Рішення № 17267042, 06.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/19106.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорс Інвест» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар»

про стягнення 2784,43 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 4.01.2011р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 6 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сорс Інвест»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар»(відповідач) заборгованості в сумі 2784,43 грн. з них основного боргу 1743,58 грн., пені 115,70 грн., 3% річних 27,64 грн., втрат від інфляції 25,72 грн. та 50 % штрафу 871,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № К-64 від 30 березня 2009 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Під час перебування справи в суді позивач подав уточнення (зменшення) позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 1071,63 грн. Уточнення позовних вимог обґрунтовані тим, що відповідач сплатив в добровільному порядку суму основного боргу за договором в сумі 1743,58 грн. На підтвердження викладених в уточненнях обставин позивач надав до суду банківську виписку про сплату коштів від 11.04.2011р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 29.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 16.05.2011р. Ухвалою від 16.05.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 6.06.2011р.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу за його місцезнаходженням згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2009 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № К-64 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобовязується поставити та передати у власність (продати) Покупцю товар згідно накладних у відповідності до отриманих замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується здійснити оплату за такий товар та приймати його на умовах Договору (купити). Купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі Договору та накладних, згідно замовлення Покупця. Загальна вартість Договору становить суму всіх накладних на відпуск товару Покупцю.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в березні-квітні 2010 року Продавець передав товар, що підтверджується накладними: №№ Др-0009814 від 27/03/10р. на суму - 822,60 грн., Др-0010126 від 31/03/10р. на суму 508,54 грн., Др-0010456 від 03/04/10р. на суму 488,16 грн., Др-0010590 від 06/04/10р. на суму 243,00 грн. та Др-0010710 від 07/04/10р. на суму 350,64 грн. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у відповідних накладних товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на накладних.

Позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за поставлений йому Продавцем товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі 1743,58 грн.

В свою чергу, судом встановлено, що існуючу за Договором заборгованість в розмірі 1743,58 грн. відповідач сплатив на користь позивача 11.04.2011р., що підтверджується банківською випискою (копія виписки в справі).

При цьому, позивач вказує, що оскільки взяті на себе зобовязань по виконанню умов Договору Покупцем в повному обсязі було виконано з порушенням встановлених в Договорі строків, останній має сплатити на користь Продавця штрафні санкції.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за товар Покупцем здійснюється протягом 14-ти календарних днів з моменту набуття права власності на поставлений товар.

Право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі товару на складі Покупця та підписання видаткової накладної (п. 4.4 Договору).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Так, судом встановлено, що відповідачем були порушені строки оплати вартості товару по накладним в визначений Договором строк, у звязку з чим у Покупця утворилась заборгованість за Договором перед Продавцем на суму 1743,58 грн., яку відповідач погасив 11.04.2011р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2. Договору поставки встановлено, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 6.1 Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Пунктом 8.3. Договору передбачено, що у випадку прострочки оплати, передбачених п. 6.1 Договору, більше ніж на 5 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 50 % від вартості відповідної партії товару.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в сумі 115,70 грн. та штраф у розмірі 50% від вартості відповідної партії товару 871,79 грн. (розрахунок пені та штрафу міститься в матеріалах справи).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 ЦК України, втрат від інфляції 61,00 грн. (розрахунок втрат від інфляції міститься в матеріалах справи).

При цьому, суд зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі - 22,64 грн. не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 63 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Положеннями п. 8.3. Договору передбачено, що у випадку прострочки оплати, передбачених п. 6.1 Договору, більше ніж на 5 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 50 % від вартості відповідної партії товару.

Так, нарахування позивачем штрафу в розмірі 50% від вартості відповідної партії товару, по суті є нарахованими 3% річних за неналежне виконання Покупцем грошового зобовязання за Договором.

Таким чином, задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних 22,64 грн. призведе до подвійного притягнення до відповідальності останнього за одне й те саме порушення, у звязку з чим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на подані позивачем уточнення до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 1048,49 грн. з них пені 115,70 грн., втрат від інфляції 61,00 грн. та 50 % штрафу 871,79 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 330,86 грн. (99,84 грн. державного мита та 231,02 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар»(ідентифікаційний код: 22939108, адреса: 04073 м. Київ, Подільський район, вул. Нижній Вал, 35, р/р № 2600733018446 в ВАТ «ВТБ Банк»в м. Києві, МФО 321767 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорс Інвест»(ідентифікаційний код: 34482853, адреса: 03680 м. Київ, вул. Якутська, 8, р/р № 2600207309805 в КФ ВАТ «Кредобанк»відділення № 16 у м. Києві, МФО 325365) грошові кошти: пені 115,70 грн. (сто п'ятнадцять гривень 70 копійок), 50% штрафу - 871,79 грн. (вісімсот сімдесят одну гривню 79 копійок), втрат від інфляції 61,00 грн. (шістдесят одну гривню 00 копійок) та судові витрати: державного мита 99,84 грн. (девяносто девять гривень 84 копійки) і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 231,02 грн. (двісті тридцять одну гривню 02 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 14.06.2011р.