Рішення № 17268951, 03.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/10403.06.11 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні будівельні технології"

про стягнення 6 005 404,82 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

від відповідачане з'явився.

Рішення прийнято 03.06.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 18.05.2011р. по 30.05.2011р., з 30.05.2011р. по 03.06.2011р.

В судовому засіданні 03.06.2011р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні будівельні технології" про стягнення з відповідача 6 005 404,82 грн., з яких: 3 421 326,28 грн. основний борг за договором № 1-03\04\08 від 03.04.2008, 626 101,56 грн. - пеня, 1 957 976,98 грн. збитки та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 порушено провадження у справі № 35/104, розгляд справи призначено на 13.04.2011.

Відповідач в судове засідання 13.04.2011р. не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.03.2011р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 13.04.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 18.05.2011р.

В судове засідання 18.05.2011р. представник відповідача зявився, проте, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.03.2011р. не виконав.

В судовому засіданні 18.05.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 30.05.2011р.

Відповідач в судове засідання 30.05.2011р. не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.03.2011р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

В судовому засіданні 30.05.2011р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 03.06.2011р.

В судовому засідання 03.06.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 03.06.2011р. не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.03.2011р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 30.05.2011р. та 03.06.2011р., ані відповідач, ані його представники не зявились.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2008 року між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальні Будівельні Технології»(надалі відповідач) було укладено Договір №1-03/04/08 проектування та поставки комплекту збірної будівлі (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець (відповідач) бере на себе зобовязання за завданням замовника (позивача) виконати роботи: проектування металевого каркасу збірної будівлі і огороджуючи конструкцій згідно додатків №№1,3; поставити замовнику товар (комплект збірної будівлі) у відповідності до розробленого виконавцем та затвердженого замовником проекту.

Замовник, в свою чергу, зобовязується надати виконавцю технічне завдання для виконання робіт і поставки товару, а також прийняти роботи та товари від виконавця та оплатити їх в строки і на умовах цього Договору (п.1.2. Договору).

Загальна вартість робіт за цим Договором (загальна ціна Договору) становить 11476483 грн. 55 коп. в тому числі ПДВ 1912747 грн. 26 коп., що становить еквівалент 2272571,00 доларів США на дату підписання Договору, виходячи з такого встановленого Сторонами курсу: 1 (один) долар США = 5,05 грн. (п. 2.1. Договору).

Розрахунки між Сторонами за цим Договором проводяться в українській гривні відповідно до офіційного Курсу долара США до гривні, встановлений Національним Банком України на день здійснення відповідних платежів. Вид розрахунків безготівковий розрахунок. При розрахунку сум до сплати по графіку платежів (додаток№2), сторони виходили із розрахунку платежів по курсу (п. 2.1.), які мають бути переглянути відповідно зміни Курсу на день сплати (п.2.2. Договору).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на наступне.

Відповідно до п. 7 Додатку №2 до Договору, позивач здійснив попередню оплату за проектування та поставку металевих конструкцій у строк 31.07.2008р. у розмірі 431 131 долар США по курсу НБУ 2 088 872,81 грн., тобто належним чином виконав взяті на себе за договором зобовязання.

Однак, відповідач взяті на себе за Договором зобовязання в частині виконання проектних робіт та поставки обладнання не виконав, у звязку з чим істотно порушив умови Договору.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 431131 долари США по курсу НБУ 3421326,28 грн.

Відповідно до п.7.2. Договору, у разі порушення виконавцем строків виконання робіт за цим Договором більше ніж на 7 робочих днів, визначених Додатком №2 до цього Договору, а також у разі неналежної (поняття неналежної поставки згідно п. 5.3.) поставки Товару, виконавець на вимогу замовника сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого або неналежно поставленого товару та відшкодовує збитки задані замовнику при їх наявності.

Керуючись наведеним положенням Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 626101,56грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки в розмірі 1957976,98 грн., які останній обґрунтовує наступним.

Уклавши з відповідачем Договір, позивач розраховував на належне виконання першим обовязків та для фінансування будівництва обєкту складського комплексу із металевого каркасу, отримав кредит в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»саме під будівництво цього складського комплексу, передав в заставу належне йому майно, сплачував проценти, перераховував гроші під належне виконання робіт виконавця, уклав договори з генеральним підрядником, генеральним проектантом, сплатив їх аванси, узгодив ескізний проект в архітектурі Одеської області, отримав дозволи на підготовчу будівельну роботу.

Позивач стверджує, що всі роботи складського комплексу, в тому числі з третіми особами, мали залежність від своєчасного та належного виконання робіт відповідачем.

Позивач вказує на те, що був вимушений припинити будь які роботи з будівництва цього складського комплексу, у тому числі роботи з підрядними установами, через повне невиконання обовязків відповідача, при тому понести великі збитки по вже сплаченим платежам на будівництво цього складського комплексу, у тому числі за роботи з підрядними організаціями, комісії та проценти за користування банківськими цільовим кредитом, а саме:

- 30000,00 грн. платіж ТОВ «Інститут Грунтознавства»за виконання проектних та вишукуючи робіт;

- 300000,00 грн. платіж ПП НВМП «Аверс»за проектні роботи;

- 79048,80 грн. платіж ПКФ ТОВ «ЕлктроТрансОдеса»за інженерні дослідження;

- 10185,22 грн. платіж ВУЖКГ станція Усатова, Біляївського р-ну, за розробку технічних умов для добового ліміту на водовідведення;

- 212178,00 грн. ТОВ «Баубуд», аванс проведення будівельно монтажних робіт;

- 41575,98 дол. США проценти за користування кредитними коштами за кредитним договором №010/3-0-1/195 від 29.07.2008р.;

- 94904,64 грн. сплачена комісія за надання кредитних коштів за кредитним договором № №010/3-0-1/195 від 29.07.2008р.;

- 113629 доларів США платіж ТОВ «Індустріальні Будівельні Технології»за гарантійним зобовязанням від 03.04.2008р.

