Рішення № 17269159, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/1820.06.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»

про стягнення 9 106 457,44 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1., представник за дов. №04/2159 від 22.11.2010;

від відповідача не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»(далі позивач або Банк) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»(далі відповідач або Товариство) 9 106 457,44 грн. заборгованості за договорами на відкриття і обслуговування документарних акредитивів № 2008-41/DC-LC-1 (далі Договір №1) від 21.05.2008 та №2008-41/DC-LC-2 від 06.06.2008 (далі Договір №2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Банк повністю, відповідно до умов Договорів та заяв відповідача на відкриття акредитивів, виконав свої зобовязання, в тому числі сплатив за відповідача суми комісій Підтверджуючого Банку (Banco Bilbao Vizcaya Argentaria S.A., London, Great Britain) на суми комісій Рамбурсуючого банку (ВАТ «Банк Москви», м. Москва, РФ) на загальну суму 514454,59 дол. США.

Відповідач був неодноразово повідомлений Банком про суми комісій, які відповідач повинен відшкодувати Банку відповідно до п.3.2 укладених договорів, однак в порушення п.3.2 та 3.4 договорів станом на дату звернення його з позовом до суду не відшкодував Банку суми комісій підтверджуючого та Рамбурсуючого банків у розмірі 514454,59 дол. США, що за курсом НБУ станом на 25.11.2009 складає 4110492,17 грн., а саме:

1)за Договором №1 (акредитив №23ІМР08052130154):

-156810,82 дол. США комісії підтверджуючого банку, що становить 1252918,45 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009;

-18156,64 грн. дол.. США комісії рамбурсуючого банку, що становить 145071,55 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009;

2)за Договором №2 (акредитив №26ІМР08060630154):

-304100,05 дол. США комісії підтверджуючого банку, що становить 2429759,40 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009;

-35387,08 дол. США комісії рамбурсуючого банку, що становить 282742,77 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009.

Крім того, 12.06.2009, у звязку із тим, що відповідач не перерахував на рахунок покриття акредитиву №26ІМР08060630154 грошової суми, достатньої для здійснення розрахунку, Банк був вимушений здійснити за свій рахунок частковий платіж по даному акредитиву на суму 734588 дол. США.

Однак, в порушення п.2.2 Договору №2, цей платіж був відшкодований відповідачем лише частково (31.08.2009 на суму 156510,97 дол. США), у звязку з чим станом на 25.11.2009 заборгованість відповідача за даним платежем складає 578077,03 дол. США, або 4618835,47 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009.

Відтак, вимогами Банку з урахуванням п.4.2 Договорів, ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та клопотанням Банку від 15.03.2010 є стягнення з Товариства суми заборгованості в розмірі 9106457,44 грн., у тому числі:

-1397990,01 грн. заборгованість по сплаті комісій за Договором №1;

-4618835,47 грн. заборгованість по сплаті частини акредитиву №26ІМР08060630154 за договором №2;

-2712502,17 грн. заборгованість по сплаті комісій за Договором №2;

-286316,06 грн. пені згідно з п.4.2 Договорів №1, №2;

-90813,74 грн. 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою суду від 04.12.2009 було порушено провадження у справі № 34/18, розгляд справи було призначено на 20.01.2010.

Ухвалою суду від 20.01.2010 відкладено розгляд справи на 03.02.2010.

03.02.2010 Товариство подав до суду клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою від 05.02.2010 Голова Господарського суду м. Києва клопотання Товариства з про призначення колегіального розгляду справи №34/18 залишив без задоволення.

Ухвалою суду від 08.02.2010 розгляд справи призначено на 15.03.2010.

У судовому засіданні 15.03.2010 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просив суд зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаних справ №№ 6/118 та 6/119.

Ухвалою суду від 15.03.2010 зупинено провадження у справі № 34/18 до вирішення повязаних з нею справ №№ 6/118 та 6/119 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»про визнання Договору №1 та Договору №2, відповідно, недійсними.

20.09.2010 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, обґрунтовуючи своє клопотанням тим, що 14.07.2010 та 17.08.2010 Київським апеляційним господарським судом були прийняті постанови, якою рішення у справах № 6/118 та 6/119 залишено без змін.

Ухвалою суду від 23.09.2010 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.10.2010.

У судовому засіданні 11.10.2010 представник позивача звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просив суд замінити позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «БМ Банк».

