Ухвала суду № 1726350, 17.04.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 

 УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2008 р.                                                                                                     м. Донецьк                         

справа № 22-а-1370/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:

головуючого:Ляшенка Д.В.суддівШаптала Н.К., Колеснік Г.А. при секретарі Білоус К.І.за участю:

представників позивача

Чеверди Г.О., Вієт  О.М.представника відповідачаКирилюк Н.А.розглянувши у відкритому апеляційну скаргусудовому засіданні

Державної податкової інспекції у Пролетарському  районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду Від12 листопада 2007 рокупо справі№ 2-а-1370/07за позовомКомунального підприємства “Тепломережа” до

Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецькапровизнання недійсним податкових повідомлень-рішень,-

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька на постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2007р. по справі № 2-а-5046/07- залишити без задоволення, а постанову суду 1 інстанції - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, а в разі складення і проголошення вступної та резолютивної частину хвали, з дня складення ухвали в повному обсязі.

            Головуючий:

Судді:

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 

 УХВАЛА

Іменем України

17 квітня 2008 р.                                                                                                     м. Донецьк                         

справа № 22-а-1370/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:

головуючого:Ляшенка Д.В.суддівШаптала Н.К., Колеснік Г.А. при секретарі Білоус К.І.за участю:

представників позивача

Чеверди Г.О., Вієт  О.М.представника відповідачаКирилюк Н.А.розглянувши у відкритому апеляційну скаргусудовому засіданні

Державної податкової інспекції у Пролетарському  районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду Від12 листопада 2007 рокупо справі№ 2-а-1370/07за позовомКомунального підприємства “Тепломережа” до

Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецькапровизнання недійсним податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2007р. Комунальне підприємство "Тепломережа" звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 20.08.2007 року № 0000991501/0, № 0000981501/0, № 0000971501/0, від 10.08.2005р. № 0000751830/0 та  повідомлень про перерозподіл сплачених сум на сплату податку та пені від 27.12.2005р. № 105690011315055, № 105690010516962, № 105690010516352.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що спірними повідомленнями-рішеннями та повідомленнями відповідачем застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних термінів сплати земельного податку та здійснено перерозподіл сум на сплату податку та пені. Вважає зазначені повідомлення-рішення та повідомлення незаконними, оскільки штрафні санкції застосовані до позивача на підставі п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в той час, як питання порядку сплати земельного податку регулюються спеціальним законом - Законом України "Про плату за землю", а перерозподіл сум на сплату пені відбулося із порушенням  п. 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2007р. позов задоволено.

Задовольняючи позов суд 1 інстанції  виходив  з того, що відповідальність  за прострочення визначених строків  сплати  податку на землю встановлюється  Законом України “Про плату за землю”, який є спеціальною нормою  зі сплати  земельного податку  у податковому законодавстві, а Закон України № 2181 є загальним  по відношенню до нього з цього питання, а тому базовим податковим (звітним) періодом для сплати цього податку є рік.

Судом встановлено, що позивачем не порушені граничні строки сплати земельного податку, а як наслідок є безпідставними податкові повідомлення-рішення.

Крім того суд дійшов висновку про порушення  відповідачем при перерозподілі сплачених сум податку положень  пп. 16.3.3 п.16.3 ст. 16 Закону № 2181.

Не погодившись з таким рішенням, ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні  позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що в даному випадку  до позивача правомірно застосований Закон України № 2181, який є спеціальним законом який регулює порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами.   

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, а представники позивача проти задоволення скарги заперечували.

Заслухавши доповідача, доводи осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що  скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду 1 інстанції належить залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення  нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство "Тепломережа" м.Донецьк зареєстровано як суб"єкт господарювання рішенням виконавчого комітету Куйбишевської районної ради м.Донецька від 25.04.1996 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Пролетарському районі м.Донецька як платник окремого виду податку -податку на землю.

09.08.2007 відповідачем складений акт невиїзної документальної перевірки №1393/15-3/05473192, яким встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю юридичних осіб, передбаченого ст.17 Закону України "Про плату за землю" із змінами та доповненнями на 105 календарних днів (а.с.12-13). Актом від 25.08.2005 № 425 Будьонівською міжрайонною державною податковою інспекцією м. Донецька з Пролетарським відділенням було встановлено порушення терміну сплати земельного податку, строк сплати - 10.05.2005, фактично сплачено - 15.07.2005 (а.с. 18).

На підставі висновків актів перевірки відповідачем 20 серпня 2007 року прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

-           №0000991501/0 від 20.08.2007 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 26 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 4458,89 грн. за що застосований штраф у сумі 445,89 грн.;

-           №0000981501/0 від 20.08.2007 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 85 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 6977,5 грн. за що застосований штраф у сумі 1395,50 грн.;

-           №0000971501/0 від 20.08.2007 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 105 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 196,86 грн. за що застосований штраф у сумі 98,43 грн. (а.с. 5-7)

На підставі висновків акту від 25.08.2005 № 425 відповідачем 10.08.2005 прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № 0000751830/0 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку на 72 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання із земельного податку у розмірі 1000 грн. за що застосований штраф у сумі 200 грн.(а.с. 8)

Правовою підставою прийняття спірних повідомлень-рішень податковим органом зазначено норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1. статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 17 Закону України " Про плату за землю".

