Рішення № 17268958, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/20-61/12908.06.11 За позовом Спільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна"

до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

За участю Прокуратури з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області

про стягнення 129 055,19 грн.

Суддя А.М.Івченко

Представники:

Від прокуратури не зявився;

Від позивача ОСОБА_1 дов. № б/н від 15.02.2011;

Від відповідача ОСОБА_2 дов. № 42д від 09.02.2011

В судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 21060,93 грн. трьох відсотків річних та 107994,26 грн. збитків від інфляції внаслідок неналежного виконання умов договору № 28-20 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський км 32+571-км 34+000, транспортна розвязка від 17.07.2008р. в частині проведення розрахунків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2010 по справі № 8/20 позовні вимоги Спільного українсько-австрійного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бігунова Україна»до Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України»задоволені частково, а саме присуджено до стягнення на користь позивача - 15399 грн. 03 коп. - 3 % річних, 76241 грн. 88 коп. збитків від інфляції та 916 грн. 42 коп. державного мита, 167 грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2010 по справі № 8/20 змінено, а саме присуджено до стягнення на користь позивача 80123 60 збитків від інфляції, 18491 грн. 94 коп. 3 % річних, 986 грн. 16 коп. державного мита та 180 грн. 34 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2010 у справі № 8/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За розпорядженням Заступника керівника апарату Господарського суду міста Києва щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справу № 8/20 передано на новий розгляд судді Івченко А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 суддею Івченко А.М. прийнято справу № 8/20 до провадження, присвоєно їй номер №8/20-61/129, розгляд справи призначено на 29.03.2011 о 14:15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2011 на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі №8/20-61/129 до вирішення повязаної з нею іншої справи № 8/21-46/67, що розглядається Господарським судом міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2011 поновлено провадження у справі № 8/20-61/129, розгляд справи призначений на 30.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 розгляд справи № 8/20-61/129 відкладено на 08.06.2011.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

17.07.2008 між відповідачем Дочірнім підприємством "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерного компанія "Автомобільні дороги України" та позивачем Спільним українсько-австрійським підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" було укладено договір № 28-20 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський км 32+571-км 34+000, транспортна розвязка».

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач, як генпідрядник, доручив, а позивач, як субпідрядник, зобовязався забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський км 32+571-км 34+000 транспортна розвязка».

Умовами Договору сторони погодили, що договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невідємною частиною договору, та складає 678211 грн. (у т.ч. ПДВ) (п. 3.1.); приймання-передача закінчених робіт оформляється актом приймання-передачі (за формою КБ-3) за участю філії Київське ДЕУ на автомобільних дорогах якої виконуються роботи (п.12.1); розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-3) після надходження фінансування від замовника Служби автомобільних доріг у Київській області, за винятком послуг генпідряду (п. 11.1).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі 8/21-46/67 за позовом Спільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" встановлено, що згідно договору № 28-20 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський км 32+571-км 34+000, транспортна розвязка, відповідач заборгував позивачу суму основного боргу у розмірі 664646 грн.80 коп.

На виконання вищезазначеного рішення суду, яке набрало законної сили 27.04.2011 був виданий наказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання в частині оплати виконаних робіт та продовжує користуватися чужими грошовими коштами, а тому просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 21060 грн. 93 коп. та інфляційні втрати у сумі 107994 грн. 26 коп.

Скасовуючи попередні судові рішення по даній справі, Вищий господарський суд України в постанові від 23.02.2011 зазначив, що в судових рішеннях, в порушення вимог ст.ст. 85, 105 ГПК України, відсутні дані про розміри боргу відповідача станом на перше число кожного місяця, наступного за тим, в якому мав бути здійснений платіж, не вказані назви місяців, індекси інфляції, які брались при розрахунках.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обовязків.

Як передбачено ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони не визначили строк (термін) виконання відповідачем обовязку розрахуватися за виконані роботи.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача вимогу з проханням протягом 7 днів з моменту отримання вимоги перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості (копія вимоги № 109/ю від 14.11.2008р. в матеріалах справи), що підтверджується фіскальним чеком № 2730 від 17.11.2009р. (копія чеку в матеріалах справи).

Таким чином фактично строк оплати виконаних позивачем робіт, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України сплив 24.11.2008 та почався з 25.11.2008.

Як пояснив представник позивача в ході розгляду справи, державною виконавчою службою було стягнуто з відповідача солідарно по двом рішенням суду 04.06.2009 3324 грн. 34 коп. та 11.08.2009 14370 грн. 09 коп. в рахунок погашення боргу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо боржник не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, він вважається таким, що прострочив.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, строк виконання відповідачем обовязку розрахуватися за роботи сплив 24.11.2008. Таким чином, прострочення виконання зобовязання має місце з 25.11.2008.

Згідно із нижченаведеним розрахунком суду, розмір інфляційних втрат становить 78129 грн. 67 коп., а процентів річних 18490 грн. 48 коп.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Кі-сть днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівІндекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

25.11.2008 - 30.11.200664646,8063 %327,771.000664646,80

01.12.2008 - 31.12.2008664646,80313 %1693,481.021678604,38

01.01.2009 - 31.01.2009664646,80313 %1693,481.029683921,56

01.02.2009

28.02.2009664646,80283 %1529,601.015674616.50

01.03.2009

31.03.2009664646,80313 %1693,481.014673951.86

01.04.2009

30.04.2009664646,80303%1638,861.009670628.62

01.05.2009

31.05.2009664646,80313%1693,481.005667970,03

01.06.2009

03.06.2009664646,8033 %163,891.000664646,80

04.06.2009

30.06.2009661322,46273 %1467,591.011668597,01

01.07.2009-

31.07.2009661322,46313%1685,010.999660661.14

01.08.2009

10.08.2009661322,46103%543,551.000661322,46

11.08.2009

31.08.2009646952,37213%1116,660,998645658,47

01.09.2009

30.09.2009646952,37303%1595,231.008652127,99

01.10.2009

31.10.2009646952,37313%1648,401.009652774,94

Всього 18490,4878129,67 Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають частковому задоволенню згідно із наведеним розрахунком суду. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 96620 грн. 15 коп.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 11-А; ідентифікаційний код 33096517) на користь Спільного українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Кутузова, 2-А, ідентифікаційний код 31256895) грн. 78129 (сімдесят вісім тисяч сто двадцять девять) грн. 67 коп. - інфляційних втрат, 18490 (вісімнадцять тисяч чотириста девяносто) грн. 48 коп. - процентів річних, 966 (девятсот шістдесят шість) грн. 20 коп. - державного мита та 176 (сто сімдесят шість) грн. 69 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову - відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя А.М.Івченко

Дата підписання

повного тексту рішення: 14.06.2011