Рішення № 17267693, 02.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/616-38/13102.06.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Полегран»

ДоПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

Провизнання недійсним договору застави обладнання Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаСкопич Я.В. Від відповідачаПрисяжнюк Р.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про визнання недійсним договору застави обладнання від 31.01.08р.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Спірний договір є недійсним, оскільки від Позивача був підписаний виконавчим директором Марчуком О.В. без надання згоди загальних зборів Позивача на укладення такого договору. Крім того, п.3.1.11 спірного договору суперечить нормам чинного законодавства України.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що спірний договір був укладений на підставі рішення загальних зборів Позивача, які оформлені протоколом №2 від 17.01.08р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.10р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 31.01.11р. Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 21.02.11р. позов залишено без розгляду. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.11р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.02.11р. по справі №37/616 скасовано, а справу передано для розгляду Господарським судом міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.11р. справу №37/616 прийнято до провадження, справі присвоєний №37/616-38/131, розгляд справи призначений на 19.05.11р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд

ВСТАНОВИВ:

08.09.05р. рішенням загальних зборів учасників Позивача було затверджено статут товариства.

Відповідно до п.6.1. статуту управління товариством здійснюють загальні збори учасників товариства, виконавчий директор товариства, ревізійна комісія.

Згідно з п.6.2.2 статуту до компетенції загальних зборів учасників відноситься погодження укладення договорів (контрактів) на сум, що перевищує 500000,00 грн. та надання права виконавчому виконавчому директору товариства підписувати вищевказані договори (контракти).

Відповідно до п.6.3.1. статуту виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є виконавчий директор товариства, який обирається загальними зборами учасників строком на один рік та їм підпорядковується.

Згідно з п.6.3.2. статуту виконавчий директор товариства укладає від імені товариства будь-які угоди, договори (контракти) на суму, яка не перевищує 500000,00 грн.

17.01.08р. відбулись загальні збори учасників Позивача, на яких були присутні учасники товариства, які володіють 100 відсотками голосів. Вказані збори були оформлені протоколом №2.

На вказаних зборах були прийняті наступні рішення: задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газотрон-Люкс»та надати в заставу в якості забезпечення за договорами кредитної лінії, належної Позивачу на праві власності термодемеркуризаційної установки УРЛ-2М та додаткового обладнання до неї, надати виконавчому директору Позивача Марчук О.В. повноваження на укладення та підписання від імені товариства договорів застави з Відповідачем та інших необхідних правочинів, повязаних з реалізацією даної фінансово-господарської операції.

31.01.08р. між Позивачем в особі виконавчого директора Марчука О.В. та Відповідачем був укладений договір застави обладнання, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстраційним №851.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору Позивач з метою забезпечення виконання зобовязання ТОВ «Газотрон-Люкс», що випливає з кредитного договору, цим передає у заставу, а Відповідач приймає у заставу предмет застави, а саме: установка термодемеркуризації УРЛ-2М, 1996 року випуску.

Відповідно до п.3.1.11. вказаного договору Відповідач має право отримати відшкодування з майна Позивача, яке не виступає предметом застави по цьому договору, у випадку, якщо отриманого від реалізації предмету застави недостатньо для повного погашення майнових вимог Відповідача за зобовязанням, що випливає з кредитних договорів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено судом 08.09.05р. рішенням загальних зборів учасників Позивача було затверджено статут товариства. Відповідно до п.6.1. статуту управління товариством здійснюють загальні збори учасників товариства, виконавчий директор товариства, ревізійна комісія. Згідно з п.6.2.2 статуту до компетенції загальних зборів учасників відноситься погодження укладення договорів (контрактів) на сум, що перевищує 500000,00 грн., та надання права виконавчому виконавчому директору товариства підписувати вищевказані договори (контракти). Відповідно до п. 6.3.1. статуту виконавчим органом товариства. який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є виконавчий директор товариства, який обирається загальними зборами учасників строком на один рік та їм підпорядковується. Згідно з п. 6.3.2. статуту виконавчий директор товариства укладає від імені товариства будь-які угоди, договори (контракти) на суму, яка не перевищує 500000,00 грн.

Як встановлено судом 17.01.08р. відбулись нагальні збори учасників Позивача, на яких були присутні учасники товариства, які володіють 100 відсотками голосів. Вказані збори були оформлені протоколом №2. На вказаних зборах були прийняті наступні рішення: задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газотрон-Люкс»та надати в заставу в якості забезпечення за договорами кредитної лінії належної Позивачу на праві власності термодемеркуризаційної установки УРЛ-2М та додаткового обладнання до неї; надати виконавчому директору Позивача Марчук О.В. повноваження на укладення та підписання від імені товариства договорів застави з Відповідачем та інших необхідних правочинів, повязаних з реалізацією даної фінансово-господарської операції.

Як встановлено судом 31.01.08р. між Позивачем в особі виконавчого директора Марчука О.В. та Відповідачем був укладений договір застави обладнання, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстраційним №851. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Позивач з метою забезпечення виконання зобовязання ТОВ «Газотрон-Люкс», що випливає з кредитного договору, цим передає у заставу, а Відповідач приймає у заставу предмет застави, а саме: установка термодемеркуризації УРЛ-2М, 1996 року випуску.

З наведеного вбачається, що виконавчий директор Позивача підписав договір застави з Відповідачем в межах наданих йому повноважень загальними зборами учасників Позивача, тому в задоволенні позову в частині визнання договору застави обладнання від 31.01.08р. недійсним Позивачу належить відмовити.

Згідно з ст.217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ст.572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст.583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Згідно з ст.591 Цивільного кодексу України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про заставу»у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Як встановлено судом 31.01.08р. між Позивачем в особі виконавчого директора Марчука О.В. та Відповідачем був укладений договір застави обладнання, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстраційним №851. Відповідно до п. 1.1. вказаного договору Позивач з метою забезпечення виконання зобовязання ТОВ «Газотрон-Люкс», що випливає з кредитного договору, цим передає у заставу, а Відповідач приймає у заставу предмет застави, а саме: установка термодемеркуризації УРЛ-2М, 1996 року випуску.

Як встановлено судом відповідно до п.3.1.11. вказаного договору Відповідач має право отримати відшкодування з майна Позивача. яке не виступає предметом застави по цьому договору, у випадку, якщо отриманого від реалізації предмету застави недостатньо для повного погашення майнових вимог Відповідача за зобовязанням, що випливає з кредитних договорів.

З наведених правових норм та вищевстановленого вбачається, що Позивач відповідно до договору застави є заставодавцем, який передав у заставу своє майно з метою забезпечення виконання зобовязання боржником, яким є ТОВ «Газотрон-Люкс», як позичальника за кредитними договором. Отже, Позивач не є боржником Відповідача, та може відповідати перед Відповідачем за спірним договором застави лише в межах заставленого майна.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що п.3.1.11. договору застави обладнання від 21.01.08р. суперечить вказаним вище нормам чинного законодавства України, тому підлягає визнанню недійсним.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним п.3.1.11. договору застави обладнання від 31.01.08р., який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Полегран»та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра».

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полегран»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44 літ. А; код 31868440) державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 16.06.2011р.