Рішення № 17268466, 15.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/13015.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “ім.Довженка”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Дуже смачно”

Простягнення заборгованості 308292,10 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “дженералі Гарант”в особі Київської філії “Сіті”звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства “Народна фінансово-страхова компанія “Добробут”із позовом про стягнення заборгованості 9208,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2011 року порушено провадження у справі №58/130, розгляд справи призначено на 01.04.2011 року.

У судове засідання 01.04.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

В зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.04.2011 року.

Розпорядженням від 20.04.2011 року, Голови Господарського суду міста Києва, Ємельянова А.С., у зв’язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справу 58/130 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 13.05.2011 року.

Розпорядженням від 26.04.2011 року, Голови Господарського суду міста Києва, Ємельянова А.С., у зв’язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу 58/130 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

У судове засідання 13.05.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 13.05.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі –підтвердження надсилання акту звірки відповідачу.

В зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 27.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 15.06.2011 року.

В судовому засіданні 15.06.2011 р. судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Дуже смачно”(відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “ім. Довженка”(позивач, продавець) було укладено договір №563/08/09 (надалі - Договір).

Відповідно п.1.1 договору продавець зобов’язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар.

Відповідно наданих позивачем видаткових накладних № ДОЦ - 001339 від 17 серпня 2009 року на суму 334697,00 грн. та № ДОЦ-001641 від 04 вересня 2009 року - на суму 227876,00 грн., а також Довіреністю № 45 від 14.08.2009 року, продавець поставив, а Покупець отримав пшеницю озиму ( надалі - Товар) загальною кількістю 511,430 тон на загальну суму 562573,00 грн.

Згідно п. 3.1 Договору розрахунок за Товар проводиться Покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів по факту поставки Товару шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця.

Остання дата проведення розрахунку по Договору по першій поставці Товару - 18.09.2009 року по другій поставці Товару - 05.10.2009 року.

Позивач зазначає, що в супереч умов договору відповідач своєчасно та в повному розмірі оплату не здійснив.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

Керуючись положеннями вищезазначеної статті, Позивачем на адресу Відповідача була направлена 14 жовтня 2009 року претензія з вимогою провести погашення заборгованості, яка виникла станом 14.10.2009 року в розмірі 352673,00 грн. та нарахованої відповідно до умов договору пені в розмірі 19095,06 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

Позивач зазначає, що відповідь на претензію не отримав, але відповідачем частково було сплачено суму боргу на загальну суму 309100,00 грн., відповідні банківські виписки долучені до матеріалів справи.

В зв’язку із неможливістю врегулювання спору у досудовому порядку. Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення заборгованості в розмірі 253473,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Згідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідач в супереч п. 3.1 Договору, яким передбачено, що розрахунок за Товар проводиться Покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів по факту поставки Товару шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок Продавця, своєчасно та в повному розмірі оплату не здійснив.

Відповідно наявних матеріалів справи та банківський виписок сума боргу відповідача по договору становить 253473,00 грн. та підлягає задоволеню в повному обсязі.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних витрат в розмірі 43300, 22 грн. та 3% річних в сумі 11518,88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Дослідивши наданий розрахунок позивача суд приходить до висновку задовольнити позовну вимоги в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 43300,22 грн. та 3% річних в сумі 11518,88 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Відповідно вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дуже смачно” (01033, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Володимирська, буд.89/91, кв.22, код ЄДРПОУ 34714511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “ім.Довженка” (38030, Полтавська обл., Шишатський р-н, с. Яреськи, вул. Леніна, буд.29, код ЄДРПОУ 03770394) з будь-якого рахунку виявлено державним виконавцем під час виконання судового рішення 253473 (двісті п’ятдесят три чотириста сімдесят три) грн. 00 коп. основного боргу, 43300(сорок три тисячі триста) грн. 22 коп. індекс інфляції, 11518(одинадцять тисяч п’ятсот вісімнадцять) грн. 88 коп. 3% річних, 3082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 92 коп витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська           

Повне рішення складено 17.06.2011р.