адресами.

Неприбуття в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення певних процесуальних дій. Тому, примірники поштових повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками: «адресат вибув», «в звязку з закінченням строку зберігання» тощо, з врахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про судове засідання.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вправі розглянути справу без сторони (її представника) за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

В ході проведення міжрайонною природоохоронною прокуратурою перевірки додержання вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання» встановлено, що рішенням Харківської обласної ради від 27.07.04. ДП «Гутянське лісове господарство» (надалі 1 відповідач) для ведення мисливського господарства надані у користування мисливські угіддя загальною площею 36,789 тис. га. Таким чином вказане державне підприємство набуло відповідно до вимог ст. ст. 1, 22 вказаного Закону статусу користувача мисливських угідь.

У зв'язку з цим та з урахуванням вимог ст. 21 Закону мисливське господарство та полювання» 01.08.07. ДП «Гутянське лісове господарство» з Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства укладено договір про умови ведення мисливського господарства.

Вказаною нормою Закону (ст. 21) визначено, що ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь, а користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку не допускається.

Законом України «Про мисливське господарство та полювання» ( ч. 2 ст. 27 та ст. 30) визначені права та обов'язки користувачів мисливських угідь.

Зокрема, користувачі мають право користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь; використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку; розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в інший спосіб у законному порядку, і доходами від їх реалізації, регулювати чисельність диких тварин, утримувати та розводити диких тварин у неволі тощо.

Вказаною нормою визначені і обов'язки користувачів, згідно з якими останні повинні виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь, проводити первинний облік чисельності і добування мисливських тварин, здійснювати охорону державного мисливського фонду, проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, тварин, додержуватись режиму їх охорони, створювати єгерську службу тощо.

В порушення вищевказаних норм Закону ДП «Гутянське лісове господарство» 04.03.08 року укладено договір про ведення мисливського господарства з ТОВ «Еколог ЛТД» (надалі 2 відповідач), відповідно до умов якого останнє фактично наділене правами та обов'язками користувача мисливських угідь без прийняття Харківською обласною радою відповідного рішення в порядку, встановленому ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Так, предметом вказаного договору є об'єднання зусиль у галузі ведення мисливського господарства в межах лісових угідь ДП «Гутянське лісове господарство» на території Краснокутського району області загальною площею 1322 га.

Згідно з п. 2.3 вказаного договору ДП «Гутянське лісове господарство» зобов'язане погоджувати з 2 відповідачем дні та місяці полювання, доводити до відома останнього відомості про кількість ліцензій тощо, що є порушенням вимог ст. 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» в частині права ведення мисливського господарства саме користувачем мисливських угідь, а також самостійного використання та розпорядження мисливським тваринами.

Крім того, відповідно до умов договору ( п. 2.5) другий відповідач наділений також правом за власні кошти утримувати працівників для проведення і господарських, природоохоронних та біотехнічних заходів, на свій розсуд ] здійснювати розселення диких тварин та проводити інші роботи, пов'язані з веденням мисливського господарства, використовувати водно-болотні угіддя для розведення пернатої дичини і риби. Проте, згідно зі ст. 30 Закону ці повноваження є правами та обов'язками користувача мисливських угідь, тобто 1 відповідача.

П. 2.4 вказаного договору передбачені обов'язки другого відповідача, а саме здійснення полювання методами, які не погіршують статевовіковий склад та чисельність диких копитних тварин; (іншої фауни), дотримуватись вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання», інших нормативно-правових документів, якими передбачений порядок полювання та відповідальність за їх порушення, додержуватися і нести відповідну (цивільно-правову, адміністративну, кримінальну) відповідальність за порушення Правил охорони праці та техніки безпеки при виконанні біотехнічних та інших робіт, проведення полювання, правил протипожежної безпеки на території мисливських угідь,своєчасно погоджувати з підприємством приїзд мисливців, місця та об'єкт полювання. Вказані обов'язки 2 відповідача відповідно до вимог Закону є обов'язками користувача, тобто 1 відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 203, ст. 227 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, який для юридичних осіб визначений статутом. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу, може бути визнаний судом недійсним.