Крім того, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, відповідно до якого просив суд зупинити провадження у даній справі до розгляду пов'язаної справи №50/467-б про визнання Товариства банкрутом.

Ухвалою суду від 11.10.2010 замінено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «БМ Банк»його правонаступником Публічним акціонерним товариством «БМ Банк»та зупинено провадження у даній справі до розгляду пов'язаної справи №50/467-б про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Фактор Ексім".

24.05.2011 до загального відділу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №34/18, в зв'язку з тим, що підстави які зумовили зупинення провадження у цій справі вже відпали.

Ухвалою суду від 25.05.2011 поновлено провадження у справі №34/18 та призначено її до розгляду на 08.06.2011.

В звязку з неявкою у судове засідання 08.06.2011 повноважного представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 20.06.2011.

Однак, і на призначене судове засідання 20.06.2011 представник відповідача повторно не зявився, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Як слідує з матеріалів справи, поштова кореспонденція суду надсилалась відповідачу за адресою, що зазначена у позові, як позивачем, так і самим відповідачем 01021, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд.11. Доказів знаходження відповідача на іншою адресою, ніж та, що зазначена самими сторонами у позові, матеріали справи №34/18 не містять.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений, і клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Станом на дату винесення рішення у цій справі, відповідач є таким, що не припинив своєї діяльності відповідно до постанови Вищого господарського суду України №50/467-б від 16.03.2011, якою було встановлено, що недотримання судами вимог чинного законодавства при здійсненні провадження у даній справі про банкрутство призвело до того, що безпідставно була порушена справа про банкрутство боржника, який має заборгованість перед банками за кредитними договорами понад 1 млрд. грн. тривала майже рік, що у звязку з дією мораторію на задоволення вимог кредиторів суттєво порушило права останніх.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «3 КОМ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»(Наказодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БМ Банк»(Банк) було укладено Договір №1, за яким Банк зобовязався відкрити безвідкличний, підтверджений документарний акредитив на суму 4304540,34 дол. США строком дії до 21.06.2008 включно (далі Акредитив) на користь Бенефіціара, у забезпечення виконання зобовязань Наказодавця перед Бенефіціаром за Контрактом і згідно із заявою Наказодавця на відкриття Акредитива від 21.05.2008.

06.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ «3 КОМ», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»(Наказодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БМ Банк»(Банк) було укладено Договір №2, за яким Банк зобовязався відкрити безвідкличний, підтверджений документарний акредитив на суму 7482 975 дол. США строком дії до 23.06.2008 включно (далі Акредитив) на користь Бенефіціара, у забезпечення виконання зобовязань Наказодавця перед Бенефіціаром за Контрактом і згідно із заявою Наказодавця на відкриття Акредитива від 06.06.2008 №2.

Пунктами 1.2 Договорів №1 та №2 визначено, що Наказодавець зобовязується сплатити комісійну винагороду за послуги Банку з надання Акредитиву, виконати інші платіжні та/або неплатіжні зобовязання перед Банком, а також інші свої зобовязання, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.2 цих же Договорів визначено, що після відкриття Акредитивів і до закінчення строку їх дії, Наказодавець зобовязаний, зокрема сплачувати Банку всі комісії, передбачені цим договором і діючими тарифами Банку.

Згідно з п.3.2 Договорів Наказодавець сплачує комісії Підтверджуючого та Рамбурсуючого банків, згідно з повідомленням Банку, підготовленим на підставі отриманих SWIFT повідомлень від Підтверджуючого та Рамбурсуючого банків.

Пунктами 3.3 Договір №1 та №2 встановлено, що комісії, вказані в п.3.1 цих договорів сплачуються у гривні по курсу НБУ на дату складання вимоги Банку про необхідність сплати таких комісійних. Комісії, вказані в п.3.2 цього договору сплачуються в іноземній валюті.

Примітка: Повідомлення вважається отриманим Наказодавцем, якщо Банк відіслав (передав) його Наказодавцю у письмовому вигляді рекомендованим листом по пошті, або особисто під розписку, або іншим зручним для Банку способом, що забезпечує Наказодавцю не менше 3 банківських днів для виконання положень цих договорів.

Комісії, вказані в пунктах п.3.1 та 3.2 цих Договорів, Наказодавець сплачує на рахунок №3739914 в Банку, МФО 380913 не пізніше 3-го робочого дня після отримання повідомлення Банку про необхідність сплати таких комісій.

