Рішення № 17267982, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/23908.06.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «АНД-Груп»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мік-Макс»

Про: стягнення заборгованості в розмірі 1089 грн. 92 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:ОСОБА_1 дов. № 4 від 01.01.2011 Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АНД-Груп»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мік-Макс»про стягнення заборгованості в розмірі 1089 грн. 92 коп. із них: 1011 грн. 72 коп. основного боргу, 78 грн. 20 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 порушено провадження у справі № 61/239, розгляд справи призначено на 08.06.2011.

В судовому засіданні 08.06.2011 представник позивача надав суду уточнений розрахунок пені, відповідно до якого сума пені становить 80 грн. 57 коп.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

У судове засідання 08.06.2011 представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.06.2011.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АНД-Груп»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мік-Макс»(Покупець) укладено договір поставки продукції № 732 від 23.06.2010, відповідно до якого Постачальник зобовязався поставити Покупцю Товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобовязався прийняти й оплатити Товар в обумовлені цим Договором строки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищезазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: ТТН № ПЛТ-005761 від 13.07.2010, ТТН № ПЛТ-006065 від 20.07.2010, на загальну суму 1011 грн. 72 коп.

Відповідно до п. 3.3 Договору, Покупець зобовязаний оплачувати кожну патію переданого Постачальником товару, протягом 7 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі, що підтверджується печаткою та підписом уповноваженої особи відповідача.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, за поставлений Товар відповідач свої зобовязання щодо оплати Товару не виконав в повному обсязі, суму в розмірі 1011 грн. 72 коп. не оплатив.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 1011 грн. 72 коп. визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 80 грн. 57 коп., згідно уточненого позивачем розрахунку.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 Цивільного Кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 Господарського Кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Покупець зобовязаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару, за кожний день прострочення платежу.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати наданих послуг нараховано відповідачу пеню в розмірі 80 грн. 57 коп.

Суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені за розрахунком суду, яка становить 78 грн. 38 коп. За таких обставин позовні вимоги про пені підлягають частковому задоволенню.

Водночас суд, керуючись ст. 49 ГПК України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мік-Макс»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 30/32, к. 5; код 37034758) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНД-Груп»(01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10-А; код 34795962) 1011 (одна тисяча одинадцять) грн. 72 коп. основного боргу, 78 (сімдесят вісім) грн. 57 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 14.06.2011