Всього, позивач вказує, що загальна сума збитків становить 1957976,98 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (пп. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена, виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до частини четвертої статті 632 цього кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу (п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач належним чином не виконав взяті на себе за Договором зобовязання, а саме не виконав роботи по проектуванню металевого каркасу збірної будівлі і огороджуючи конструкцій та не здійснив поставку товару (комплекту збірної будівлі) відповідно до умов Договору та в установлений строк.

У звязку з невиконанням з боку відповідача договірних зобовязань останній має повернути позивачу сплачену відповідно до умов Договору попередню оплату в розмірі 431131 долари США по курсу НБУ 3421326,28 грн.

Факт порушенням відповідачем договірних зобовязань також підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2009р. у справі №8/406, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду №8/406 від 19.05.2010р., яким розірвано Договір проектування та поставки комплексу збірної будівлі №1 -03/04/08 від 03.04.2008р., укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Індустріальні будівельні технології».

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторонни (п. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи наведене суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 3421326,28 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Відносно пені в розмірі 626101,56 грн. нарахованої позивачем на підставі п. 7.2. Договору, слід вказати, що позивачем невірно здійснено нарахування вказаної суми, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі порушення виконавцем строків виконання робіт за цим Договором більше ніж на 7 робочих днів, визначених Додатком №2 до цього Договору, а також у разі неналежної (поняття неналежної поставки згідно п. 5.3.) поставки Товару, виконавець на вимогу замовника сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого або неналежно поставленого товару та відшкодовує збитки задані замовнику при їх наявності.

Позивачем здійснено нарахування пені за кожен день прострочення виконання зобовязання, тоді як умовами Договору передбачено інше, а саме, відповідач сплачує 0,1% від вартості недопоставленого або неналежно поставленого товару, тобто під пенею визначеною в Договорі сторони мали на увазі сплату штрафу, в розумінні ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України.

Крім того, слід вказати, що пеня за кожен день прострочення виконання зобовязання, обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання.

З огляду на викладене сума штрафник санкцій згідно перерахунку суду становить 3421,32 грн., що становить 0,1% від суми 3421326,28 грн. (вартість невиконаних за Договором робіт та вартості непоставленого позивачу товару).

Щодо заявленої позивачем суми збитків в розмірі 1957976,98 грн., слід вказати, що нарахована позивачем сума є необґрунтованою та безпідставною з огляду на наступне.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Ці правові норми кореспондуються зі статтями 22, 612, 623 ЦК України, при цьому розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки позивачем визначені як оплата третім особам робіт за відповідними Договорами, також оплата відсотків за користування кредитними коштами, комісія за надання кредитних коштів за кредитним договором, серед іншого платіж, який було сплачено відповідачу за гарантійними зобовязаннями.

Суд вважає таке визначення збитків неправомірним, та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки позивач не надав суду доказів відносно того, що вищевказані Договори з третіми особами безпосередньо повязані з Договором №1-03/04/08 проектування та поставки комплекту збірної будівлі від 03.04.2008р. укладеного між позивачем та відповідачем.

Крім того, з аналізу вищенаведених норм Закону вбачається, що під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною, тоді як позивач визначає під збитками суми, які були сплачені останнім на виконання своїх зобовязань взятих на себе за відповідними Договорами.

Також, слід звернути увагу, що в суму збитків позивач включає суму, яка була сплачена відповідачу за гарантійними зобовязаннями, слід вказати, що такі взаємовідносини мають іншу правову природу, та не можуть кваліфікуватись, як збитки в розумінні вищенаведених норм Закону.

Застосовуючи принцип вини, необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умовами безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкоду.

Позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що саме невиконання відповідачем робіт за Договором та непостачання товару за Договором, стало причиною виплати вказаних сум за Договорами укладеними позивачем з третіми особами.

Отже, суд вважає, що в дані частині позов є безпідставними, нормативно необґрунтованим, та документально не підтвердженим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати в розмірі 3421326,28 грн. та штрафних санкцій в сумі 3421,32 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальні Будівельні Технології»(02160, м. Київ, просп. Воззєднання, 15; р/р 26009350 ВАТ «ПІРЕУС Банк МКБ» Київська дирекція», МФО380151; код ЄДРПОУ 32662289) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1; юридична адреса АДРЕСА_2; п/р №НОМЕР_1 в Одеській обласній дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», МФО 328351; ідентифікаційний номер НОМЕР_2), а у випадку відсутності коштів з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 3421326,28 грн. (три мільйони чотириста двадцять одна тисяча триста двадцять шість гривень 28 коп.) суми попередньої оплати за Договором №1-03/04/08 від 03.04.2008р., 3421,32 (три тисячі чотириста двадцять одна гривня 32 коп.) штрафних санкцій, 14535,00 грн. (чотирнадцять тисяч пятсот тридцять пять гривень 00 коп.) державного мита, 134,52грн. (сто тридцять чотири гривні 52 коп.) витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не подано.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 20.06.2011