Постанова № 1726137, 13.03.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2-а-23 97/08

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «13» березня 2008 року                                                                                               м. Харків Харківський окружний адміністративний суд у складі: судді - СпірідоноваМ.О.

за участю секретаря - Свіргун 0.0.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративний позов акціонерного товариства відкритого типу «Харківський канатний завод» до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова в якому просив суд  визнати недійсними податкові повідомлення - рішення № 0001411530/0 від 13.06.2007 року, № 0001411530/1 від 28.08.2007 року, № 0001411530/2 від 01.11.2007 року виданих ДПІ у Жовтневому районі на суму 4200,89 грн. про нарахування штрафних фінансових санкцій - за квітень, червень 2002 року по сплаті податкових зобов'язань з земельного податку.

            Під час розгляду справи представник позивача уточнив свої позовні вимоги та просив суд

визнати недійсними податкові повідомлення - рішення № 0001411530/0 від 13.06.2007 року, № 0001411530/1 від 28.08.2007 року, № 0001411530/2 від 01.11.2007 року та № 0001411530/3 від 12.01.2008 року виданих ДПІ у Жовтневому районі на суму 4200,89 грн. про нарахування штрафних фінансових санкцій - за квітень, червень 2002 року по сплаті податкових зобов'язань з земельного податку.

            В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що  АТВТ „Харківський канатний завод" 21.06.07.отримало від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова податкове повідомлення - рішення № 0001411530/0 від 13.06.2007 року про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10 % на суму 4200,89 грн. за затримку на 1 день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку у розмірі 42008,86 грн. за квітень, червень 2002 року.

Представник позивача зазначив, що повідомлення-рішення, які оскаржуються є незаконними, не відповідають вимогам чинного законодавства

Повідомлення-рішення № 0001411530/0 від 13.06.2007 року було прийнято на підставі акту від 31.05.2007 р. № 602/15-335-00306443 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.05.2002 року по 31.07.2002 року, яким встановлено порушення граничних термінів на сплату земельного податку за квітень та червень 2002 року. Цей акт складений у порушення діючого законодавства України, та, відповідно до цього, немає юридичної сили, про що на адресу ДПІ були надіслані заперечення від 14.06.2007 р. за вих. № 13/315 з викладеною позицією. Тому, прийняте за його результатами податкове повідомлення-рішення також немає юридичної сили. Акт перевірки від 31.05.07. складено відповідачем з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок по додержанню податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ГНАУ від 10.08.05. № 327 (подалі - Порядок № 327), що є підставою для визнання податкового повідомлення - рішення недійсним (ухвала ВАСУ від 13.03.07. №К- 20980/06). Раніше, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було проведено комплексну планову документальну перевірку за період з 01.10.2001 р. по 30.09.2004 р., про що було складено відповідний акт № 472/23-104 від 27.12.2004 р. Вищезазначеною перевіркою порушень строків сплати земельного податку встановлено не було. Як зазначив представник позивача вище викладене свідчить про відсутність у АТВТ „ХКЗ" вже станом на 2004 рік зобов'язань перед бюджетом по сплаті земельного податку за квітень, червень 2002 року, а відтак, й відсутність зобов'язань зі сплати цього податку за квітень, червень 2002 року у 2007 року на момент складання акту від 31.05.2007 р. № 602/15-335-00306443 та прийняття податкового повідомлення-рішення.

Доводи ДПА у Харківській області по те, що „питання про своєчасність сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку за землю за період з 4 кварталу 2001 року по 2003 рік податковою інспекцією не розглядалося у зв'язку з відсутністю інформації на той час" (стор. З рішення від 29.10.07.) не обґрунтовано.

При проведенні комплексної планової документальної перевірки за період з 01.10.01. по 30.09.04. підприємство надало усі первинні документи.

Крім того, податкова перевірка-це діяльність податкових органів по дослідженню первинної облікової та звітної документації, пов'язаної зі сплатою податкових платежів, з метою перевірки своєчасної і повної сплати податків і зборів, правильного ведення податкового обліку, обчислення сум податкових платежів, надання податкового звіту.

Станом на момент складання податкового повідомлення-рішення № 0001411530/0 від 13.06.2007 р. уся первинна документація платника податку у ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова відсутня. Також вона відсутня на підприємства, у зв'язку з закінченням строків збереження після завершення попередній перевірки.