ДП «Гутянське лісове господарство», не маючи відповідних прав щодо розпорядження мисливськими угіддями, без дозволу Харківської обласної ї ради, якою останньому і надані в користування мисливські угіддя, укладено договір відносно цих угідь, фактично передавши їх іншому користувачу.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Державне регулювання у галузі мисливського господарства та полювання здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, а також їх територіальні органи (ст. 4 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

Згідно ст. 17 Закону України "Про тваринний світ" до спеціального використання об'єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об'єктами. Спеціальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об'єкти тваринного світу.

Добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою. Ліцензії видаються мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади з питань мисливського господарства та полювання або у визначеному ним територіальному органі. Відстрільні картки видаються мисливцям користувачем мисливських угідь (ст.17 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Не допускається користування мисливськими тваринами та ведення мисливського господарства без оформлення відповідних документів у встановленому цим Законом порядку. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь.

Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок (ст.22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

Згідно ст. 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", користувачі мисливських угідь, зокрема, мають право: користуватися державним мисливським фондом у межах мисливських угідь; розпоряджатися мисливськими тваринами, добутими або набутими в іншій спосіб у законному порядку; використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку; утримувати та розводити мисливських тварин у неволі чи напіввільних умовах у порядку, встановленому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі лісового і мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. А також зобов"язані, зокрема, виконувати біотехнічні заходи.

Крім того, відповідно до розділу другого "Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливськихтварин та проведення полювань", ліцензія на добування мисливських тварин (далі - ліцензія) - це документ суворої звітності, який засвідчує право мисливців на добування однієї особини тварини певного виду, статі і віку, що зазначено в ньому. Державний комітет лісового господарства України видає Республіканському комітету Автономної Республіки Крим, обласним управлінням лісового господарства, Севастопольському державному досвідному лісомисливському господарству (далі - Державні органи лісового господарства) бланки ліцензій відповідно до лімітів добування мисливських тварин (далі - ліміти), затверджені на мисливський сезон Мінприроди, після попередньої оплати ними вартості ліцензій в обсязі всього ліміту. Державні органи лісового господарства видають ліцензії користувачам мисливських угідь (далі - Користувачі) після попередньої оплати ними вартості ліцензій. Користувачі видають мисливцям ліцензії за підписом керівника, скріплені печаткою. У ліцензії вказуються прізвище та номер посвідчення мисливця, номер Контрольної картки, спосіб добування, термін та місце здійснення полювання. У ліцензії на відстріл парнокопитих тварин користувачі вказують стать та вік тварини, визначеної до добування.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на наведене, враховуючи положення ст.17, 21, 22, 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", "Положення про порядок поводження із зброєю, видачі ліцензій на добування мисливських тварин та проведення, полювань", з огляду на зміст спірного договору та положення ст.ст.203, 215 ЦК України, суд вважає позовні вимоги про визнання недійсним договору про ведення мисливського господарства правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір про ведення мисливського господарства, що укладений 04.03.2008 року між Державним підприємством «Гутянське лісове господарство» (вул. Первухінська, 49, с. Гути, Богодухівського району, Харківської області, 62131, код 00993082) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еколог ЛТД»(вул. Набережна, 48, с. Заброди, Богодухівський район, 62142, код 35686009).

Стягнути з Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (вул. Первухінська, 49, с. Гути, Богодухівського району, Харківської області, 62131, код 00993082) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 42,50 грн. державного мита.

Стягнути з ТОВ «Еколог ЛТД» (вул. Набережна, 48, с. Заброди, Богодухівський район, 62142, код 35686009) на користь Державного бюджету України (одержувач управління Державного казначейства у м. Харкові Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок № 31110095700002, код бюдж. класифікації доходів 22090200, символ звітності банку 095, банк Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) 42,50 грн. державного мита.

Стягнути з Державного підприємства «Гутянське лісове господарство»(вул. Первухінська, 49, с. Гути, Богодухівського району, Харківської області, 62131, код 00993082) на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ТОВ «Еколог ЛТД» (вул. Набережна, 48, с. Заброди, Богодухівський район, 62142, код 35686009)на користь держбюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано судом 19.07.2011 р.

Суддя Жельне С.Ч.