З преамбули Закону  України “Про плату за землю”, цим Законом визначаються  розміри  та порядок  плати  за використання  земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли  від плати за землю, відповідальність  платників  та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про плату за землю" за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов'язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 17.1 статті 17 зазначеного закону передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону штрафні (фінансові) санкції застосовуються у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом.

Статтею 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що під терміном "податкова декларація" у розумінні цього закону, є, окрім декларації, також "розрахунок".

Порядок узгодження сум податкового зобов'язання, визначений статтею 5 зазначеного Закону, де під самостійним узгодженням податкового зобов'язання розуміється подання платником податку до податкового органу податкової декларації з визначенням в ній податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку).

Відповідно до ч.1 п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (рохрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).

Підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що може, дорівнювати календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччу, календарному року.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим законом, за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку станом на 1 січня, до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.

Відповідно до п.2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.10.2001 року № 434. розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власником землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.

Базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, в розумінні підпункту "в" підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає подання податкової декларації протягом 60-ти календарних днів за останнім календарним днем звітного податкового року.

Але відповідно до ч. І ст. 17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов"язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної і комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, що відповідає положенням пп. 4.1.4 “а “ п. 4.1 Закону № 2181.

Таким чином фактично цим Законом встановлений базовий податковий період для цього податку, що дорівнює одному місяцю.

Враховуючи межі застосування Закону України “Про плату за землю" та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальною нормою у галузі податкового законодавства, а Закон України "Про плату за землю" є загальною з цих питань.

Загальні норми можуть бути застосовані дише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права.

З огляду на наведене висновки суду 1 інстанції щодо превалювання Закону України "Про плату за землю" над положеннями Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо накладення штрафу за порушення строків розрахунків з земельного податку, та визначення базового звітного періоду для сплати земельного податку – 1 рік, є помилковими.

Відповідно до ст. 17 п. 17.1 п.п. 17.1.7 Закону України "Про порядок  погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за порушення податкового  законодавства на платника податків накладаються штрафні санкції.

Штрафні санкції  накладаються  контролюючими  органами. 

 У разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму   податкового   зобов'язання   протягом   граничних  строків, визначених  цим  Законом,  такий  платник   податку   зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

 при затримці  до  30 календарних днів,  наступних за останнім днем  граничного  строку  сплати   узгодженої   суми   податкового зобов'язання,   -   у  розмірі  десяти  відсотків  погашеної  суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім  днем  граничного  строку  сплати   узгодженої   суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці,  що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  -  у  розмірі  п'ятдесяти  відсотків погашеної суми податкового боргу.

Несплата платником узгодженої суми податкового забов”язання виключає підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Позивач, сплачуючи грошові кошти та визначаючи напрямок їх сплати, реалізує своє право власника грошових коштів.

Відповідно до п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону № 2181 при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки  визначається  з  урахуванням  пені,  нарахованої  на  таку частку.  Податковий  борг,  що  погашується  частково, сплачується разом  зі  сплатою  пені,  нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та  такої  пені  визначаються  окремо.  Платіжні документи, які не містять  окремо  виділену  суму податкового боргу та суму пені, не приймаються  до  виконання.

Якщо  платник  податків  не  сплачує  пеню  разом  зі сплатою податкового  боргу  (його  частини)  або  не  визначає її окремо у платіжному  документі  (чи  визначає   з   порушенням   зазначеної пропорції),то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на  суму,  що  спрямовується  на  погашення  такого податкового  боргу  (його частини),  та суму,  що спрямовується на погашення пені,  нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу   (його  частини),  та  надсилає  такому  платнику  податків повідомлення,  в  якому міститься зазначена інформація.

Оскільки Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Законом України "Про державну податкову службу в Україні" не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, вчинення дій, які полягають у зміні напряму платежу та спрямування платежу на погашення пені на суму боргу, на погашення якого платник податку кошти не спрямовував, і таким чином зменшення сплати податку яку здійснює підприємство, є обмеженням реалізації конституційного права на розпорядження своєю власністю, тобто є неправомірним. 

Згідно платіжних доручень підприємством самостійно визначено призначення платежів, що безпосередньо зазначено у цих документах (а.с.21-31).

Виходячи із висновків податкової інспекції про порушення строків внесення оплати, саме ці платіжні доручення і були враховані податковим органом при визначенні порушених строків сплати.

