ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«16» червня 2011 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Осоченко А.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду АР Крим від 17 травня 2011 року, якою його
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Російської Федерації, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців,
В С Т А Н О В И В:
Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців за те, що він 15 квітня 2011 року, об 11 годині 50 хвилинах, на 342 км 150 м автодороги Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч Ленінського району АР Крим, керуючи транспортним засобом автомобілем «Субару Форестер», реєстр. номер НОМЕР_2, при здійснені маневру обгону, не впевнився в безпеці руху, і на перехрестці допустив зіткнення з автомобілем «Черрі Амулет», реєстр. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який виконував маневр повороту ліворуч, чим спричинив пошкодження цьому автомобілю, й порушив вимоги п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі Петров, оспорюючи доведеність вини й правильність кваліфікації дій, просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення; а у разі визнання його винним, просить постанову суду змінити і призначити йому більш мяке адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказує, що дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок протиправних дій другого водія, який повертаючи ліворуч також порушив Правила дорожнього руху України і не подав попереджувального сигналу. Вважає, що при призначенні стягнення суд не врахував дані про його особу, який працює у Москві заступником директора ТОВ «Бріф Груп» і службовий автомобіль потрібен йому для роботи; має на утриманні мити-інваліда 1 групи, що також обумовлює необхідність у транспортному засобі для пересування до неї. Також суд не звернув уваги на те, що в наслідок ДТП автомобілям було спричинене незначне пошкодження, яке не призвело до людських жертв, а тому його дії необґрунтовано визнані судом як суспільно небезпечні. Не було прийнято до уваги, що він є особою, цивільно-правова відповідальність якого застрахована страховою компанією «Універсальна», яка компенсує матеріальну шкоду, спричинену внаслідок ДТП, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.
Перевіривши доводи апелянта, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково .
Висновок судді районного суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за зазначених у постанові обставинах ґрунтується на зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказах і підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення і схемою до нього, відповідно до яких ДТП сталося при таких обставинах: він 15 квітня 2011 року, об 11 годині 50 хвилинах, на 342 км 150 м автодороги Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч Ленінського району АР Крим, керуючи транспортним засобом автомобілем «Субару Форестер», реєстр. номер НОМЕР_2, при здійснені маневру обгону, не впевнився в безпеці руху, і на перехрестці допустив зіткнення з автомобілем «Черрі Амулет», реєстр. номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, який виконував маневр повороту ліворуч, чим спричинив пошкодження цьому автомобілю, й порушив вимоги п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху України; протоколом огляду місця події; поясненнями ОСОБА_1 і ОСОБА_3, які визнали факт ДТП; поясненнями інспектора ДПС ОСОБА_4, який підтвердив обоюдність вини обох водіїв у ДТП, яке сталося в наслідок порушення водіями Правил дорожнього руху України.
Дії винного кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Проте, вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців, суд не прийняв до уваги вимоги ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП, а також розяснення, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., згідно до яких стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, його наслідків, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність.
Зокрема, суд не прийняв до уваги те, що Петров в своїх поясненнях не заперечував проти факту дорожньо-транспортної пригоди. З урахуванням того, що пошкодження транспортних засобів були не значні й в ДТП потерпілих не має, а також того, що другий водій ОСОБА_3 також порушив Правила дорожнього руху України, підтвердженням чому є його письмові пояснення і інші матеріали справи; з урахуванням даних про особу ОСОБА_1, який є громадянином Російської Федерації і тимчасово перебуває на території України, оскільки проживає і працює у Москві, є єдиним годувальником у сімї і автомобіль потрібен йому не тільки для роботи, але і для пересування до хворої матері, яка є інвалідом 1 групи і потребує його допомоги; приймаючи до уваги те, що він є особою, цивільно-правова відповідальність якого застрахована страховою компанією «Універсальна», яка компенсує матеріальну шкоду, спричинену транспортним засобам внаслідок ДТП, вважаю, що накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців може бути змінено на інший більш мякий вид стягнення, а саме на штраф в максимальному розмірі, передбаченому санкцією вищевказаної статті, який сплачується в дохід держави.
Порушень вимог законодавства, які могли б стати підставою для скасування постанови суду, по матеріалам справи не встановлено.
Доводи апелянта про необгрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності у звязку з тим, що його цивільна-правова відповідальність застрахована, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки норми, які регулюють виключення адміністративної відповідальності в цьому випадку, ще не набрали чинності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду АР Крим від 17 травня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - змінити .
Адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 місяців замінити на штраф у сумі 425 грн., який підлягає сплаті на рахунок (ЛЕНІНСЬКА С/Р ЛЕНІНСЬКОГО РАЙОНУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ) : № 33114336700180 ГУДКУ в АР Крим, код банку (МФО ГУДКУ) № 824026, код ЄДРПОУ № 34740646 .
В останній частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду АР Крим ОСОЧЕНКО А.М.
Судове рішення № 17245901, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь) було прийнято 16.06.2011. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 33/0190/785/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: