Рішення № 17268037, 17.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/16317.06.11 За позовомПриватного дорожньо-будівельного підприємства №“92

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “Альткомкиївбуд”

Простягнення боргу щодо оплати за виконані роботи, 399941,23 грн.

                                        Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача –Дятлов Є.Ю.

Від відповідача –не з'явився.          

                              ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне дорожньо-будівельне підприємство №“92 звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альткомкиївбуд” про стягнення боргу щодо оплати за виконані роботи, 399941,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 року порушено провадження у справі №58/163, розгляд справи призначено на 27.04.2011 року.

У судове засідання 27.04.2011 року сторони не з’явились.

27.04.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва представником позивача на часткове виконання вимог ухвали суду надано довідку про відсутність спору між тими ж сторонами з тих же підстав.

У зв’язку із неявкою позивача та відповідача, та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 18.05.2011 року.

У судове засідання 18.05.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 18.05.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив.

Представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

В зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду від 18.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 27.05.2011 року.

У судове засідання 18.05.11 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 18.05.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи.

Клопотання судом задоволено.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, суд ухвалив відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 17.06.2011 року.

У судове засідання 17.06.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 17.06.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

В усних поясненнях представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

          Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

          Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

          Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

          У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

          Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

          В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

          З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

          За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

          На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

          В судовому засіданні 17.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

          Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

13.10.2008 року між Приватним дорожньо-будівельним підприємством №92 (надалі –Позивач, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альткомкиївбуд»(надалі –Відповідач, Замовник) було укладено договір підряду №13/03 (надалі –Договір; копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Підрядник приймає на себе зобов’язання за завданням Замовника, на власний ризик, власним коштом та силами, із використанням власних матеріалів виконати роботи, вказані у додатках до Договору (надалі – Додатки).

Позивач виконав роботи відповідно до умов Договору загальною вартістю417238,80 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт Ф-КБ-2в на, підписані обома сторонами (копії наявні в матеріалах справи).

Згідно з домовленістю про зустрічні однорідні вимоги, заборгованість була частково погашена Відповідачем поставкою щебінки на загальну суму 70418,22 грн., що підтверджується Видатковими накладними №30/04-2 від 30.04.2009 р., та №30/05-1 від 30.05.2009 р. (копії наявні в матеріалах справи). В результаті неналежного виконання покладних на Відповідача за Договором зобов’язань, за Відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 346820,58 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 18.06.2010 р. Позивач звернувся до Відповідача із Претензією №7 від 18.06.2010 р. (копія наявна в матеріалах справи) про сплату заборгованості за Договором у розмірі 346820,58 грн. Однак Відповідач належним чином на Претензію не відреагував, заборгованість за Договором не сплатив.

Позивачем на підтвердження наявності заборгованості Відповідача за Договором надана Довідка від 02.06.2011 року вих. № 0000-103-59-226, видана Волноваським відділенням Донецької Обласної Дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(наявна в матеріалах справи), про те, що станом на момент розгляду справи за період з 01.10.2008 року по 31.05.2011 року на поточні рахунки Позивача, відкриті у Волноваському відділенні Донецької Обласної Дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»відсутні надходження коштів від Відповідача.

Крім того, Позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 53120,65 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Підрядник приймає на себе зобов’язання за завданням Замовника, на власний ризик, власним коштом та силами, із використанням власних матеріалів виконати роботи, вказані у додатках до Договору (надалі – Додатки).

Відповідно до п. 2.1.5 Договору, Підрядник зобов’язаний здати Замовнику виконані роботи з оформленням Акту приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.2. Договору, Підрядник має право отримувати оплату за виконані роботи у розмірах та строки, передбачені Договором.

Згідно з п. 2.3.2 Замовник зобов’язаний своєчасно сплатити виконані роботи у відповідності до умов Договору. У випадку встановлення недоліків у виконаних роботах здійснення розрахунків затримується на строк усунення недоліків.

Відповідно до п. 3.4 Договору, оплата виконаних Підрядником робіт за Договором здійснюється щляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника.

Як випливає зі змісту п. 3.4.2 Договору, оплата виконаних Підрядником робіт за Договором здійснюється Замовником шляхом проведення остаточного розрахунку протягом 5 днів з моменту підписання сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає зі змісту умов договору, граничним терміном сплати за Договором є 31.12.2008 р. Відповідач покладені за Договором зобов’язання належним чином у встановлений строк не виконав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із положень ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно зі ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідачем належним чином вимогу Позивача щодо стягнення заборгованості за Договором не спростовано, належних доказів щодо сплати суми боргу не надано.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку, сума боргу Відповідача за Договором становить 346820,58 грн., які суд вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають стягненню.

Згідно з положеннями п. 6.6 Договору, за несвоєчасне виконання обов’язків згідно п. 3.4.2 Договору, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день несплати.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями ст. 886 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Згідно з поданим Позивачем розрахунком, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 53120,65 грн., яку суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає стягенню за весь час прострочення зобов’язання, що виключає можливість застосування шестимісячного строку нарахування, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, оскільки і умовами договору підряду, укладеного між сторонами (п. 6.6 Договору), і нормами закону (ст. 886 Цивільного кодексу України) встановлено нарахування неустойки за весь час прострочення.

Дана позиція також підтверджується Постановою Верховного суду України у справі №30/191 від 18.04.2011 року (копія наявна в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог щодо стягнення заборгованості за Договором не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва-

                                                            В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альткомкиївбуд” (04116, м. Київ, Шевченківський район, вул. Старокиївська, 10, Г; код ЄДРПОУ 34290829) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Приватного дорожньо-будівельного підприємства №92 (85700, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Шевцової, 22 А; код ЄДРПОУ 13541134)суму заборгованості за Договором підряду № 13/03 від 13.10.2008 р. у розмірі 346820 (триста сорок шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 58 коп., пеню у розмірі 53120 (п’ятдесят три тисячі сто двадцять) грн. 65 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 3999 (три тисячі дев’ятсот дев’яносто девять) грн. 41 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

          Повний текст рішення складено: 17.06.2011р.