Як слідує з матеріалів справи, Банк повністю, відповідно до умов Договорів та заяв відповідача на відкриття акредитивів, виконав свої зобовязання, в тому числі сплатив за відповідача суми комісій Підтверджуючого Банку (Banco Bilbao Vizcaya Argentaria S.A., London, Great Britain) на суми комісій Рамбурсуючого банку (ВАТ «Банк Москви», м. Москва, РФ) на загальну суму 514454,59 дол. США.

Відповідач був неодноразово повідомлений Банком про суми комісій, які відповідач повинен відшкодувати Банку відповідно до п.3.2 укладених договорів, однак в порушення п.3.2 та 3.4 договорів станом на дату звернення його з позовом до суду не відшкодував Банку суми комісій підтверджуючого та Рамбурсуючого банків у розмірі 514454,59 дол. США, що за курсом НБУ станом на 25.11.2009 складає 4110492,17 грн., а саме:

3)за Договором №1 (акредитив №23ІМР08052130154):

-156810,82 дол. США комісії підтверджуючого банку, що становить 1252918,45 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009;

-18156,64 грн. дол.. США комісії рамбурсуючого банку, що становить 145071,55 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009;

4)за Договором №2 (акредитив №26ІМР08060630154):

-304100,05 дол. США комісії підтверджуючого банку, що становить 2429759,40 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009;

-35387,08 дол. США комісії рамбурсуючого банку, що становить 282742,77 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009.

Крім того, 12.06.2009, у звязку із тим, що відповідач не перерахував на рахунок покриття акредитиву №26ІМР08060630154 грошової суми, достатньої для здійснення розрахунку, Банк був вимушений здійснити за свій рахунок частковий платіж по даному акредитиву на суму 734588 дол. США.

Однак, в порушення п.2.2 Договору №2, цей платіж був відшкодований відповідачем лише частково (31.08.2009 на суму 156510,97 дол. США), у звязку з чим станом на 25.11.2009 заборгованість відповідача за даним платежем складає 578077,03 дол. США, або 4618835,47 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009.

Як слідує з матеріалів справи, Банк повністю, відповідно до умов Договорів та заяв відповідача на відкриття акредитивів, виконав свої зобовязання, в тому числі сплатив за відповідача суми комісій Підтверджуючого Банку (Banco Bilbao Vizcaya Argentaria S.A., London, Great Britain) на суми комісій Рамбурсуючого банку (ВАТ «Банк Москви», м. Москва, РФ) на загальну суму 514454,59 дол. США (копії наявних у справі меморіальних валютних ордерів №1427038 від 28.05.2009, №3532461 від 06.11.2009, №1621250 від 165.06.2009 та №1621248 від 15.06.2009).

Відповідач був неодноразово повідомлений Банком про суми комісій (листи Банку наявні у матеріалах справи), які відповідач повинен відшкодувати Банку відповідно до п.3.2 укладених договорів, однак в порушення п.3.2 та 3.4 договорів станом на дату винесення рішення по суті спору, не відшкодував Банку суми комісій підтверджуючого та Рамбурсуючого банків у розмірі 514454,59 дол. США, що за курсом НБУ станом на 25.11.2009 складає 4110492,17 грн., а саме:

5)за Договором №1 (акредитив №23ІМР08052130154):

-156810,82 дол. США комісії підтверджуючого банку, що становить 1252918,45 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009;

-18156,64 грн. дол.. США комісії рамбурсуючого банку, що становить 145071,55 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009;

6)за Договором №2 (акредитив №26ІМР08060630154):

-304100,05 дол. США комісії підтверджуючого банку, що становить 2429759,40 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009;

-35387,08 дол. США комісії рамбурсуючого банку, що становить 282742,77 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009.

Крім того, 12.06.2009, у звязку із тим, що відповідач не перерахував на рахунок покриття акредитиву №26ІМР08060630154 грошової суми, достатньої для здійснення розрахунку, Банк був вимушений здійснити за свій рахунок частковий платіж по даному акредитиву на суму 734588 дол. США (копія меморіального ордеру №1621229 від 15.06.2009).

Згідно з п.2.2 Договору №2 (у редакції додаткового договору №1 до Договору від 27.06.2008) встановлено, що Наказодавцеь зобовязаний після відкриття Акредитиву і до закінчення строку його дії, зокрема при недостатності грошових коштів на рахунках покриття №260280131130/840 та 260210431130/980 та здійсненні платежу по акредитиву частково за рахунок коштів Банку відшкодувати сплачену Банком суму на рахунок 3739914 в Банку, МФО 380913 протягом 30 днів з дати платежу.

