Ухвала суду № 1723884, 09.04.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м .Харків, вул. Володарського, 46 (1 корпус)

Справа №22-а-92/2008

Категорія: № 69  Головуючий 1 інстанції: Мінаєва О.М.

Доповідач: Ємельянова В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

09.04.2008 рокум. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого – судді             Ємельянової В.І.

Суддів                                     Шевцової Н.В., Філатова Ю.М. 

За участю секретаря              Волошиної Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 05.07.2007 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до приватної фірми «Разноторг» та приватного підприємства «Подряд-2003» про визнання недійсним зобов’язання з               купівлі-продажу, -

В С Т А Н О В И Л А :

03 січня 2006 року Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі           м. Харкова звернулась до суду з адміністративним позовом до ПФ «Разноторг» та                     ПП «Подряд – 2003» в якому, після уточнення позовних вимог, просила визнати недійсним зобов'язання з купівлі-продажу цифрових електронних автоматичних телефонних станцій на загальну суму 15300000,00 (п'ятнадцять мільйонів триста тисяч) грн. (в т.ч. ПДВ - 2550000,00 (два мільйона п’ятсот п’ятдесят тисяч) грн.), яке було укладено між ПФ «Разноторг» та ПП «Подряд-2003» 28.05.2004р. у формі договору № 286 як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що використавши спірний договір, як підставу для збільшення розміру валових витрат обігу та виробництва і розміру податкового кредиту з ПДВ, відповідач - ПФ «Разноторг» порушив інтереси держави в сфері оподаткування.

Відповідач– ПП «Подряд – 2003» заперечень на позов не надав, представник в судове засідання не з'явився. В судове засідання викликався повістками з повідомленням про вручення. Але зазначені поштові відправлення повернулися до суду з відміткою «за зазначеною адресою, адресат не знаходиться».

Відповідач – ПФ «Разноторг» проти позову заперечував і вказав, що за договором купівлі-продажу № 286 від 28.05.2004 року ПФ «Разноторг» придбало у                                 ПП «Подряд-2003» цифрові електронні автоматичні телефонні станції на загальну суму 15 300 000 грн., в т.ч. ПДВ-2 550 000 грн.

Цифрові електронні автоматичні телефонні станції отримані ПФ «Разноторг», що підтверджується відповідними первинними документами, а саме: видатковою накладною № 28/5 від 28.05.2004 року.

Посилання позивача на те, що цифрові електронні автоматичні телефонні станції придбані ПФ «Разноторг» без фактичної сплати, на думку ПФ «Разноторг», не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки у відповідності до п. 5.1 договору купівлі-продажу № 286 від 28.05.2004 року - договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами умов вказаного договору.

Постановою господарського суду Харківської області від 05 червня 2007 року в задоволені позовних вимог ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова відмовлено.

05 липня 2007 року Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу на зазначену постанову суду.

В апеляційній скарзі ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова просить скасувати постанову господарського суду Харківської області та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, доводи заперечень на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, ПФ «Разноторг» знаходиться на обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, зареєстровано рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів № 984/1.20 від 31.10.1997 р. (том 1 а.с. 19).

У 2004 році між ПФ «Разноторг» та ПП «Подряд-2003» був укладений договір купівлі-продажу № 286 від 28.05.2004р. (том 1 а.с.9). За цим договором ПФ «Разноторг» придбало у ПП «Подряд-2003» цифрові електронні автоматичні телефонні станції на загальну суму 15300000,00 грн. (ПДВ 2550000,00 грн.). ПП «Подряд-2003» було видано податкову накладну №28/5 від 28.05.2004 р. на суму 15300000,00 грн., в т.ч. ПДВ -2550000,00 грн., видаткову накладну №28/5 від 28.05.2004 р. на суму 15300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2550000,00 грн. (том 1 а.с.10-11).

Доказів проведення розрахунків за продукцію між суб'єктами підприємницької діяльності за поставлену продукцію до матеріалів справи не надано.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова вважає, що ПФ «Разноторг», використало спірний договір, як підставу для збільшення розміру валових витрат обігу та виробництва і розміру податкового кредиту з ПДВ, чим порушило інтереси держави в сфері оподаткування. На думку позивача, ПФ «Разноторг» порушило пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Колегія суддів не бере до уваги твердження позивача про те, що договір               купівлі-продажу між ПФ «Разноторг» та ПП «Подряд-2003» було вчинено не в рамках здійснення фінансово - господарської діяльності, а з метою формування суми податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат підприємства, наступних підстав.