Також представник позивача вказав, що на його думку відповідачем не прийнято до уваги, що вищезазначену штрафну санкцію в розмірі 4200,89 грн., вказану у податковому повідомленні-рішенні № 0001411530/0 від 13.06.2007 р. було визначено у податковому повідомленні-рішенні СДПІ у м. Харкові від 15.08.2002 року   №   0000990851/0-204   за   результатами   проведеної   позапланової перевірки (акт від 09.08.2002 р.), про що ДПІ неодноразово повідомлялось, зокрема, відповідями від 28.03.2007 р. за   № 13/173 на лист ДПІ від 26.03.2007 р. за № 2696/10/23- 310, від 14.06.2007 р. № 13/315. Податкове повідомлення-рішення від 15.08.2002 року № 0000990851/0-204 було скасовано рішенням ДПА в Харківській області від 27.11.2002 р. за № 27423/10/25-010, прийнятим в процесі адміністративного оскарження за результатами розгляду скарги АТВТ „ХКЗ" (копію рішення додаємо). Згідно п.6.4. ст.6 Закону України № 2181 податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня прийняття рішення ДПА в Харківській області, у нашому випадку з 27.11.2002 року. Але відповідач  не  прийняв  це до уваги та  використав недостовірну інформацію обліковій картці платника податків.

Крім того, згідно п.п.15.1.1. п.15.1. ст.15 Закону № 2181 термін давності для стягнення податкового зобов'язання встановлений-не пізніше 1095 днів з дня граничного терміну подачі податкової декларації. Якщо на протязі вказаного строку податковий орган не визначає суму податкового зобов'язання, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

Таким чином, за розрахунками сум земельного податку за 2002 рік встановлений законодавством України строк давності скінчився. Відповідно до цього, податкове повідомлення - рішення № 0001411530/0 від 13.06.2007 р. складено у порушення діючого законодавства України.

Крім того, штрафні санкції носять похідний характер від основного платежу - податку та не можуть існувати окремо від них, що підтверджується нормами ст. 17 Закону №2181.

Згідно п.17.3. ст.17 Закону № 2181 „сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, дорівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження цих сум".

Строк давності застосовується як на стягнення сум податку, так і на стягнення сум штрафних санкцій. Це підтверджується судовою практикою (постанови ВГСУ від 14.04.05. № 25/343 та від 07.07.05. по справі № 25/11; ухвала ВАСУ від 16.03.06. по справі № 1-1250/05 за позовом АТВТ „Харківський канатний завод" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова).

Враховуючи вище викладене представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з’явився та з підставами викладеними у позовній заяві  не погодився у повному обсязі посилаючись на те, що податкові повідомлення-рішення були винесені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  та враховуючи заявлене клопотання дійшов висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог, враховуючи такі підстави.

Як було встановлено судом  штрафну санкцію в розмірі 4200,89 грн., вказана у податковому повідомленні-рішенні № 0001411530/0 від 13.06.2007 р. було визначено у податковому повідомленні-рішенні СДПІ у м. Харкові від 15.08.2002 року   №   0000990851/0-204   за   результатами   проведеної   позапланової перевірки (акт від 09.08.2002 р.), про що ДПІ неодноразово повідомлялось, зокрема, відповідями від 28.03.2007 р. за   № 13/173 на лист ДПІ від 26.03.2007 р. за № 2696/10/23- 310, від 14.06.2007 р. № 13/315. Податкове повідомлення-рішення від 15.08.2002 року № 0000990851/0-204 було скасовано рішенням ДПА в Харківській області від 27.11.2002 р. за № 27423/10/25-010, прийнятим в процесі адміністративного оскарження за результатами розгляду скарги АТВТ „ХКЗ" (копію рішення в матеріалах справи). У відповідності до припису  п.п.15.1.1. п.15.1. ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181)    строки давності застосовуються за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

            Також у відповідності до п.п.15.2.1. п.15.1. ст.15 Закону № 2181 у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що  за розрахунками сум земельного податку за 2002 рік встановлений законодавством України строк давності визначені Законом України № 2181  скінчився, а тому податкове повідомлення - рішення № 0001411530/0 від 13.06.2007 р. складено у порушення діючого законодавства України.

Також суд зазначає, що аналізуючи положення Закону № 2181 суд вважає, що  так як  штрафні санкції носять похідний характер від основного платежу - податку та не можуть існувати окремо від них, що підтверджується нормами ст. 17 Закону №2181, строк давності застосовується як на стягнення сум податку, так і на стягнення сум штрафних санкцій.

 Виходячи з вище викладено суд приходить до висновку, що відповідач  в 2002р. дізнався про порушення своїх прав та не застосував відповідні засоби реагування передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

У відповідності із змістом ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється  відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

 Згідно вимог ст.  99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 даної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Крім цього суд зазначає, що строки давності передбачені Законом Україні №2181 не підлягають відновленню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 99, 100, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов акціонерного товариства відкритого типу «Харківський канатний завод» до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення - рішення № 0001411530/0 від 13.06.2007 року, № 0001411530/1 від 28.08.2007 року, № 0001411530/2 від 01.11.2007 року та № 0001411530/3 від 12.01.2008 року виданих ДПІ у Жовтневому районі на суму 4200,89 грн. про нарахування штрафних фінансових санкцій - за квітень, червень 2002 року по сплаті податкових зобов'язань з земельного податку.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 14.03.2008 року.

Суддя                                                              Спірідонов М.О.