Повідомлення Банку на адресу відповідача про забезпечення суми грошового покриття було отримано відповідачем 18.06.2009 (лист за вих. №24-2/1058-1 від 15.06.2009).

Однак, в порушення п.2.2 Договору №2, цей платіж був відшкодований відповідачем лише частково 31.08.2009 на суму 156510,97 дол. США (копія валютного меморіального ордеру №36 від 31.08.2009), у звязку з чим станом на 25.11.2009 заборгованість відповідача за даним платежем складає 578077,03 дол. США, або 4618835,47 грн. за курсом НБУ станом на 25.11.2009.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1093 ЦК України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи бенефіціара. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом при тимчасовій відсутності коштів на рахунку платника за рахунок банківського кредиту.

Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р., акредитив це договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач своїх зобов'язань за Договорами акредитивів в повному обсязі не виконав.

Відтак, станом на дату проведення розрахунку (25.11.2009) заборгованість Товариства перед Банком складає:

-174967,46 дол. США заборгованість по сплаті комісій за Договором №1, що станом на 25.11.2009 за курсом НБУ складає 1397990 грн.;

-578077,03 дол. США заборгованість по сплаті частини акредитиву №26ІМР08060630154 за Договором №1, що станом на 25.11.2009 за курсом НБУ складає 4618835,47 грн.;

-339487,13 дол. США заборгованість по сплаті комісій за Договором №2, що станом на 25.11.2009 за курсом НБУ складає 2712502,17 грн.

Разом з тим, судом враховано, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 20.06.2011 заборгованість Товариства в сумі 1092531,62 доларів США за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 7,9733 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 8711082,36 грн.

Разом з тим, враховуючи той факт, що заявлена позивачем сума до стягнення в доларах США розрахована по курсу 799,00 грн. за 100 доларів США (в більшому розмірі ніж на дату винесення рішення), суд задовольняє вимоги позивача у сумі зазначеній вище, тобто по курсу НБУ 7,9733 за 1 долар США станом 20.06.2011.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобовязання, сплата неустойки (пені, штрафу).

За умовами Договорів №1 та №2 у випадку прострочення перерахування Наказодавцем сум комісійної винагороди та/або сум відшкодування витрат, передбачених пунктами 3.1 та 3.2 цього договору, та неможливості списання таких сум Банком самостійно з рахунків Наказодавця, Наказодавець зобовязується сплатити Банку пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, в якому відбулося таке прострочення.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені за прострочення сплати комісій та частини акредитиву, суд встановив, що пеня підлягає задоволенню у сумі 35813,90 дол. США, виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (дол. США)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

156 810.8214.07.2009 - 11.08.20092911.0000 %2740.97

156 810.8212.08.2009 - 25.11.200910610.2500 %9335.61

18 156.6413.08.2009 - 25.11.200910510.2500 %1070.74

304 100.0531.07.2009 - 11.08.20091211.0000 %2199.52

304 100.0512.08.2009 - 25.11.200910610.2500 %18104.37

35 387.0831.07.2009 - 11.08.20091211.0000 %255.95

35 387.0812.08.2009 - 25.11.200910610.2500 %2106.74

Таким чином, вимога Банку про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню у сумі 285554,97 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у повному у сумі 11365,92 дол. США, виходячи з наступного розрахунку:

Сума боргу (дол. США)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

156810.8214.07.2009 - 25.11.20091353 %1739.96

18156.6413.08.2009 - 25.11.20091053 %156.69

578077.0319.07.2009 - 25.11.20091303 %6176.71

304100.0531.07.2009 - 25.11.20091183 %2949.35

35387.0831.07.2009 - 25.11.20091183 %343.21

Відтак, вимога Банку про стягнення з відповідача 3% річних підлягає задоволенню у сумі 90623,89 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з його вини (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 66-68, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 14353305) на користь Публічного акціонерного товариства „БМ Банк” (01032, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, №37/122, ідентифікаційний код 33881201, МФО 380913) 8711082 (вісім мільйонів сімсот одинадцять тисяч вісімдесят дві) грн. 36 коп. основного боргу, 285554 (двісті вісімдесят пять тисяч пятсот пятдесят чотири) грн. 97 коп. пені, 90623 (девяносто тисяч шістсот двадцять три) грн. 89 коп. 3% річних, а також 25500 (двадцять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

СуддяСташків Р.Б.