Постанова № 17245892, 14.06.2011, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» червня 2011 року м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за протестом в.о. прокурора Красногвардійського району АР Крим Кучина В.А. на постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 23 червня 2005 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, непрацюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду від 23 червня 2005 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і піддано стягненню у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що він 17 травня 2005 року, об 11 годині 30 хвилинах, в с. Петрівка АР Крим, керував транспортним засобом «ЗАЗ-1102», реєстр. номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного спяніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан спяніння у медичному закладі і продування в трубку «Контроль тверезості», відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

В протесті прокурор, не оспорюючи доведеність вини і кваліфікацію дій ОСОБА_2, вказуючи, що постанова суду не відповідає вимогам діючого законодавства лише в частині покладеного на ОСОБА_2 стягнення, просить її скасувати, а провадження по справі відносно останнього закрити за закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Мотивує це тим, що на момент розгляду справи останній посвідчення водія не мав, а тому не міг бути позбавлений цього права за рішенням суду. Одночасно з зазначеним, з урахуванням зворотної сили закону, просить поновити строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови, і врахувати, що про її наявність йому стало відомо тільки після звернення самого ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 8 КУпАП закони, які помякшують або скасовують відповідальність за адміністративне правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Провадження в справах про адміністративні правопорушення у цьому випадку ведеться на підставі закону, який діє на момент оскарження.

Статтею 294 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Пропущення цього строку не може бути підставою для відмови у прийнятті скарги. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

Прокурор заявив відповідне клопотання про поновлення строку на оскарження. При відсутності підстав для відмови у поновленні строків на оскарження, вважаю за необхідне поновити апелянту строк на оскарження зазначеної постанови та розглянути справу відносно ОСОБА_2 по суті.

Перевіривши доводи протесту, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що протест підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, наданої на розгляд суду апеляційної інстанції, винність ОСОБА_2 у порушенні Правил дорожнього руху України підтверджується доказами, які були досліджені і перевірені судом першої інстанції. Підстав ставити під сумнів допустимість цих доказів та їхню відносність не має, оскільки в протесті прокурор зазначив, що доведеність вини і кваліфікацію дій ОСОБА_2 він не оспорює.

Дії винного судом вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Глава 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає виконання постанов про позбавлення спеціального права.

Згідно ст. 321 КУпАП водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права, але, якщо зазначені особи ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Статтею 30 КУпАП передбачено, що особа може бути позбавлена наданого їй права керування транспортними засобами.

Відповідно до розяснень Верховного Суду України, викладених в п. 28 постанови Пленуму №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд не має права застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів, коли правопорушник позбавлений цього права чи взагалі такого права не мав.

Таким чином, якщо особа не отримувала такого права, тобто не отримувала посвідчення водія, постанова суду не може бути виконана.

При розгляді справи суд першої інстанції вказані вимоги законодавства не врахував і дані про особу правопорушника належним чином не зясував, в наслідок чого обрав ОСОБА_2 такий вид стягнення, який не підлягав застосуванню до нього.

Так, як вбачається з матеріалів справи, за даними Джанкойського ВРЕР при УДАЇ ГУ МВС в АР Крим та Головного управління МВС України в АР Крим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, на момент вчинення правопорушення у 2005 році посвідчення водія не мав, з 1993 року по теперішній час йому воно не видавалося.

На підставі того, що постанову суду від 23 червня 2005 року в частині накладеного на правопорушника виду стягнення до сих пір фактично виконано не було, тобто передбачені ст. 38 КУпАП строки притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не починалися, приходжу до висновку, що постанова суду першої інстанції у частині призначеного ОСОБА_2 адміністративного стягнення підлягає зміні.

З урахуванням вимог ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП, а також роз'яснень, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 р., згідно до яких при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, його наслідки, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність; приймаючи до уваги, що наявність вказаної постанови може стати перешкодою у подальшому отриманні посвідчення водія, що позбавить ОСОБА_2 можливості у керуванні транспортними засобами, вважаю за необхідне накласти на останього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 130 ч. 1 КУпАП, який діяв на час вчинення ним правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити в.о. прокурора Красногвардійського району АР Крим Кучину В.А. строк на апеляційне оскарження постанови Красногвардійського районного суду АР Крим від 23 червня 2005 року.

Протест в.о. прокурора Красногвардійського району АР Крим Кучина В.А. задовольнити частково.

Постанову Красногвардійського районного суду АР Крим від 23 червня 2005 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП у частині виду покладеного на нього адміністративного стягнення - змінити .

Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік замінити на штраф у розмірі 340 грн., якій підлягає сплаченню ОСОБА_2 на рахунок держави [ ПЕТРІВСЬКА С/Р КРАСНОГВАРДІЙСЬКОГО РАЙОНУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ]: № 33114336700146 ГУДКУ в АР Крим, код банку (МФО ГУДКУ) 824026, код ЄДРПОУ № 34740494 .

В останній частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду АР Крим ОСОЧЕНКО А.М.