Відповідно до ст. 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Колегія суддів зазначає, що необхідною умовою визнання господарського зобов'язання недійсним в порядку ст. 207 ГК України, є обов’язковість встановлення судом обставин, з якими закон пов'язує їх недійсність, а саме наявність протиправної мети при здійсненні зобов'язання.

Доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, надані податковими органами відомості, а саме: про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною адресою або фактичною адресою; про визнання недійсними в установленому законодавством порядку установчих (статутних) документів; про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби; про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше; про використання майна, що перебуває у їх власності або користуванні, всупереч інтересам суспільства; про продаж чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу; про використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою.

Колегія суддів не погоджується з твердженням позивача, що доказом наявності протиправного умислу ПФ «Разноторг» на вчинення оскарженої угоди є те, що згідно акту № 459 від 22.11.2005 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 22.11.2005 р. було анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП «Подряд - 2003» № 28311050, видане 08.08.2003 р., у зв'язку не наданням підприємством податкових декларацій з ПДВ протягом 12 податкових місяців (том 1 а.с. 103). Та відсутність підприємства за юридичною адресою, відповідно до акту від 26.05.2004 р. № 2946/23-1/23-107/32564284 (том 1 а.с. 102).

Колегія суддів зазначає наступне, відповідно Акту № 459 від 22.11.2005 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова свідоцтво платника податку на додану вартість               № 28311050 від 08.08.2003 року видане ПП «Подряд-2003» було анульовано                 22.11.2005 року (том 1 а.с 103). Оскаржений договір було укладено 28.05.2004 року (том 1 а.с. 9).

Отже, на момент укладення договору № 286 від 28.05.2004 р. ПП «Подряд - 2003» було платником ПДВ та мало право видавати податкові накладі.

На час подачі позову та час розгляду справи по суті, відповідачі не були виключені з Єдиного Державного реєстру підприємств, установ та організацій України. Договір між відповідачами складено у простій письмовій формі та підписаний уповноваженими особами. Відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу № 286 від 28.05.2004 року - договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами умов вказаного договору (том. 1 а.с. 9). На виконання ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПФ «Разноторг» отримала від продавця ПП «Подряд-2003» податкову накладну № 28/5 від 28.05.2004 року на суму 15 300 000 грн., в т. ч. ПДВ - 2 550 000 грн.

Посилання позивача на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 29.07.2002 р., яким нібито визнано недійсними установчі документи ПП «Подря-20003», колегія суддів не приймає, оскільки зазначене рішення відсутнє в матеріалах справи та відповідно предметом дослідження в судовому засіданні не було.

Колегія суддів вважає, що один лише факт анулювання свідоцтва платника ПДВ підприємства (однієї з сторін угоди), без встановлення в судовому процесі обставин щодо стану виконання підприємством конституційного обов'язку сплачувати податки, встановлені законом, за результатами господарської діяльності в цілому та конкретних цивільно-правових угод (правочину), зокрема, не може бути підставою для визнання таких угод недійсними. Крім того, факт по несплаті податків однією зі сторін договору є правопорушенням, а не наявністю умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідачів умислу на вчинення угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, на що посилається ДПІ у Червонозаводського району м. Харкова, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що відсутні  докази того, що на момент виникнення зобов'язань у відповідачів був умисел  на вчинення угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1ст. 205, 206 КАС України, - колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі          м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 05.07.2007 року по адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова до приватної фірми «Разноторг» та приватного підприємства                  «Подряд-2003» про визнання недійсним зобов’язання з купівлі-продажу залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена  в касаційному порядку протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                (підпис)                     В.І.Ємельянова

Судді                            (підпис)                     Н.В. Шевцова

                                                  (підпис)                     Ю.М. Філатов

Повний текст ухвали виготовлений 14.04.2008 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

         Суддя                                        В.І. Ємельянова