Статтею 14 Закону України "Про порядок  погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачений порядок   розстрочення   чи   відстрочення   податкових зобов'язань

Згідно п.п. 14.1.1., 14.1.2  п. 14.1 розстроченням   податкових   зобов'язань   є  надання

платнику  податків  бюджетного  кредиту  на  основну   суму   його податкових  зобов'язань  без  урахування  сум  пені  під проценти, розмір  яких  дорівнює  розміру  пені, визначеної згідно з пунктом 16.4  статті 16 цього Закону.

Відстроченням податкових  зобов'язань  є  перенесення сплати  основної суми податкових зобов'язань платника податків без урахування  сум  пені  під  проценти, розмір яких дорівнює розміру пені,  визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону, на пізніший  термін.

У відповідності із вказаною нормою на підставі договору про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань від 25 березня 2005 року за № 1/24/1077/10,  укладеного між Пролетарським відділенням  Будьонівської міжрайонної ДПІ та КП "Тепломережа", підприємству було надано право розстрочити (відстрочити) сплату податкового зобов'язання на суму 8363,02 грн. під проценти терміном з 25.03.2005 року до 29.12.2005 року.

Відповідно до договору позивачем цей податковий борг сплачений частками 15 липня 2005р. (п/д № 36) та 23.12.2005р. (платіжне доручення № 30, а.с 21), тобто в межах строку визначеного рішенням про розстрочення (відстрочення) платежу.

Вказані обставини не були враховані відповідачем, а тому судова колегія вважає неправомірним нарахування штрафу за сплату земельного податку за 2005р.

Відповідно до акту та облікової картки підприємства відповідачем суми сплати за платіжними дорученнями № 28 від 15.05.2006р.(спрямованість платежу – квітень 2006р., а.с.25), № 72 від 22.03.2006р. (спрямованість платежу - лютий 2006р., а.с. 24), № 00 від 26.05.2006р.(спрямованість платежу – квітень 2006р., а.с.26), № 70 від 16.06.2006р.(спрямованість платежу – травень, червень 2006р., а.с.28), № 82 від 10.08.2006р.(спрямованість платежу –за 2006р., а.с.30), № 5 від 22.12.2006р.(спрямованість платежу – грудень 2006р., а.с.31), № 64 від 20.06.2006р.(спрямованість платежу – червень 2006р., а.с.29), п.д. б/н від 22.06.2006р.(спрямованість платежу за поточний рік), № 82 від 10.08.2006р.(спрямованість платежу –  за 2006р., а.с.30), № 4 від 21.09.2006р.(спрямованість платежу – серпень 2006р.), б/н від 25.04.2007р.(переплата з податку на прибуток спрямована на сплату земельного податку за 2007р.) неправомірно враховані не за спрямованістю визначеною позивачем (за грудень 2005р., січень 2006р., листопад, грудень 2005р., січень 2006р., лютий, березень, квітень 2006р., травень 2006р. в той час як за травень 2006р. сплачено підприємством  16.06.2006р.  п/д № 70, за серпень, вересень, жовтень 2006р., за квітень 2006р., за квітень 2006р. в той час як за квітень 2006р. сплачено підприємством  15.05.2006р.  п/д № 28, за червень 2006р. в той час як за червень 2006р. сплачено підприємством  16.06.2006р.  п/д № 70 та 20.06.2006р. п/д 64, за липень 2006р., на погашення податку за 2006р. відповідно), а таким чином КП “Тепломережа” не сплачувала податкові зобов”язання, за прострочення яких відповідачем нараховані штрафні санкції.

Враховуючи вказане судова колегія вважає правильним рішення суду 1 інстанції про визнання повністю недійсними спірних податкових повідомлень-рішень.

Оскаржуваними повідомленнями відповідач визначив розподіл  суми податкового боргу та пені, за сумами сплаченими позивачем 23.12.2005р., (по договору  про  відстрочку(розстрочку)сплати боргу № 1/24/1077/10), 31.03.2005р., 30.03.2005р. (а.с. 9-11,21,22,23)

Відповідно до платіжних доручень № 45 від 30.03.2005р.,№ 72 від 31.03.2005р. КП “Тепломережа” сплатило земельний податок за березень 2005р., тобто сплатило податок своєчасно.

Так як враховуючи вказані обставини, а саме самостійне визначення відповідачем спрямованості платежів і таким чином розподіл сум на погашення сплати податку та пені не за зобов”язаннями які сплачувало підприємство, колегія суддів погоджується з висновками Донецького окружного адміністративного суду і в частині визнання недійсними повідомлень  про перерозподіл сплачених сум на сплату податку та пені від 27.12.2005р. № 105690011315055, № 105690010516962, № 105690010516352.

Враховуючи що судом 1 інстанції справу вирішено правильно, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови.  

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м.Донецька на постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2007р. по справі № 2-а-5046/07- залишити без задоволення, а постанову суду 1 інстанції - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, а в разі складення і проголошення вступної та резолютивної частину хвали, з дня складення ухвали в повному обсязі.

            Головуючий:

Судді: