Рішення № 17268462, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/16508.06.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

За участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд»,м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд», м.Київ

про: стягнення заборгованості у розмірі 2246,08 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_1 (за довір. № 04/04/11 від 04.04.2011р.)

від Відповідача не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд», м.Київ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд», м.Київ, (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 2 246,08 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобовязань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

В судовому засіданні 19.05.2011р. представник Позивача надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: видаткові накладні № KD-0101240 від 31.05.2010р. на суму 756,00 грн., № KD-0099497 від 22.04.2010р. на суму 756,00 грн., № KD-0099886 від 30.04.2010р. на суму 252,00 грн., Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.06.2010р. підписаний з боку обох сторін, докази направлення Акту звіряння станом на 31.03.2011р. та Акту звіряння станом на 16.05.2011р. із супровідним листом, договір № 56/11 від 04.04.2011р. про надання юридичних послуг, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3041, копію свідоцтва про шлюб.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2011р. розгляд справи було відкладено на 08.06.2011р.

В судове засідання зявився представник Позивача, підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у звязку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Крім того, доказом належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи є відмітка про вручення судової кореспонденції на поштовому повідомленні, яке міститься в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Доміннанта ЛТД»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(Покупець) був укладений Договір поставки №80129 від 03.03.2008р. (надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобовязується поставити товар в строки, обумовлені даним Договором, відповідно до Замовлення Покупця, яке є невідємною частиною Договору, а Покупець прийняти його та оплатити на умовах, встановлених в додатку № 4 до даного Договору «Додаткові умови», який є невідємною частиною Договору.

Згідно п. 7.1.Договору Загальна сума Договору складає суму товару, отриманого по всім накладним.

Згідно п.7.2. Договору (в редакції Протоколу розбіжностей № 1 до Договору), Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів від дня отримання товару . Днем отримання товару є дата вказана у видаткових накладних.

Відповідно до п.8.10 Договору, у випадку прострочки оплати Товару Постачальник стягує з Покупця пеню у розмірі подвійної ставки Національного банку України від неоплаченого в строк товару за кожний день прострочки платежу.

Як вбачається з п.8.11. Договору (в редакції Протоколу розбіжностей № 1 до Договору), за порушення строку розрахунків Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості поставленого та неоплаченого та не оплаченої партії товару.

Строк дії Договору встановлюється з моменту його фактичного підписання та до грудня 2008р. (п.12.1.Договору).

Строк дії даного Договору автоматично продовжується на один рік у випадку, якщо жодна з сторін не доведе до відома іншу сторону в письмовій формі про свій намір змінити чи зупинити дію Договору за 30 календарних днів до закінчення дії даного Договору.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 1764,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № KD-0101240 від 31.05.2010р. на суму 756,00 грн., № KD-0099497 від 22.04.2010р. на суму 756,00 грн., № KD-0099886 від 30.04.2010р. на суму 252,00 грн., які містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений Товар не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 1764,00грн.

28.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Домінанта ЛТД»(Цедент) та Позивачем (Цесіонарій) був укладений договір № 54/11 про відступлення вимоги боргу (цесії) (далі за текстом Договір цесії).

Згідно п.1.1.Договору В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки № 80129 від "03" березня 2008 р. між Цедентом і Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд» (надалі іменується "Боржник").

Відповідно до п.2 Договору цесії, Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання наступних обов'язків:

а) своєчасної оплати грошової заборгованості за поставлений Цедентом товар (продукти харчування) у сумі: 1764,00 грн.;

Відповідно до п.3. Договору цесії, Цесіонарій вправі вимагати у Цедента будь-які підтвердження наявності грошової заборгованості боржника.

Відповідно до п.7.Договору цесії, Цедент зобов'язаний письмово повідомити Боржника про відступлення права вимоги протягом 5 календарних днів з дня набрання чинності цим Договором.

Всупереч положенням Договору цесії № 1-07/10 від 30.08.2010р. Відповідач не здійснив сплату боргу.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобовязань за договором поставки товару та стягнення штрафних санкцій.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обовязки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобовязаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обовязок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений договір поставки № 80129 від 03.03.2008р. є належною підставою для виникнення у Відповідач а грошових зобовязань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 1764,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № KD-0101240 від 31.05.2010р. на суму 756,00 грн., № KD-0099497 від 22.04.2010р. на суму 756,00 грн., № KD-0099886 від 30.04.2010р. на суму 252,00 грн., які містяться в матеріалах справи.

Відповідач за поставлений Товар не розрахувався, внаслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар у розмірі 1764,00грн.

