Рішення № 17266667, 14.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/9514.06.11 За позовом Приватного акціонерного товариства " Українська охоронно-страхова компанія"

до 1) Закритого акціонерного товариства "Автобаза № 1"

2) Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"

про стягнення 9866,61 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники :

від позивача-Поліщук Т.А.

від відповідача-1- Євстіфєєв Ю.В.

від відповідача- - не з"явилися

У судовому засіданні 14.06.2011 за згодою присутніх представників сторін судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства " Українська охоронно-страхова компанія" (далі - позивач) до Закритого акціонерного товариства "Автобаза № 1"(далі - відповідач) про стягнення 9866,61 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобовязання щодо виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 порушено провадження у справі № 15/95.

Позивач повідомив суд, що в проваджені господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справ зі спору між тими сторонами, про той же предмет і тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 залучено Відкрите акціонерна товариство "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" до участі у справі № 15/95 в якості іншого відповідача (відповідача 2) та витребувано в Києво-Святошинського районного суду Київської області матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1, стосовно дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.10.2007 з усіма наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.04.2011 оголошено перерву до 10.05.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2011 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 25.05.2011; витребувано від Києво-Святошинського районного суду Київської області матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1, стосовно дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.10.2007 з усіма наявними у ній матеріалами, а також зобов"язано Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Київській області надати суду інформацію по факту ДТП, що сталося 18.10.2007 за участю автомобілів "КАМАЗ" н.з. НОМЕР_1 під керучанням ОСОБА_1 "OPEL-VEKTRA" н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та " TOYOTA-CAMRY" н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3.

У судове засіданні,що відбулось 25.05.2011 витребувані документи від вищезазначених підприємств та організацій не надійшли.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2011 зупинено провадження у справі №15/95 до моменту надходження інформації від Києво-Святошинського районного суду Київської області та витребувано в Києво-Святошинського районного суду Київської області матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1, стосовно дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 18.10.2007 з усіма наявними у ній матеріалами.

До Господарського суду міста Києва надійшла інформація від Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 31.05.2011 поновлено провадження у справі №15/95 та призначено до розгляду на 14.06.2011.

Позивач 25.05.2011 подав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача-1 суму страхового відшкодування у розмірі 510,00грн., а з відповідача-2- 9356,61грн.

Відповідач -2 у судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.07.2997р. між Акціонерним товариством «Українська охоронно-страхова компанія»(далі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Джей ті Інтернешнл Україна»було укладено договір страхування №КМ,И1-03.443/10 (далі-договір страхування) відповідно до якого з 05.08.07р. по 05.08.08р. під страховим захистом в Акціонерного товариства «УОСК»перебував автомобіль Toyota camry, державний номер НОМЕР_3

18.10.07р. в селі Петрівське сталося зіткнення автомобіля КАМАЗ, державний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу, Opel vectra, державний номер НОМЕР_2 та Toyota camry, державний номер якої НОМЕР_3, під керуванням якої був ОСОБА_3

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач виходячи з наступного.

Відповідно до довідки ВДАІ Києво-Святошинського району причиною дорожньо-транспортної пригоди виявились необачні дії відповідача.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Toyota camry, державний номер якої НОМЕР_3 отримав пошкодження, сума якого відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортного засобу становить 14016,40 грн.

У звязку з настанням страхової події позивачем на підставі акту про настання страхового випадку №3957 від 28.02.08р., звіту з визначення вартості матеріального збитку виплачено страхове відшкодування в розмірі 9293,61 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 25.07.2007р..

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”договір страхування першого типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 528 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 6 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, у звязку з чим, вимоги позивача щодо стягнення суми в розмірі 510 грн. франшизи та 9356,61 грн страхового відшкодування визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідачів, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідачів покладаються солідарно витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 528,614,993 Цивільного кодексу України, ст.ст.6,22,29,35,37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства " Українська охоронно-страхова компанія" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Автобаза №1»(03148, м. Київ, вул. Пшенична, 9, код ЄДРПОУ 01268348) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(01001, м. Київ, вул. Малопідвальна 5, п/р 265093014654 в АБ «Старокиївський банк»м. Києва, МФО 321477, ідент. код 23734213) 510 (пятсот десять) грн. франшизи.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія»Дженералі Гарант» (01042, м. Київ, провулок Ново-Печерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(01001, м. Київ, вул. Малопідльна 5, п/р 265093014654 в АБ «Старокиївський банк»м. Києва, МФО 321477, ідент. код 23734213) 9356 (девять тисяч триста пятдесят шість) грн. 61 коп. страхового відшкодування.

4. Стягнути солідарно з Закритого акціонерного товариства «Автобаза №1»(03148, м. Київ, вул. Пшенична, 9, код ЄДРПОУ 01268348) та Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія»Дженералі Гарант»(01042, м. Київ, провулок Ново-Печерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(01001, м. Київ, вул. Малопідльна 5, п/р 265093014654 в АБ «Старокиївський банк»м. Києва, МФО 321477, ідент. код 23734213) 102 (сто дві) грн. 00коп.- витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 17.06.2011