Відповідно з п.1. ч.1. ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобовязанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за право чином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобовязанні вчиняється у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

28.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Домінанта ЛТД»(Цедент) та Позивачем (Цесіонарій) був укладений договір № 54/11 про відступлення вимоги боргу (цесії) (далі за текстом Договір цесії).

Згідно п.1.1.Договору В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором поставки № 80129 від "03" березня 2008 р. між Цедентом і Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд» (надалі іменується "Боржник").

Відповідно до п.2 Договору цесії, Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання наступних обов'язків:

а) своєчасної оплати грошової заборгованості за поставлений Цедентом товар (продукти харчування) у сумі: 1764,00 грн.;

Всупереч положенням Договору цесії № 54/11 від 28.03.2010р. Відповідач не здійснив сплату боргу.

У звязку з невиконанням Відповідачем своїх зобовязань за Договором цесії, Позивач звернувся за захистом свої прав до суду.

Таке невиконання грошових зобовязань кваліфікується судом як їх порушення зобовязання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відтак, судом встановлено, що в результаті укладання Договору про відступлення права вимоги (цесії), була здійснена заміна кредитора у зобовязанні.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом, а й підтверджується підписаним з боку обох сторін Актом звіряння взаємних розрахунків, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу у сумі 1764,00 грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Домінанта ЛТД" та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п.8.10 Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобовязань Відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість висування Позивачем вимог про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 149,36 грн.

Відповідно до ч.2,3 ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;, оперативно-господарські санкції; адміністративно-господарські санкції.

Згідно ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязань або у повній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи п.8.11 Договору (в редакції Протоколу розбіжностей № 1 до Договору), за порушення строку розрахунків Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості поставленого та неоплаченого та не оплаченої партії товару.

Оскільки, судом встановлено порушення Відповідачем терміну оплати наданих послуг, наданий Позивачем розрахунок сплати штрафу є арифметично вірним, суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у розмірі 88,20 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині позовних вимог про сплату 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 8.2.2.”, встановив, що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду, що визначений Позивачем з 17.05.2010р. по 14.03.2011р. не перевищує заявленого до стягнення розміру, а отже підлягає стягненню у розмірі 42,56 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок інфляційних нарахувань встановив, що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 151,96 грн. за період з моменту прострочення по 14.03.2011р., перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з Відповідача частково у розмірі 119,95 грн. В решті позовних вимог в цій частині відмовити.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача витрат на адвокатські послуги в сумі 1000,00 грн., то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд вважає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку , якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру” зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між позивачем (замовник) та адвокатом Ходаківською К.Б. (після одруження Турбаєва К.Б.) (виконавець), підтверджуються договором №56/11 про надання юридичних послуг. (далі Договір).

Згідно п.2.1.3. Договору про надання юридичних послуг Виконавець зобовязується надавати Замовникові послуги адвоката з питань про стягнення дебіторської/кредиторської заборгованості, а саме:

-готує та подає претензії, позовні заяви, клопотання, відкликання, скарги, з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, повного або часткового визнання позову, зміни предмета та підстав позову, укладає мирову угоду, одержує рішення, ухвали, постанови;

-представляє інтереси Замовника в судових, правоохоронних, держаних та недержавних органах;

-подає виконавчі листи до стягнення або пред'являє наказ суду до виконання з правом одержання коштів, майна в ході виконання рішення суду;

-оскаржує рішення, ухвали, постанови суду у порядку передбаченому чиним законодавством України, бере участь у виконавчому провадженні, яке зачіпає інтереси Замовника або в якому Замовник виступає учасником;

Відповідно до п.5.1.Договору про надання юридичної допомоги за послуги, передбачені п. 2.1. Замовник щомісячно перераховує: 5000 грн. 00 коп. Вартість послуг, передбачених п. 2.1.3 вказується сторонами у рахунках-фактурах та актах наданих послуг, виставлених Виконавцем та узгодженим із Замовником. Виконавець надає Замовнику рахунок-фактуру до «10»числа кожного місяця.

Проте, до матеріалів справи не надано доказів оплати адвокатських послуг за Договором про надання юридичних послуг.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні вимоги Позивача про стягнення судових витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд», м.Київ (ідентифікаційний код 37264943) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(ідентифікаційний код 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд»(ідентифікаційний код 37264943) основний борг у розмірі 1764,00 грн., 3% річних у розмірі 42,56 грн. інфляційні нарахування у розмірі 119,95 грн. та штраф у розмірі 88,20грн. та пеню у розмірі -149,36 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(ідентифікаційний код 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домінанта Фуд»(ідентифікаційний код 37264943) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 97,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,65 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2011р.

Суддя Н.І. Ягічева